Ухвала суду № 65324245, 14.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/499/17 Провадження № 22-ц/795/532/2017 Головуючий у I інстанції -Коверзнев В. О. Доповідач - Губар В. С.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді: Губар В.С.,

суддів: Кузюри Л.В., Онищенко О.І.

секретаря судового засідання: Шапко В.М.

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2017 року встановлено ОСОБА_1 строк до 10 лютого 2017 р. для оплати судового збору в сумі 640 грн. за подачу позову до ОСОБА_3 про відшкодування збитків. Судом роз'яснено ОСОБА_1, що у разі ненадання суду у встановлений цією ухвалою строк квитанції про сплату судового збору або доказів звільнення її від сплати судового збору, судом буде застосовано наслідки, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України - залишено позов без розгляду.

Одночасно судом повідомлено Чернігівський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення існування обставин, за яких ОСОБА_1 призначено безоплатну вторинну правову допомогу. Зобов'язано Чернігівський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомити суд в строк до 01.03.2017 року про ухвалене рішення щодо подальшого надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 Розгляд справи відкладений до 14 год. 30 хв. 06.03.2017 року.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що інформація, викладена в оскаржуваній ухвалі, є недостовірною та паплюжить честь, гідність та ділову репутацію апелянта, оскільки з вказаним позовом від імені апелянта зверталась інша особа, позовну заяву ОСОБА_1 не підписувала та не подавала довідку про ІІ групу інвалідності як підставу для звільнення від сплати судового збору.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно зазначив про відсутність обставини для надання їй безоплатної вторинної правової допомоги, враховуючи те, що адвокату ОСОБА_2 видано довіреність на ведення справи до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди 13 жовтня 2016 року, тобто вже коли припинили існувати обставини щодо наявності групи інвалідності, але існували обставини, за якими вона мала право на безоплатну правову допомогу. Тому ОСОБА_1 вважає, що суд обмежив її право на безоплатну правову допомогу.

В апеляційному суді ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підримали та просили її задовольнити у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. ОСОБА_1 наполягала, що вимога суду щодо сплати нею судового збору є незаконною і сплачувати судовий збір вона не повинна. Разом з тим, ОСОБА_1 надано для огляду у судовому засіданні пенсійне посвідчення строком дії до 30 вересня 2017 року, яке вона отримала 09 листопада 2016 року як інвалід Ш групи загального захворювання.

ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала і просила її відхилити та залишити в силі ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2017 року, яку вважає законною і обґрунтованою.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що 16 січня 2017 року адвокат ОСОБА_2, які діє на підставі довіреності від 04.07.2017 року (а.с. 4), від імені ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 487 грн. 20 коп.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі і справу призначено до судового розгляду на 03.02.2017 року на 08 год. 40 коп.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні для звільнення від сплати судового збору була надана копія довідки МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності. Термін дії цієї довідки МСЕК закінчився 01.10.2016 року, а тому відповідно до п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в сумі 640 грн.

Суд першої інстанції також визнав за необхідне повідомити Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про те, що визначений МСЕК строк інвалідності ОСОБА_4 скінчився, що може бути підставою для перегляду рішення Центру про надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 79,119 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів при розгляді справ цивільної юрисдикції.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VII «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору, пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

За таких обставин, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не має пільг і не звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді (стаття 191 ЦПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень статті 88 ЦПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК.

Як убачається з матеріалів справи, згідно довіреності від 02 липня 2016 року ОСОБА_1 доручила ОСОБА_2 здійснювати представництво її інтересів, зокрема в судах, бути її представником у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надані законом заявнику, потерпілому, позивачу, відповідачу, скаржнику, третій особі, будь-якому іншому учаснику судового процесу.

Цією ж довіреністю ОСОБА_1 надала повноваження ОСОБА_2 підписувати, подавати від її, ОСОБА_1, імені та в її (ОСОБА_1.) інтересах необхідні документи та представляти її (ОСОБА_1.) інтереси усіма законними способами у судових органах. Ця довіреність видана без права передоручення повноважень іншим особам, на строк до моменту припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі зазначеного доручення, якщо не буде скасована раніше цього терміну у встановленому порядку, або представництво за цією довіреністю не буде припинено з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України (а.с. 4).

При поданні позовної заяви представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі вищевказаної довіреності, подана як підстава звільнення від сплати судового збору у цій справі копія довідки МСЕК № 012644 про наявність у ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності (а.с.2-3).

Проте, строк дії зазначеної довідки МСЕК встановлений до 01 жовтня 2016 року, а позовна заява подана - 16 січня 2017 року.

Зважаючи, що строк, на який позивачеві ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності закінчився на час звернення до суду, підстави для звільнення її від сплати судового збору відсутні, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про зобов'язання ОСОБА_1 сплатити судовий збір в сумі 640 грн., враховуючи положення п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорії осіб, передбачених частиною першої статті 14 цього Закону, припинили своє існування. Відтак, висновок оскаржуваної ухвали суду про необхідність повідомлення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про обставини, які встановлені судом під час розгляду цієї справи, є правомірним.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: