Ухвала суду № 65334901, 09.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/7951/16-к Головуючий у 1 інстанції Попрас В.О.

Провадження № 11кп/790/674/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст.286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 березня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого судді - Савченко І.Б.,

суддів - Ємця О.П., Шабельнікова С.К.

при секретарі - Боровській О.В.,

за участю прокурора - Омельченко І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 05.12.2016 року, стосовно ОСОБА_2 -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Київського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, одружений, раніше не судимий, працюючий водієм, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнанний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, з призначенням покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки з покладанням на нього обовязків передбачених ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Вказаним вироком встановлено, що 23 грудня 2015 року приблизно о 00:45 год. ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по вул. Гвардійців Широнінців зі сторони вул. Дружби Народів в напрямку вул. Наталії Ужвій в м. Харкові. В районі будинку №84 по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який перетинав вул. Гвардійців Широнінців поблизу межі пішохідного переходу, зліва направо по ходу руху автомобіля «Daewoo Lanos».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1351-А/15 від 25.01.2016 у потерпілого ОСОБА_6 маються тяжкі тілесні ушкодження, а саме: закрита травма живота: розрив прядки великого сальнику, внутрішньочеревний крововилив; відкриті переломи обох кісток (наявність забійних ран) діафізів обох гомілок.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2 виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», наближаючись до пішохідного переходу, не надав перевагу пішоходу та допустив наїзд на нього, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження пішоходу ОСОБА_6

Порушення правил безпеки дорожнього руху, які встановлені у діях ОСОБА_2, згідно висновків автотехнічних експертиз №83/16 від 22.02.2016 та №4423 від 27.04.2016 перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням події.

Не погодившись з рішенням районного суду потерпілий ОСОБА_5 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 5 грудня 2016 року скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд.

В обгрунтування вимог вказує на те, що суд першої інстанції в своєму рішенні не вказав освіту обвинувавченого, порядок отримання копії судового рішення та строки його оскарження, оскільки рішення не проголошувалось. Посилається і на те, що судом не враховано настання тяжких наслідків,як обставину , що обтяжує відповідальність. Вважає покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування занадто мяким, оскільки скоєно тяжкий злочин і моральну шкоду обвинуваченим добровільно не відшкодовано. У вироку суд належним чином не мотивував вирішення цивільного позову потерпілого і неумотивовано зменшив розмір стягнення моральної шкоди.

Вислухавши доповідь судді; пояснення представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу; пояснення обвинуваченого та захисника , які заперечували проти її задоволення ; думку прокурора, який вважав, що вирок є законним та обґрунтованим і заперечував проти апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга потерпілого задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, винності ОСОБА_2 та правильності кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не заперечуються. Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи потерпілого, що оскаржене судове рішення не проголошувалось спростовуються журналом судового засідання за 05.12.2016р. , технічним записом та письмовим розписками про отримання обвинуваченим копії вироку 05.12.2016р. а прокурором 06.12.2016р. Несвоєчасна видача потерпілому копії судового рішення не є підставою для скасування вироку суду.

Також не є підставою для скасування вироку і те, що у вступній частині не зазначена освіта обвинуваченого.

Посилання потерпілого на те, що суд не врахував у якості обставини, що обтяжує покарання тяжкі наслідки, завдані злочином у виді інвалідності потерпілого також є необґрунтованими. При цьому колегія суддів виходить з того , що матеріали кримінального провадження не містять даних щодо отримання потерпілим відповідної групи інвалідності, а спричиненні потерпілому в результаті ДТП тяжкі тілесні ушкодження є кваліфікуючою ознакою злочину, і відповідно до ч.4 ст. 67 КК України не може бути врахована як обставина , що обтяжує покарання.

При призначенні обвинуваченому покарання та прийняття рішення про можливість звільнення від його відбування на підставі ст.75 КК України, суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст.65 КК України.

При цьому судом враховано, що хоч злочин і є тяжким , але вчинений з необережності. Також судом враховані дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності , не стоїть на обліках у нарколога та психіатра, є ветераном війни-учасником бойових дій, характеризується позитивно , працює водієм, утримує онука, який хворіє лейкозом і потребує коштовного лікування.

Також при призначенні покарання суд врахував у якості обставин, що його помякшують щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування потерпілому матеріальної шкоди від злочину.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для виправлення останнього та запобігання вчинення ним нових злочинів, і нема підстав вважати його явно несправедливим через мякість.

Посилання потерпілого в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно та необґрунтовано знизив розмір відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого не відповідають дійсності. Суд належним чином обґрунтував у вироку вирішення цивільного позову і зазначив , що частина з них (щодо сплати послуг масажиста) є недоведеною. А підставою для зменшення стягнення моральної шкоди, суд обґрунтовано визнав те, що злочин є необережним , а також віктимну та протиправну поведінку самого потерпілого, який у стані сильного алкогольного спяніння переходив проїжджу частину з порушенням ПДР за межами пішохідного переходом, що підтверджено матеріалами провадження.

Таким чином підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілого колегія суддів на вбачає.

Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 5 грудня 2016 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді -