Ухвала суду № 65322238, 15.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2117/17

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2016 року по справі за позовомОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстройсервис», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Главстройсервис», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики посилаючись на те, що між позивачем та ТОВ «Главстройсервіс» 01 лютого 2007 року було укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передав ТОВ «Главстройсервіс» як позичальнику грошові кошти у розмірі 200000 грн. на строк до 31 грудня 2007 року.

Відповідачем зобовязання не виконано і суму позики не повернуто.

Надсилання відповідних листів з вимогою повернути кошти результатів не дали.

Крім цього 01.02.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки за умовами якого відповідач поручався за виконання боржником ТОВ «Главстройсервіс» свого зобовязання щодо повернення суми позики.

У зв'язку із вищевикладеним позивач просив суд стягнути заборгованость за договором позики № 1 від 01.02.2007 р. у загальному розмірі 629532,50 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2016 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 01 лютого 2007 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ «Главстройсервіс» було укладено договір позики № 1, а також між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Пункт 1.1. вказаного договору позики передбачає, що позикодавець передає позичальнику у власність готівкові кошти у розмірі 200000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику по закінченню строку дії позики.

Відповідно до п. 1.1., 2.1., 3.1., 3.2. зазначеного договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ «Главстройсервіс» перед ОСОБА_2 в розмірі 200000,00 грн. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником зазначеного зобов'язання у повному обсязі.

Пункт 2.1. договору позики № 1 від 01.01.2007 р. передбачає, що позика надається шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника НОМЕР_1 в ООД «Райффайзен Банк Аваль» м. Одеса, МФО 328351.

За вимогами ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Проте позивач не надав суду доказів на підтвердження передання ним ТОВ «Главстройсервіс» визначеної укладеним між ними договором позики № 1 від 01.02.2007 року суми грошових коштів, зокрема шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Главстойсервіс» відповідно до п.2.1. цього договору, як це передбачає ст. 60 ЦПК України.

Крім того, позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів стосовно того, що 31.12. 2007 р. між ним і відповідачем ТОВ «Главстройсервіс» було укладено додаткову угоду до договору позики № 1 від 01.02.2007 р., відповідно до умов якої до договору позики були внесені зміни щодо строку та суми зобов'язання, та визначено строк виконання зобов'язання моментом пред'явлення вимоги, а суму - загальною сумою всіх платежів, зарахованих на рахунок ТОВ «Главстройсервіс» на момент пред'явлення вимоги.

З огляду на наведене, суд обгрунтовано дійшов висновку, що у задоволенні позову позивача слід відмовити за його недоведеністю.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку судом доказів підтвердження позовних вимог, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є безпідставними, оскільки спростовані дослідженими обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький