Рішення № 65328120, 16.03.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/955/17-ц

2/212/1312/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді Чайкіна І.Б.; секретар судового засідання Гавеля Ю.О.;

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Давиденка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що працював на підприємстві відповідача, 13.10.2005 року виконуючи свої професійні обов'язки з ним трапився нещасний випадок. Висновком МСЕК, первинно, від 25.01.2006 року йому встановлена 20 % втрата професійної працездатності з 25.01.2006 року по 01.02.2007 року. Висновком МСЕК при переогляді від 26.07.2016 року йому встановлено 45 % втрати працездатності по професійному захворюванню 30 % -ХОЗЛ, 15 % - трудове каліцтво, третя група інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що через травму він втратив значний відсоток працездатності, розуміє, що в майбутньому у нього може виникнути погіршення в стані здоров'я. На даний час його самопочуття не поліпшується, оскільки отримав травму. Постійно переносить фізичну біль, в зв'язку з травмою він змушений був змінити ритм та організацію свого життя.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на ті самі підстави.

Представник відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Вважають, що вина відповідача в заподіянні позивачеві моральної шкоди відсутня. Належним позивакчем є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. До того ж інвалідність не встановлено, позивач продовжував працювати та лише раз звертався до лікарняної установи.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_5 працював в ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 07.09.1998р. по 20.07.2009 року. ( а.с.11-12)

Висновком МСЕК, первинно, від 25.01.2006 року йому встановлена 20 % втрата професійної працездатності з 25.01.2006 року по 01.02.2007 року. ( а.с.3)

Висновком МСЕК від 26.07.2016 року йому встановлено 45 % втрати працездатності по професійному захворюванню 30 % -ХОЗЛ, 15 % - трудове каліцтво, третя група інвалідності. ( а.с.4)

Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом складено акт Н-1 від 13.10.2005 року (а.с.5-6) розслідування причин настання нещасного випадку. Відповідно до п.6 акту встановлено, що адміністрацією підприємства відповідача, порушено законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи відповідно до вимог нормативних актів.

13.10.2005 року о 02.30 год. під час виконання трудових обов'язків в ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», з ОСОБА_5 стався нещасний випадок, внаслідок якого він одержав травму: відкриті переломи головок 1,2,3 плюсневих кісток, перелом основної фаланги 3 пальця, вивих основної фаланги 4 пальця, перелом нігтьових фаланг 2,3 пальців правої стопи, обширна забійно - роздроблена рана пальців і тилу правої стопи.

За наслідками проведеного розслідування нещасного випадку, що стався 13.10.2005 року о 02.30 год. на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», було складено Акт за формою Н-1 .

Таким чином, під час розслідування нещасного випадку було встановлено вину у порушенні вимог чинного законодавства України про охорону праці, начальника дільниці ОСОБА_6.

Стаття 1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватись за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 квітня 2012 року у справі №6-26цс12.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 9 Закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці» (станом на вересень 2005 року), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, за рахунок Фонду соцстраху у разі, якщо стійку втрату працездатності вперше встановлено у період із 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року.

Також відповідно до частини 1 та 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акти цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача в січні 2006 року,відповідальність за заподіяння моральної шкоди перед ОСОБА_5 несе ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(із змінами) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості .

Як вказує позивач, у зв'язку із отриманою травмою йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 63 360,00 грн..

При вирішенні спору в частині відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги пояснення сторони позивача про те, що моральні переживання з приводу травмування призвели до значного емоційного напруження, пов'язаного з сильним і тривалим болем, моральні страждання, порушення нормального ходу його життя, що призвело до негативних наслідків.

Вказані обставини, факт заподіяння моральної шкоди, тривалість і характер моральних страждань були підтвердженні в судовому засіданні.

Разом з цим, суд приймає до уваги, що в заподіянні травми позивач ОСОБА_5 не винен, що підтверджується висновкам в Акту форми Н-1 .

З огляду на встановлені фактичні дані у їх сукупності, враховуючи психологічний та моральний стан позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що діями ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» позивачу заподіяно моральну шкоду на суму 8 000,00 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір - 640 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168, 1172, 1194 ЦК України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров'я в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191307) на користь держави судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16.03.2017 року.

Суддя: І. Б. Чайкін