Вирок № 65332656, 15.03.2017, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/195/17

№ пров.1-кп/544/50/2017

Номер рядка звіту 34

В И Р О К

іменем України

15 березня 2017 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Сайко О.О.,

за участі секретарів Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Соборна, 41 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12016170290000562 від 20.10.2016 відносно

ОСОБА_1, народження 13.01.1972, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, такого, що не має утриманців, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого водієм ТОВ «Юліс-А», військовозобовязаного, участі у бойових діях не приймав, не є депутатом, раніше не судимого

який органами досудового розслідування обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),

з участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення - прокурора Погребського С.В., з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В:

20.10.2016 о 01 год 40 хв, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїжджаючи 157 км+ 80 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, рухаючись у напрямку м. Харків, з моменту виявлення автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який стояв на смузі розгону у напрямку м. Харків з увімкненими габаритними вогнями, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості або безпечного обїзду перешкоди, відволікся від керування свого автомобіля, у результаті чого допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, чим порушив п.2.3 (б), п.12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п.2.3 (б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п. 12.3: уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

У результаті зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення, а саме: закритої черепно мозкової травми зі струсом головного мозку, закритої травми живота з розривом брижі тонкого кишечника та сигмовидної кишки і внутрішньочеревної кровотечі, закритого перелому лівої вертлюжної впадини, перелому крила лівої здухвинної кістки, перелому обох кілок лонної кістки зліва, перелому лівої ключиці, перелому 5-ї плюснової кістки лівої стопи, обширних за очеревинних гематом, забою лівої нирки, геморагічного шоку 3-го ступеню, травматичного шоку 3-го ступеню, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, деталей кабіни важковаговика при дорожньо-транспортній пригоді в якості пасажира при зіткненні з іншим важковаговиком.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому. Зазначив, що має водійський стаж понад 20 років і вперше за цей період потрапив у ДТП. Потерпілому він надав допомогу на лікування і той будь-яких претензій до нього не має.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленоїстаттею 50 КК Українимети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005 р.; "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005 р.; "Ізмайлова проти Росії" від 29.11.2007р.).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно пункту 1 та 2 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Ураховується також особа обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, за місцем роботи характеризується позитивно.

Суд також приймає до уваги думку потерпілого не позбавляти обвинуваченого волі, а також судом враховуються приписи ч. 1 ст. 69-1 КК.

Ураховуючи викладене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, конкретні обставини справи, поведінку обвинуваченого після скоєння ДТП, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК і вважає за можливе застосувати відносно нього звільнення від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

На думку суду, саме таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2ст. 286 КК Україниу виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, враховує табере до уваги його каяття, відношення до вчиненого, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, те, що останній після скоєння ДТП не притягувався до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожньому руху, приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Приписами ч. 2ст. 124 КПКустановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні становлять 1055,52 грн.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України обовязку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази у справі: автомобіль НОМЕР_1 - залишити ТОВ «Юліс-А», як власнику.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження 13.01.1972, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, витрати на проведення автотехнічної експертизи у розмірі 1055 ( одна тисяча пятдесят пять) гривень 52 копійки, у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за №12016170290000562 від 20.10.2016, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: