Ухвала суду № 65332802, 13.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/535/16-ц Номер провадження 22-ц/786/815/17Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю.А . Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П. ., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року

по справі за скаргою ОСОБА_3 на рішення державного виконавця, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Л.В. Шуляченко щодо повернення їй виконавчого листа № 539/535/16-ц, виданого 29 червня 2016 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області. Вказувала, що постанова від 26.06.2016 року про повернення виконавчого листа є незаконною, оскільки вона не вчиняла ніяких дій, які можна розцінити як перешкоджання проведенню виконавчих дій, а самим державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення. Таким чином, просила визнати неправомірною постанову Головного державного виконавця Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Л.В. Шуляченко від 26 грудня 2016 р. про повернення стягувачу виконавчого листа та зобов'язати Головного державного виконавця Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Л.В. Шуляченко поновити дане виконавче провадження.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Головного державного виконавця Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Л.В. Шуляченко від 26 грудня 2016 р. у ВП № 51602710 про повернення стягувачу виконавчого листа № 539/535/16-ц, виданого 29 червня 2016 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, шляхом вселення ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні вказаним житловим приміщенням на підставі п.4 ч.1ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» визнано неправомірною.

Ухвалу оскаржив в.о. начальника Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області О.В. Іванко, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні скарги відмовити.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 травня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і вселення та вирішено усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 шляхом вселення ОСОБА_3 і малолітнього ОСОБА_6 та зобов'язано не чинити перешкод у користуванні даним житловим приміщенням.

Крім цього, вказаним судовим рішенням частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та зобов'язано ОСОБА_3 укласти оплатний договір найму з власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 відповідно до ст. 811 ЦК України та чинного законодавства при вселенні до вказаної квартири, а також вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги у визначеному угодою розмірі та строки.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постановою державного виконавця від 11.07.2016 року було відкрито виконавче провадження ВП №51602710 з виконання виконавчого листа про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 шляхом вселення ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6 та зобов'язання ОСОБА_5 не чинити перешкод у користуванні даним житловим приміщенням.

Постановою державного виконавця від 14.07.2016 року було відкрито виконавче провадження ВП №51656865 про зобов'язання ОСОБА_3 укласти оплатний договір найму з власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 відповідно до ст. 811 ЦК України та чинного законодавства при вселенні до вказаної квартири, а також вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги у визначеному угодою розмірі та строки.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також: рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

06.06.2016 року ОСОБА_5 направив ОСОБА_3 письмову пропозицію (оферту) укласти письмовий договір найму житла та 2 екземпляри складеного на його умовах договору.

18.06.2016 року ОСОБА_3 направила ОСОБА_5 відмову від укладення договору з мотивів занадто обтяжливих умов договору в частині квартплати, фактичного проживання в квартирі інших осіб (квартирантів) та обмеження строку дії договору.

У липні 2016 року ОСОБА_3 направила ОСОБА_5 власну пропозицію щодо укладення договору найму житла, складеного на її умовах.

Однак, сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди житла, а саме - квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 12.10.2016 року заяву державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області про встановлення порядку виконання рішення суду та відстрочення виконання рішення суду задоволено частково. Встановлено порядок виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області по справі №539/535/16-ц від 11.05.2016 року таким чином, що вселення ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 має бути здійснено одночасно із укладенням ОСОБА_3 оплатного договору найму з власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 відповідно до ст. 811 ЦК України та чинного законодавства при вселенні до вказаної квартири. Вселення малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до квартири АДРЕСА_1 має бути проведено безвідносно до вселення до даної квартири ОСОБА_3 та укладення нею оплатного договору найму з власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та за згодою ОСОБА_3.

28.10.2016 р., 29.11.2016р., 14.12.2016 р. державним виконавцем направлялися на адресу ОСОБА_3 листи про надання письмової згоди на вселення малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та укладеного із ОСОБА_5 договору найму житла з роз'ясненнями про те, що у разі ненадання згоди на вселення дитини та договору найму житла такі її дії будуть розцінені як перешкоджання провадженню виконавчих дій та слугуватимуть підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вимоги вказаного листа ОСОБА_3 не виконано та направлено державному виконавцю заяви від 12.12.2016 р., 21.12.2016 р., у яких ОСОБА_3 зазначила, що вселення дитини неможливе, оскільки у даній квартирі зараз ніхто не проживає, договір найму укласти неможливо, у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 його підписати на її пропозицію.

Постановою Головного державного виконавця Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 від 26 грудня 2016 р. виконавчий лист № 539/535/16-ц, виданий 29 червня 2016 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області повернуто стягувачу ОСОБА_3 на підставі п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Встановивши, що в діях ОСОБА_3 відсутні перешкоджання для здійснення виконавчих дій, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку про визнання постанови про повернення виконавчого листа стягувачу неправомірною.

При цьому доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються змістом ухвали суду, мотивувальна частина якої містить обґрунтування щодо всіх обставин справи, доказів та заперечень, на які посилалися сторони.

Заразом, даючи оцінку матеріалам даного спору, колегія суддів вважає, що вселення до спірної квартири і проживання в ній малолітнього ОСОБА_6 без матері неможливе, як і неможливим є надання ОСОБА_3 до виконавчої служби належним чином оформленого договору найму житлового приміщення, внаслідок того, що ОСОБА_5 .не підписаний договір, запропонований скаржником.

Вказане не дає підстав вважати, що ОСОБА_3 перешкоджає провадженню виконавчих дій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ухвала постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає

Керуючись п. 1 ч.2 ст.307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - відхилити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання нею чинності шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Пікуль В.П. /підпис/ Прядкіна О.І.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ___ Панченко О.О.