Ухвала суду № 65330980, 16.11.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5734/16-ц

Провадження №2/405/1056/16

У Х В А Л А

16 листопада 2016 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми завдатку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства шляхом предявлення позову до суду звернулася з даним позовом до Ленінського районного суду м. Кіровограда, в якому просила: стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на її користь суму завдатку в розмірі 500 доларів, що станом на 13.07.2016 року становить 12 425 грн., судовий збір в розмірі 80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., збір за видачу витягу та довідки з ЄРД в розмірі 87,30 грн., судовий збір за подання позовної заяви від 12.04.2013 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда в розмірі 243,60 коп., суму вартості білетів, придбаних з метою прибуття до Дніпровського районного суду м. Києва в розмірі 555,20 грн., судовий збір в розмірі 551,20 коп., а всього 29 972 грн. 30 коп., а також моральну шкоду в розмірі 16 000 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Кореняка В.К. від 09.08.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми завдатку та моральної шкоди залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків тривалістю пять днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2016 року дана справа була передана на розгляд судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Івановій Л.А. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 435 від 22.09.2016 року, у звязку зі звільненням з посади судді Кореняка В.К.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 на виконання попередньої ухвали від 09.08.2016 року була подана уточнена позовна заява за вх. № 24380 від 14.09.2016 року, в якій позивач просила: стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суму завдатку у розмірі 500 доларів, що становить 13 000 грн., з урахуванням курсу валюти, 500 доларів, що становить 13 000 грн., які являють собою подвійний розмір завдатку, судові витрати у розмірі 110 грн., збір за видачу витягу та довідки з ЄДР у розмірі 87,30 грн., судовий збір за подання позовної заяви від 12 квітня 2013 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда у розмірі 243,60 грн., моральну шкоду у розмірі 16 000 грн., суму вартості білетів, придбаних з метою прибуття до Дніпровського районного суду м. Києва в розмірі 355 грн., судовий збір в розмірі 551, 20 грн., а всього 43 347 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.118 ЦПК України позов предявляється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого ч.ч.2 і 3 ст.11-1 ЦПК України та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Позивач має право обєднати в одній позовній заяві кілька вимог, повязаних між собою.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені у ст.119 ЦПК України, при цьому дотримання належної форми та змісту є гарантією реалізації особою права на предявлення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє особам, які беруть участь у справі у здійсненні їх прав, тому, вивчивши зміст вказаної заяви, вважаю за потрібне запропонувати позивачу ОСОБА_5 привести позовну заяву про стягнення суми завдатку та моральної шкоди у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Оскільки, пред`явлення позову - це процесуальна дія, яка здійснюється у порядку, встановленому ЦПК України, справи позовного провадження повинні розглядатися судом на підставі поданої позивачем позовної заяви, яка повинна за формою та змістом відповідати процесуальному закону.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Так, частиною 2 вказаної статті передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Відповідно до п.п. 26, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Крім того, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України 26 серпня 2015 року укладено угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.

При цьому, відзначається, що надана позивачем ОСОБА_1 квитанція про сплату судового збору на суму 300 грн. 00 коп. від 25 квітня 2016 року за подачу до Ленінського районного суду м. Кіровограда позовної заяви, не є належним доказом, що підтверджує його сплату позивачем, оскільки квитанція надана у вигляді, в якому її неможливо прочитати, а тому, суд позбавлений обєктивної можливості встановити дійсну суму сплати судового збору позивачем, реквізити, за якими судовий збір був сплачений, а також перевірити приєднання до виписок з Державної казначейської служби України відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати оригінал документу, що підтверджує зарахування сплаченого останньою (позивачем ОСОБА_1М.) судового збору на суму 300 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Окрім того, із змісту позовних вимог встановлено, що позивач пред'явила позов до суду, який містить дві позовні вимоги, серед яких, вимога майнового характеру стягнення суми завдатку, та позовна вимога немайнового характеру - відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір (в редакції Закону, чинній на момент подачі позову 02.08.2016 року) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, відповідно до частини 1 статті 4, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5-ти розмірів мінімальної заробітної плати. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати визначено в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Окрім того, як роз'яснив в п.10 Постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що позивачем пред`явлено дві позовні вимоги, з яких, зокрема, вимога майнового характеру стягнення суми завдатку та вимога немайнового характеру - відшкодування моральної шкоди, позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 1102 грн. 40 коп., за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру в розмірі 551 грн. 20 коп. та 551 грн. 20 коп., (1% відсоток ціни позову але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати) за подання до суду позовної вимоги майнового характеру, враховуючи при цьому, що позивачем ОСОБА_1 сплачений судовий збір на загальну суму 251 грн. 20 коп.

При цьому, відзначається, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.82 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а так само на зазначених вище підставах, зокрема, майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене позивачем в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом, при цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 119 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

Позовна заява подана без додержання вимог зазначених норм, зокрема, позивачу в прохальній частині позовної заяви необхідно конкретно та чітко викласти зміст позовних вимог (вимоги майнового характеру про стягнення коштів та відшкодування збитків, та вимоги немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди).

Пункт 5 частини 2 статті 119 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, при цьому, порушене, невизнане або оспорюване субєктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у прохальній частині позову, повинні бути обґрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, що в сукупності складають зміст позову. Хоча стаття 119 ЦПК України не вимагає від позивача обовязкового зазначення правової підстави позову, тобто вказівки на норму права, яка регулює спірні правовідносини, тим не менш позивач повинен в обґрунтування своїх вимог посилатися на те право, захисту якого він вимагає. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на правовідносини.

При цьому, викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинно супроводжуватися коротким, точним і ясним описом обставин справи, без зазначення деталізації щодо надання характеристики відповідачам по справі, та без проведення позивачем в позові детального аналізу змісту попередніх судових рішень, виконавчих проваджень, дій суддів під час розгляду справ за позовами позивача та прийняття ними судових рішень.

Окрім того, пунктом 6 частини 2 статті 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

З огляду на викладене, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати копії позовної заяви з додатками до неї відповідно до кількості відповідачів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Враховуючи, що дана заява подана без додержання вимог, викладених в ст. ст. 119, 120 ЦПК України, то відповідно до ст.121 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу ОСОБА_1 строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання останньою ухвали, при цьому, усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви, передбачає подання позивачем ОСОБА_1 належно оформленої позовної заяви з коротким, точним і ясним описом обставин справи з її копіями в новій редакції, яка за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 119, 120, ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми завдатку та моральної шкоди, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, подавши позовну заяву в новій редакції з її копіями та додатками відповідно до кількості відповідачів та сплатити судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. на рахунок: Отримувач коштів УК у м. Кроп-цький/Ленін.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409

Банк отримувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області

Код банку отримувача (МФО) 823016 рахунок отримувача 31214206700004

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Назва платежу: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: Ленінський районний суд м. Кіровограда, а також надати докази сплати судового збору в розмірі 300 грн. 00 коп.

В разі невиконання позивачем зазначених вимог позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова