Рішення № 6533533, 27.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.09 р.                     Справа № 10/148                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Кабанова Л. О. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь,

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” м. Маріуполь,

про стягнення 6803,19грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь, з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” м. Маріуполь, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 4173,69грн., перевищення договірних величин у сумі 2119,18грн., інфляційних в сумі 79,64грн., 3% річних в сумі 49,85грн. та пені в сумі 380,83грн. за договором про постачання електричної енергії №11/662 від 09.02.2007р. (далі - Договір).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Додатки до нього, акти прийому-передачі електроенергії за лютий, березень, травень 2009р., рахунки №11/662 за лютий, березень, травень 2009р., №11/662.085301 від 04.03.2009р. та №11/662.113702 від 09.04.2009р.; розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив не надав, поважних причин нез’явлення не сповістив.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/4573 від 18.09.2009р. юридична адреса відповідача співпадає з адресою, що вказана у позовній заяві.

Справа надійшла до суду 31.08.2009р. Таким чином розгляд справи має бути закінчений в строк до 31.10.2009р.

Суд вважає надані позивачем документи достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідача.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №11/662 від 09.02.2007р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2008р. та вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до його закінчення сторонами не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно умов Договору (п.п. 2.2.2, 2.3.3, 2.3.4), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну та реактивну електроенергію, повинна виконуватись у п’ятиденний термін з дня їх отримання.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії за лютий, березень, травень 2009р.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії рахунки №11/662 за лютий, березень, травень 2009р. були вручені для оплати відповідачеві 02.02.2009р., 11.03.2009р. та 19.05.2009р., про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на рахунку та копії реєстрів рекомендованої кореспонденції.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну та реактивну електроенергію, повинна виконуватись у п’ятиденний термін з дня їх отримання.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем рахунки №11/662 за лютий, березень, травень 2009р. сплачені не були.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за лютий, березень, травень 2009р. за спожиту активну електроенергію в сумі 4173,69грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 4173,69грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 4173,69грн., який утворився за лютий, березень, травень 2009р.

Розглянув розрахунок інфляційних та 3% річних наданій позивачем, суд приходить до висновку про їх вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення інфляційних в сумі 79,64грн. та 3% річних в сумі 49,85грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені в сумі 380,83грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 4173,69грн., який утворився за лютий, березень, травень 2009р.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем суми пені, період, за який вона нарахована, застосування позивачем подвійної облікової ставки НБУ, суд вважає приходить до висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення санкцій за перевищення договірних величин споживання в сумі 2119,18грн. суд виходить з наступного.

Положеннями пункту 6.14 Правил користування електричною енергією, затверджених НКРЕУ № 28 від 31.07.1996 р., визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або актами прийняття - передавання електричної енергії.

Як убачається з копії Акту прийому–передачі електроенергії споживачу (відповідач по справі) було відпущено у лютому 2009р. 3049кВт/г електричної енергії, у березні 2009р. – 3376кВт/г.

Відповідно до п.5.2 Договору, Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем обсягів згідно з п. 5.1 Договору.

Пунктом 5.1 Договору сторони встановили, що договірні величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Згідно п. 2.2.2 Договору, постачальник (позивач по справі) зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток №13 „Договірні величини споживання електричної енергії”).

В обґрунтування вимог про стягнення боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії позивач посилається, зокрема, на додаток №13 „Договірні величини споживання електричної енергії”, згідно яких визначаються величини споживання електричної енергії на рік. На підставі встановлених за даним Додатком величин споживання позивачем було нараховано суми до спати за перевищення цих величин.

Розглянувши вказаний Додаток №13 до Договору суд встановив, що на ньому, як на невід’ємній частині Договору, відсутній підпис споживача (відповідача по справі) та печатка підприємства.

Враховуючи викладене, суд не може прийняти Додаток „Договірні величини споживання електричної енергії” як належний доказ визначення величини споживання електричної енергії на рік за Договором.

Судом не приймаються до уваги наданий позивачем Додаток до Договору „Відомість про обсяги споживання електричної енергії споживачем на розрахункові періоди на 2009р.”, оскільки згідно умов Договору (п.п.2.2.2, 5.1, 5.2) договірні величини споживання електричної енергії затверджуються та визначаються саме Додатком №13 „Договірні величини споживання електричної енергії”.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших доказів у підтвердження вимог в цієї частині позивачем надано не було. Отже, позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” м. Маріуполь, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 4173,69грн., перевищення договірних величин у сумі 2119,18грн., інфляційних в сумі 79,64грн., 3% річних в сумі 49,85грн. та пені в сумі 380,83грн. за договором про постачання електричної енергії №11/662 від 09.02.2007р.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” (87507, Донецька область, м. Маріуполь, вул. В. Блок, 58-А, ЄДРПОУ 30612753) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 260373011294 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 4173,69грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” (87507, Донецька область, м. Маріуполь, вул. В. Блок, 58-А, ЄДРПОУ 30612753)) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 у ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) інфляційні в сумі 79,64грн., 3% річних в сумі 49,85грн. та пеню в сумі 380,83грн.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” м. Маріуполь, про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин у сумі 2119,18грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ілінг” (87507, Донецька область, м. Маріуполь, вул. В. Блок, 58-А, ЄДРПОУ 30612753) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 у ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) витрати по сплаті державного мита в сумі 70,23грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 162,49рн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.