Ухвала суду № 65339781, 06.03.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5054/15-ц

Провадження № 2/331/237/2016

УХВАЛА

06 березня 2017 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.

при секретарі Орманджи Ю.Ю.

за участю позивача- Буніна А.В.

представника позивача- Гришина С.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про повернення сплаченого за договором купівлі-продажу ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 22.07.2015 року звернувся до суду з вказаним позовом , в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог , просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» суму в розмірі 708335,74 гривень за придбаний товар, три відсотки річних 14613,06 гривень та інфляційні від простроченої суми в розмірі 55250,19 гривень.

В судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про закриття провадження по справі, вказавши, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з тих підстав, що ОСОБА_2 , здійснюючи придбання техніки , діяв як приватний підприємець , що підтверджено договором укладеним 23.02.2015 року між ПП ОСОБА_2 та ТОВ «Дієса» № 15/839 на купівлю електропобутової техніки , крім того, зазначене підтверджено претензією від 24.04.2015 року , якою ПП ОСОБА_2 вимагав повернути начебто сплачені грошові кошти за придбаний товар .

Суд, вислухавши думку позивача та його представника ОСОБА_3 , які заперечували проти задоволення клопотання , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно дост.12 ГПК України, Господарським судам підвідомчі справиуспорах,щовиникаютьприукладанні, зміні, розірванні виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

З положеньст.15 ЦПК Українивбачається, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених прав, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Так , представник відповідача , беручи до уваги подане ним клопотання про закриття провадження по справі, вважає, що ОСОБА_2 придбав зазначений товар як субєкт господарювання в рамках господарського-правового договору № 15/839.

Як вбачається з п.3.1 наявного в матеріалах справи договору № 15/839 від 23.02.2015 року , який був укладений між ПП ОСОБА_2 та ТОВ «Дієса», товар за вказаним Договором постачається партіями. Номенклатура партії Товару, його кількість та ціна, встановлюється за погодженням Сторін на підставі заявки Покупця на поставку відповідної партії Товару ,далі «Замовлення», та вказується в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або товарно-супровідних документах (видаткових накладних та/або транспортних накладних) на Товар, які є специфікацією в розумінні ст. 266 ГК України (п.3.1 Договору).

На кожну партію Товару, що постачається, Продавець надає Покупцеві наступні документи: 1) податкова накладна; 2) видаткова накладна (п. 2.1.3 Договору).

Разом з тим, незважаючи на витребування від ТОВ «Дієса» документів, на підтвердження умов поставки та порядку передачі товари за вказаним договором, жодних заявок, рахунків-фактур, товарно-супровідних документів, актів звірок взаєморозрахунків, видаткових накладних, повідомлень про настання обставин непереборної сили, специфікацій чи інших документів, суду надано не було і в судовому засіданні представник ТОВ «Дієса» пояснив, що такі документи відсутні.

Крім того, суд не приймає посилання представника відповідача на грошові вимоги, наявні в матеріалах справи , оскільки в них йдеться про зовсім інший товар, зокрема слід зазначити, що оригінал грошової вимоги від ПП ОСОБА_2, долученої до матеріалів справи від 25.06.2015 року не підписаний ОСОБА_2, не містить взагалі жодного підпису.

Також , слід зазначити, що відповідно до п. 4.7 договору № 15/839, зобов»язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або з моменту внесення грошових коштів в касу продавця. Разом з тим, суду не надано доказів здійснення розрахунків між ТОВ «Дієса» та ПП «Буніним» за договором від 23.02.2015 року , а згідно відповідей від Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , ПАТ Альфа-Банк (, офісу великих платників податків ДФС України , безготівкових розрахунків між ОСОБА_2 та ТОВ Дієса в період з 14.03.2015 по 31.03.2015 не здійснювалось.

Натомість, позивач ОСОБА_2 надав суду розрахункові документи (чеки) на підтвердження факту оплати за придбаний товар, які видані саме фізичній особі .

Слід також зазначити наступне.

Пунктом 22 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Однак, в матеріалах справи відомості про те, що вказаний товар придбавався позивачем ОСОБА_2 з метою здійснення підприємницької діяльності , відсутні, а доводи відповідача щодо придбання 89 пральних машин позивачем для здійснення підприємницької діяльності , грунтуються на припущеннях.

Таким чином, судом не встановлено , що ОСОБА_2 купуючи товар у вигляді пральних машин діяв як фізична особа підприємець , а тому підстав для закриття провадження по справі , що встановлені ст. 205 ЦПК України не встановлено.

Керуючись ст. 205,293 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

06.03.2017