Рішення № 6533692, 29.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.09 р.                     Справа № 29/246пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДжартиВ.В., суддів Левшиної Г.В, Підченко Ю.О.

при секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Уником-Буд” м.Донецьк

Предмет спору: визнання договору підряду № 09/07 від 02.07.07 недійсним

За участю

Представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Апонащенко С.С., довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Уником-Буд” м.Донецьк про визнання договору підряду №09/07 від 02.07.07 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду №09/07 від 02.07.07 та протокол розбіжностей до договору.

Представник відповідача надав відзив від 19.11.08, яким заперечує проти позову. Вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. Посилається на п. 9 Статуту, де чітко визначено, що уповноважена особа підприємства – директор, не має жодних обмежень щодо підписання договорів та здійснення будь-яких інших право чинів в межах наданих йому повноважень. Крім того, зазначає, що ТОВ „Уником-Буд”, виконав свої зобов’язання за спірним договором, що підтверджується актами звірення розрахунків.

20.11.08 відповідач надав клопотання, яким просить покласти на позивача витрати на оплату адвокатських послуг в розмірі 2400,00 грн.

Клопотанням від 25.02.09 відповідач просить стягнути з позивача витрати на оплату адвокатських послуг в розмірі 5400,00 грн., у зв’язку із додатковою оплатою гонорару.

04.02.09р, позивач надав письмові зміни до позовної заяви, у яких зазначив, що спірний договір був укладений з порушенням обов’язкових істотних умов та посилається на п. 5 Постанови КМУ від 01.08.05 № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідач надав відзив від 25.02.09р., з урахуванням вже змінених позовних вимог та зазначає, що наведені позивачем підстави для визнання спірного договору недійсним не мають під собою жодних обґрунтувань.

10.02.2009 р., на адресу суду надійшло клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, яку слід доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 26.02.2009 р., в порядку ст. 30 ГПК України, було викликано до судового засідання директора ТОВ „Восход” Рудську Галину Володимирівну.

Ухвалою суду від 03.03.2009 р. по даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м. Донецьк.

На розв’язання експертам поставлено наступне запитання:

1.          Чи належить підпис, нанесений в договорі № 09/07 від 02.07.07 директору ТОВ „Восход” Рудській Галині Володимирівні?

Ухвалою суду від 03.03.2009 р., провадження по справі було зупинено.

13.10.2009 р. на адресу господарського суду надійшов висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи № 1017/02 від 29.05.2009 р., з якого вбачається, що підпис від імені Рудської Галини Володимирівни в договорі підряду № 09/07 від 02.07.2007 р., який розташований на лицьовій стороні третього аркуша документа, у графі „Директор Рудская Галина Владимировна” – виконаний Рудською Галиною Володимирівною.

Ухвалою суду від 14.10.2009 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 11.12.08, в порядку ст. 69 ГПК України, заступником голови господарського суду Донецької області продовжено строк розгляду справи на один місяць.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.01.09, відповідно до клопотання № 29/246пд від 30.01.09 ТОВ „Восход”, справу призначено на розгляд колегії суддів.

28.10.2009 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи та просить не розглядати справу без участі його представника.

Суд не задовольняє зазначене клопотання про перенесення слухання справи, оскільки вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, адже наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Представник відповідача надав клопотання від 12.01.09 щодо фіксації судового процесу, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався із застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

Оцінивши в сукупності представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази та викладені обставини, господарський суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк, задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

02.07.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Уником-Буд” м.Донецьк був укладений договір підряду № 09/07, (далі – Договір).

Згідно умов п. 1.1 якого, відповідач зобов’язується по завданню позивача виконати загальнобудівельні опоряджувальні роботи в адміністративному будинку ТМ „Обжора”, що розташований по вул. Пр. Богословських в Ленінському районі м. Донецька, а позивач зобов’язується надати відповідачу будівельну площадку, передати в повному обсязі документацію, необхідну для виконання робіт, прийняти остаточні роботи та оплатити їх.

Оспорюваний договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України, якими передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України, визначає - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У позовній заяві, позивач посилається на те, що директор ТОВ „Уником-Буд” Кузнєцов Олександр Володимирович не мав необхідний обсяг повноважень для підписання спірного договору, ціна за яким (можливо) перевищує розмір статутного капіталу, оскільки під час укладання спірного договору, відповідачем не було надано копію статутних документів.

Суд не приймає до уваги викладене, оскільки спростовується наступним:

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею 92 ЦК України

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Спірний договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Уником-Буд” м.Донецьк, укладався Кузнєцовим Олександром Володимировичем, підпис якого засвідчений печаткою Товариства. У відповідності до ч. 1 ст. 145 ЦК України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Згідно з ч. 2 цієї ж статті, у товаристві з обмеженою відповідальністю, створюється виконавчий орган (колегіальний - дирекція або одноособовий - директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Як передбачає ч. 3 ст. 145 ЦК України, компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється цим кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до п. 9.8 Статуту ТОВ „Уником-Буд”, директор має право без довіреності представляти Товариство та діяти від його імені.

Пунктом 9.9 Статуту визначені повноваження директора, зокрема, укладати будь-які договори (угоди), зовнішньоекономічні контракти, здійснює інші правочини, на будь-яку суму у національній та іноземних валютах.

Директором може бути як учасник Товариства, так і особа, яка не є учасником Товариства (п. 9.5 Статуту).

Кузнєцов Олександр Володимирович - є одним із засновників ТОВ „Уником-Буд” та на момент підписання спірного договору був призначений директором Товариства.

Зазначене підтверджується матеріалами справи та сторонами не спростовується.

Таким чином, посилання позивача на те, що у останнього є підстави вважати, що директор ТОВ „Уником-Буд” не мав необхідний обсяг повноважень для підписання спірного договору, ціна за яким (можливо) перевищує розмір статутного капіталу, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

В ході розгляду справи, позивач змінив підстави позову, згідно яких, просить суд визнати договір підряду № 09/07 від 02.07.07 недійсним, у зв’язку з тим, що він був укладений з порушенням обов’язкових істотних умов.

Частиною 1 статті 323 ГКУ встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво, укладаються та виконуються на Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 (зі змінами згідно з постановою КМУ від 17.06.2009 р. N 601).

Позивач зазначає, що в супереч чинного законодавства, а саме п. 5. Постанови КМУ від 01.08.05 №668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, в спірному договорі відсутні наступні істотні умови:

-          права та обов’язки сторін;

-          порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду;

-          умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва;

-          порядок внесення змін до договору підряду.

Примірний договір підряду, зазначений в Постанові КМУ від 01.08.05 №668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, застосовується замовниками та підрядниками у будівництві, як рекомендації під час складання ними договору підряду на виконання робіт із будівництва об'єктів.

У Примірному договорі підряду запропоновано декілька варіантів викладення окремих умов, що надає можливість сторонам договору вибрати найбільш прийнятний для них варіант.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України, щодо статусу примірних договорів, сторони договору підряду мають право за взаємною згодою та, виходячи з конкретних умов, змінювати окремі умови, передбачені Примірним договором, або доповнювати його зміст.

При цьому сторони повинні дотримуватись положень, визначених законодавством та Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року N 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві".

Як вже було зазначено вище, спірний договір підряду підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України, та не являється договором підряду на капітальне будівництво.

Матеріалами справи не підтверджується протиріччя умов спірного договору з актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, перевищення особою, що вчиняє правочин, обсягу цивільної дієздатності, не направлення правочину на реальне настання правових наслідків, таким чином, спростовується вимога позивача про недійсність спірного договору.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 317 ГК України, загальнi вимоги договору пiдряду визначаються Цивільним кодексом України.

Положення Цивільного кодексу України не мiстять вимог, стосовно яких у договорi підряду повинні міститися права та обов’язки сторін, порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду та умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, у зв'язку з чим, посилання Позивача на відсутність вищезазначених умов, як на пiдставу визнання договору недiйсним, не узгоджується з нормами дiючого цивiльного та господарського законодавства України.

Статтєю 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, передбачено, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним. Iстотними є умови, визнанi такими за законом чи необхiднi для договорiв даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однiєю iз сторін, повинна бути досягнена згода.

Виходячи iз змiсту та умов укладеного договору пiдряду, можна зробити висновок, що сторони досягли згоди по всім істотним умовам, якi вiдповiдно до дiючого законодавства України повиннi бути зазначені для визнання договору пiдряду укладеним, зокрема у договорi наявнi цiна, перелiк робiт, порядок їх прийняття та строки виконання.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наразі, позивачем не наведено суду жодних правових підстав щодо невідповідності укладеного договору підряду вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність, так само як і не представлено доказів в обґрунтування позовних вимог в цій частині.

Наявність інших обставин, які б свідчили про невідповідність спірного договору вимогам закону, позивачем не вказано, та судом не встановлено, у зв’язку з чим в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк про визнання недійсним договору підряду № 09/07 від 02.07.07 слід відмовити.

Ухвалою від 03.03.2009 р., суд задовольнив клопотання позивача від 10.02.2009р. про призначення почеркознавчої експертизи, зупинив провадження по справі № 29/246пд та призначив судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м. Донецьк.

На розв’язання експертам поставлено запитання:

1.          Чи належить підпис нанесений в договорі № 09/07 від 02.07.07 директору ТОВ „Восход” Рудській Галині Володимирівні?

Ухвалою суду від 14.10.09 року, провадження по справі № 29/246пд було поновлено, через те, що 13.10.2009 р., на адресу господарського суду надійшов висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи № 1017/02 від 29.05.2009 р.

З вищезазначеного висновку вбачається, що підпис від імені Рудської Галини Володимирівни в договорі підряду № 09/07 від 02.07.2007 р., який розташований на лицьовій стороні третього аркуша документа, у графі „Директор Рудская Галина Владимировна” – виконаний Рудською Галиною Володимирівною.

Виходячи з наведеного, у судової колегії відсутні підстави для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк щодо визнання договору підряду № 09/07 від 02.07.2007 р., укладений між ТОВ „Восход” та ТОВ „Уником-Буд” м. Донецьк, недійсним.

Відносно вимог позивача про відшкодування витрат за оплату послуг адвоката в сумі 5400,00 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Правовідносини між позивачем та адвокатом підтверджуються договором № 1008-хоз-08 від 17.11.2008 р., додатковою угодою № 1 від 04.02.09, свідоцтвом про право на зняття адвокатською діяльністю № 1996, квитанціями від 17.11.08, 04.02.09.

Відповідно до п. 1.1 договору № 1008-хоз-08 від 17.11.08 замовник доручає адвокату, а адвокат зобов’язується за плату надавати правову допомогу та представляти інтереси замовника в господарському суді Донецької області по справі № 29/246пд.

Таким чином в договорі прямо зазначений предмет послуг адвоката.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу та вартість цих послуг.

Однак суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката є явно завищеними та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом,

Умовами договору встановлено, що за послуги, надані адвокатом, клієнт сплачує адвокату у сукупності 5400,00 грн. Як зазначено вище, дана сума сплачена відповідачем відповідно до квитанцій від 17.11.08, 04.02.09.

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № б/УІ) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 29/246пд, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 5400,00 грн. істотно завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь у судових засіданнях, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 29/246пд, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в розмірі 2000,00 грн.

Щодо питання відносно розподілу витрат, які пов’язані з проведенням судової експертизи суд зазначає наступне.

Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз було виставлено рахунок на оплату почеркознавчої експертизи № 445 від 13.03.2009 р. на суму 600,96 грн.

ТОВ „Восход” оплатив зазначену експертизу частково в сумі 300,00 грн. Залишок експертизи був оплачений ТОВ „Уником-Буд” в розмірі 300,96грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що почеркознавча експертиза була призначена судом за ініціативою позивача, а також те, що експертиза підтвердила факт підписання РудськоюГ.В. спірного договору підряду № 09/07 від 02.07.2007 р., суд вирішив стягнути з позивача на корить ТОВ „Уником-Буд” 300,96 грн., що були оплачені останнім для проведення експертизи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уником-Буд” м.Донецьк про визнання договору підряду № 09/07 від 02.07.07 недійсним – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” (83102, м.Донецьк, пр.Ленінський, б. 11б; поштова адреса: 83045, м. Донецьк, пр. Професорів Богословських, 7-„Б”, п/р 26005301767916 в філії „ГУ ПІБ” в Донецькій області” МФО 334635, ІПН 310182405629, ЄДРПОУ 31018243, свідоцтво платника ПДВ № 100014492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Уником-Буд” (83023, м. Донецьк, вул.Сеченова, 31, п/р 2600000930 в Донбаському філіалі ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк, МФО 394512, ІПН 347773405634, ЄДРПОУ 31018243, свідоцтво платника ПДВ №100019450) 2000,00 грн. - за послуги адвоката, 300,96 грн. – витрати за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 29.10.2009 року.

Суддя