Постанова № 65320626, 14.03.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6690/16-а

Провадження № 2-а/500/33/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурнусуса О.О.

при секретарі - Петровій В.В.,

за участю: представника позивача - Щербини О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій незаконними та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2016 року Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до суду з позовними вимогами, якими просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови від 19.12.2016 року про накладення адміністративного штрафу ВП №53029645 та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.12.2016 року про накладення адміністративного штрафу ВП №53029645 у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.12.2016р. на адресу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення адміністративного штрафу ВП №53029645 від 19.12.2016 року у розмірі 5100 грн. за не виконання рішення суду без поважних на те причин, а саме рішення суду у справі №2-а-1595/11 за позовом ОСОБА_2 про зобов'язання управління нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, які втратили працездатність, визначеного законодавцем з 22.08.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Разом з тим, як зазначено представником позивача в позові, на виконання даного рішення суду управлінням було здійснено нарахування пенсії по інвалідності з 22.08.2010 року та станом на лютий 2015 року ОСОБА_2 нараховане 60367,57 грн., але виплатити вказану суму позивач не може, у зв'язку з відсутністю фінансування, оскільки з набранням чинності з 01.01.2013р. Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012р. №4901-VІ, відповідно до статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється не управлінням Пенсійного фонду України Одеської області, а Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних бюджетних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, як вважає представник позивача невиконання судового рішення Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, тому накладення штрафу старшим державним виконавцем є неправомірним та накладання штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні і зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування.

Представник відповідача, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-а-1595/11 від 30.08.2016р., виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством з 22.08.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.05.12.2016р. відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25, 75 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53029645, копію якої було направлено боржнику до виконання, а стягувачу для відома. Копію постанови боржник отримав 08.12.2016р. Листом від 12.12.2016р. за №11434/11 Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області було повідомлено відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про те, що в січні 2015р. постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-1595/11 управлінням виконано, а саме: здійснено нарахування з 22.08.2010р. по 22.07.2011р. пенсії по інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В результаті зазначеного станом на лютий 2015 року ОСОБА_2 на виконання рішення суду нараховане 60367,57 грн., але виплатити вказану суму управління не може у зв'язку з відсутністю фінансування та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

В подальшому, як зазначено представником відповідача в письмових запереченнях відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено на боржника штраф в межах визначених ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання вимог виконавчого документу. Керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу від 19.12.2016р. у розмірі 5100 грн. Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. У зв'язку з чим, державний виконавець відділу здійснив усі заходи щодо зобов'язання боржника вчинити певні дії, а іншого, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Також, у поданих запереченнях представник відповідача просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011р. по справі №2-а-1595/11 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, з 22 серпня 2010 року по 01 червня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2014р. постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011р. була змінена, та виключено з резулятивної частини другого та третього абзацу кінцеву дату «01 червня 2011 року».

На виконання даного рішення управлінням Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області було здійснено нарахування пенсії ОСОБА_2 по інвалідності з 22.08.2010р. і станом на лютий місяць 2015р. їй нараховане 60367,57 грн.

В іншій частині рішення суду не було виконано, у зв'язку з відсутністю фінансування, оскільки відсутні кошти у Державному бюджеті на виплату по рішенням суду. Бюджет ПФУ є дефіцитним, а в Державному бюджеті України відсутні кошти на фінансування вказаної категорії виплат, тому виплати за рішеннями суду по справах за позовами даної категорії тимчасово зупинені державою.

05.12.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53029645 з виконання виконавчого листа №2-а-1595/11 виданого 30.08.2016р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством з 22 серпня 2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

08.12.2016р. Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області отримало копію зазначеної постанови.

12.12.2016р. Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області надіслало лист за №11434/11 начальнику відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області, в якому зазначено, що в січні 2015р. постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а-1595/11 управлінням виконано в частині здійснення нарахування з 22.08.2010р. по 22.07.2011р. пенсії по інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених за цей час коштів. Таким чином, ОСОБА_2 станом на лютий 2015р. нараховані кошти у сумі 60367,57 грн. Також, повідомлено, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845 від 03.08.2011р., рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

21.12.2016р. Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області отримано постанову старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.12.2016р. ВП №53029645 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.08.2016р. №2-а-1595/11 з посиланням на те, що рішення суду не виконано без поважних причин.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятої постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення адміністративного штрафу за постановою від 19.12.2016р. ВП №53029645 у розмірі 5100 грн., позивач оскаржив її до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи повинен перевірити, чи прийняті рішення та вчинені дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02.06.2016р. №1404-VІІ) за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02.06.2016р. №1404-VІІ) у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Виплата коштів за рішенням суду відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» органами Казначейства можлива лише за наявності рішення суду про стягнення коштів, та в даному випадку не розповсюджується на винесене рішення суду.

Органи Пенсійного фонду України є органами державної виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією, Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, постановами Правління, наказами Фонду, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Діяльність Міністерства соціальної політики України у частині забезпечення функцій головного розпорядника бюджетних коштів регламентується Бюджетним кодексом України. Бюджетним кодексом визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Бюджетні кошти, які спрямовуються Міністерством соціальної політики України щомісяця відповідно до помісячного розпису асигнувань на відкриті в органах Казначейства України рахунки органів соціального захисту населення, використовуються виключно для проведення поточних соціальних виплат, передбачених пільговим категоріям громадян.

Згідно довідки Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про фінансовий стан управління за №7894/11 від 17.08.2016р. середньомісячна потреба в коштах у 2016р. на виплату та доставку пенсій і утримання управління складає 48897,9 тис.грн. Середньомісячне надходження власних коштів до бюджету управління складає 214,6 тис.грн. Управління здійснює діяльність за рахунок цільових дотацій з Державного бюджету України та головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - самофінансування становить лише 0,4 %. Видатки на виплату працівникам управління заробітної плати та податки з неї щомісячно складають близько 600 тис. грн. Втрати доходів бюджету управління від простроченої заборгованості по внесках, по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і інших платежах до Пенсійного фонду складають 870,3 тис.грн.

Згідно рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №1515024600135 від 12.02.2016р. Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повторне внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отже, виконання судових рішення про зобов'язання виплатити грошові кошти управлінням є неможливим у зв'язку з відсутністю коштів.

Таким чином, суд доходить до висновку, що невиконання судового рішення Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на зазначені цілі не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 22.11.2016 року №21-1907а16, постанові від 30.03.2016р. по справі №750/6737/14.

Враховуючи вищевикладене, судом зроблено висновок, що відповідачем неправомірно накладено на позивача штраф оскарженою постановою за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду з огляду на наявність причин, які є поважними, що перешкоджають виконати рішення суду у встановлений строк, а саме відсутність відповідного фінансування та встановлення окремого порядку виконання рішення судів згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» лише про стягнення коштів, а не про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема виплату.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій незаконними та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9-11, 69-71, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій незаконними та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови від 19.12.2016 року про накладення адміністративного штрафу ВП №53029645 та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.12.2016 року про накладення адміністративного штрафу ВП №53029645 у розмірі 5100 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2017р.

Суддя: О.О.Бурнусус