Рішення № 65334198, 02.03.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13391/16-ц

Провадження № 2/643/1308/17

02.03.2017 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Довготько Т.М.

за участю секретаря Бахметєвої Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Територіальна громада м.Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняттям з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаним позовом до відповідача в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресо: АДРЕСА_1, зі зняттям його з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована вона, її син ОСОБА_3, а також колишній чоловік ОСОБА_2 Вказана квартира не приватизована, будинок належить Територіальній громаді м. Харкова. Шлюб з ОСОБА_2 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 13.10.1994 року зроблено запис №1297. Відповідач ОСОБА_2 з 2002 року не проживає в квартирі, не робив жодних спроб вселитись до квартири, його речей у ній немає, перешкоду у користуванні йому не чинять, матеріально житло він не утримує. Фактичне місце проживання відповідача позивачу невідоме.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник третьої особи Територіальна громада м. Харкова у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Надав письмові заперечення, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав, викладених в запереченні.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 -226 ЦПК України.

Заслухавши позивача, третю особу ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки №12 від 27.09.2016року, виданоюДільницею №34 КП «Жилкомсервіс», квартира АДРЕСА_2 не приватизована та належить Територіальній громаді м. Харкова. Особистий рахунок відкрито на імя ОСОБА_6. У цьому жилому приміщенні зареєстровано 3 члена сімї: ОСОБА_2 (син), ОСОБА_1 (дружина сина), ОСОБА_3 (син дружини сина) /а.с.6/.

ОСОБА_6 помер 20 грудня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №273084, виданим 21.12.2000 року, копія якого є в матеріалах справи.

Відповідно до акту обстеження від 04.11.2008 року, складеного та підписаного комісією у складі начальника участка №34 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_7, інженеру ОСОБА_8, майстра ОСОБА_9, мешканців ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що проживають в цьому ж будинку, та завіреного начальником участку №34 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_7, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з квітня 2002року, його особисті речі відсутні /а.с.9/.

Згідно повідомлення заступника начальника поліції Московського відділу національної поліції м. Харкова за № 36230/119-67-05 від 26.09.2016 року, ОСОБА_2 з приводу перешкоджання йому у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_3 в період з 01.01.2012 року по теперішній час не звертався, надати інформацію за період з 01.04.2002 року по 31.12.2001 рік неможливо у звязку з тим, що матеріали були знищені по закінченню строків зберігання. /а.с.7/.

Згідно повідомленню заступника директора КП «Жилкомсервіс» за №22361/2/07-05 від 05.10.2016 року, ОСОБА_2 з приводу перешкоджання йому у проживанні в ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з квітня 2002 року по теперішній час не звертався /а.с.8/.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожна окремо, підтвердили той факт, що ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 з квітня 2002року.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1996 року. Позивачку по справі знає з 1997 року, 2-3 раза в місяць вона буває в гостях у позивачки. Відповідач по справі, зі слів позивачки, поїхав на заробітки у 2002 році та з того часу не повертався. Спільних дітей у них не має.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає у квартирі АДРЕСА_4 з 1982 року, позивачка є її сусідкою, мешкає на поверх нижче. З відповідачем по справі ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 в неї були добросусідські відносини. У 2002 році ОСОБА_2 поїхав на заробітки та не повернувся, місце його знаходження невідоме. Спільних дітей у позивача з відповідачем не було. У квартирі на даний час мешкає позивачка та її син ОСОБА_3

З огляду на дані, повідомлені свідками, достовірність яких суд не ставить під сумнів, вбачається, що відповідач дійсно з квітня 2002 року не проживає у спірній квартирі, участі в утриманні квартири він не приймає, будь-яких спроб для вселення в квартиру він не здійснював, до компетентних органів або до суду з вимогами про захист порушеного права та вселення не звертався.

Відповідно дост. 71 ЖК Українипри тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, згідно ізст. 72 ЖК України, провадиться в судовому порядку.

Згідно із п. 10постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 добровільно залишив квартиру АДРЕСА_5 і фактично в квартирі не проживає з квітня 2002 року.

Дані обставини крім пояснень позивача підтверджуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-актом обстеження від 04.11.2008року про непроживання відповідача у спірній квартирі /а.с.9/;

-повідомленням Московського відділу національної поліції м. Харкова за № 36230/119-67-05 від 26.09.2016 року щодо відсутності заяв відповідача з приводу перешкоджання у користуванні квартирою /а.с.7/;

- повідомленням КП «Жилкомсервіс» за № 22361/2/07-05 від 05.10.2016 року про відсутність заяв відповідача з приводу перешкоджання у мешканні/а.с.8/;

- свідоцтвом про розірвання шлюбу /а.с.5/;

-наданими в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ніяких витрат по утриманню спірної квартири не несе, рахунки по квартплаті, комунальним послугам та електроенергії не сплачує, протягом тривалого часу не ставив питання про вселення до спірної квартири, що свідчить про те, що спірним житловим приміщенням він не цікавиться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування спірним жилим приміщенням, добровільно залишивши спірне жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживає понад рік, не сплачує витрати за користування житловим приміщенням, комунальні послуги, домовленостей щодо збереження права на користування житлом між сторонами немає, що дає суду на підставі ст.71 ЦК України визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, не підлягають задоволенню вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», таке, що набрало законної сили судове рішення про позбавлення особи права користування житловим приміщенням само по собі є підставою для зняття її з реєстрації місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,14, 15,60,212-215,224-233 ЦПК України, ст.71,72 Житлового кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, територіальна громада м.Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняттям з реєстрації задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, таким що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_6.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через районний суд.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Т.М.Довготько