Ухвала суду № 65334182, 15.03.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2888/17

Номер провадження 4-с/643/40/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участі секретаря судового засідання Бахметьєвої Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вище зазначеною скаргою в якій фактично просить: визнати незаконною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо незняття арешту з квартири АДРЕСА_1; зобовязати Московський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт накладений на вказану квартиру згідно постанови АА №592319 від 06.12.2006року; покласти судові витрати на Московський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що постановою АА №592319 від 06.12.2006року ДВС у Московському районі м.Харкова винесено обтяження на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_2. На його заяву щодо звільнення з-під арешту квартири, державним виконавцем в особі начальника відділу ОСОБА_2, було повідомлено, що згідно даних АСВП, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають. Арешт з квартири не знятий.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу просили задовольни з підстав, викладених у ній.

Представник Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволені скарги з підстав викладених у запереченнях та закрити провадження у справі у звязку з пропуском подачі заявником скарги до суду.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Постановою державного виконавця ДВС у Московському районі м. Харкова Серія АА №592319 від 06.12.2016року, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-4602/98 виданого 16.06.2006 року Московським районним судом м. Харкова, було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_3. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_3.

Як вбачається з листів начальника відділу Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова А.А. ОСОБА_2 за №21-30/5793 від 22.02.2017р., за № 21-30/7466 від 03.03.2017року на звернення ОСОБА_5, щодо звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_4 повідомлено, що згідно даних АСВП, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають, та запропоновано звернутися до 11 ХДНК за отриманням копії відповідних документів, на підставі яких було накладено арешт та в подальшому звертатися до відповідного суду задля вирішення питання щодо зняття арешту із вказаного нерухомого майна /а.с.7/.

З повідомлення Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори №994/01-16 від 21.02.2017року вбачається, що 19.12.2006 року на підставі Заяви про реєстрацію обтяження обєкта нерухомого майна, надісланої від Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова, вихідний номер 48002 від 06.12.2006р., яку було отримано 19.12.2006р., було накладено заборону на нерухоме майно, підставою обтяження є Постанова АА №592319 Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 06.12.2006року, обєктом обтяження є квартира АДРЕСА_5, власником якої є ОСОБА_1 /а.с.9/.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, мається обтяження квартири АДРЕСА_6, власником якої є ОСОБА_1, підстава обтяження постанова ДВС у Московському районі м.Харкова АА №592319 від 06.12.2016року /а.с.12/.

Відповідно до довідки Московського районного суду м.Харкова, цивільна справа №2-4602/98 за позовом комбінату «Рассвет» Держкомрезерву України до ОСОБА_1 про стягнення суми, була знищена за спливом строків зберігання у 2004 р., відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строку зберігання. Згідно обліково-статистичній картці №2-4602/98 справа розглянута 26.11.1998року. Позов Комбінату «Рассвет» до ОСОБА_6 задоволено, стягнуто 201,08грн.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ (ст.384 ЦПК України)

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 07.02.2014 року - виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга «на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця (іншої посадової особи державної виконавчої служби)» подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу «на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця (іншої посадової особи державної виконавчої служби)» може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Таким чином, за відсутності в державній виконавчій службі виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 підстав для знаходження належної йому квартири у реєстрі обтяжень є безпідставним, тому бездіяльність державної виконавчої служби щодо не зняття арешту з квартири є незаконною, відповідно порушене право заявника підлягає захисту у обраний ним спосіб, що узгоджується зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У абзаці 2 пункту 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що виходячи зі змісту ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що порушене право заявника ОСОБА_1 слід поновити, зобов'язавши посадову особу Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області вчинити дії, пов'язані зі зняттям арешту з належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_6.

Заперечення представника Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Разом з тим, Закон України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік заяв та скарг за подання яких до суду справляється судовий збір. В даному переліку відсутні скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, у звязку з чим суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору в даному випадку, а тому судові витрати розподілу не підлягають і відносять на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.383-388, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати незаконною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо незняття арешту з майна належного ОСОБА_1.

Зобов'язати посадову особу Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області винести постанову про зняття арешту, який був накладений постановою ДВС у Московському районі м.Харкова серія АА №592319 від 06.12.2006року, з квартири АДРЕСА_7/137 в м. Харкові, що належить ОСОБА_1.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.М.Довготько