Ухвала суду № 65331339, 09.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/986/16-ц Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 22-ц/780/626/17 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 29 09.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

09 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він проживає у приватизованій квартирі АДРЕСА_1, яку 29 травня 2016 року було затоплено водою з вини відповідача ОСОБА_2, котрий проживає поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується актом комісії житлово-експлуатаційної організації про залиття. Зазначав, що внаслідок залиття квартири були пошкоджені стеля, стіни та підлога в квартирі. Згідно із звітом про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень, внаслідок залиття квартири вартість збитку становить 14 039 грн. 13 коп. За виконання даного звіту позивач сплатив 2 950 грн. Вказував, що на його прохання відповідач відмовляється добровільно відшкодувати завдану йому шкоду. З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 16 989 грн. 13 коп.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 14 039 грн. 13 коп., витрати пов'язані із залученням спеціаліста у розмірі 2 950 грн. та судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково на суму 2 029 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідача не спростував того, що залиття квартири відбулося не з його вини. На підтвердження завданої шкоди внаслідок залиття квартири позивачем надано суду звіт про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень, за висновками якого вартість збитку становить 14 039 грн. 13 коп., а за виконання даного звіту позивачем сплачено 2 950 грн. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування даного висновку та клопотання про призначення судової експертизи не заявлено. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 проживає у приватизованій квартирі АДРЕСА_1 та є співвласником даної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25 лютого 2008 року №4, посвідченого головою Рокитнянської районної адміністрації Київської області (а.с. 35).

Відповідач ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_2 що підтверджується матеріалами перевірки проведеної Рокитнянським ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області (а.с. 36).

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 06 червня 2016 року, що 29 травня 2016 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1, а саме, стеля, стіна біля вхідних дверей, пошкоджено шпалери та штукатурка кімнат, штукатурка та побілка коридору.Причиною затоплення є недбале поводження з водопостачанням у ванній кімнаті мешканця квартири АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_2 (а.с.86). Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень внаслідок залиття квартири від 15 червня 2016 року вбачається, що ринкова вартість матеріальних збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 становить 14 039 грн. 13 коп. (а.с.4-42).

За виконання даного звіту позивач сплатив 2 950 грн., що підтверджується квитанцією №160608від 08 червня 2016 року (а.с.45).

Судом встановлено, що відповідач не погоджується із розміром збитків, вважаючи його завищеним. Однак ОСОБА_2 у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України будь-яких доказів на спростування вказаного розміру суду не надав, клопотання про призначення судової експертизи не заявив.

Установивши вказані обставини, які свідчать про те, що внаслідок залиття квартири, яка сталася з вини відповідача, позивачу заподіяно шкоду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення з відповідача майнової шкоду у розмірі 14 039 грн. 13 коп. та витрат, пов'язаних із залученням спеціаліста у розмірі 2 950 грн.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень внаслідок залиття квартири від 15 червня 2016 року розмір матеріального збитку є завищеним, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано суду будь-яких доказів на його спростування.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не роз'яснив сторонам їх право на заявлення клопотання про призначення судової експертизи для встановлення дійсного розміру завданої матеріальної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з журналу судового засідання від 25 жовтня 2016 року відповідачу ОСОБА_2 та його представнику ОСОБА_4 судом було роз'ясненої права у судовому засіданні, в тому числі право на заявлення клопотання про призначення судової експертизи. Відповідач та його представник повідомили суду, що права у судовому засіданні їм зрозумілі, заяв та клопотань не мають (а.с.87-88).

Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Ураховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді