Ухвала суду № 65319877, 14.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/191/17 14.03.2017 140317 14.03.2017

Провадження №22-ц/784/603/17 Головуючий у 1-й інстанції Маржина Т.В.

Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Гавор В.Б.,

без участі осіб, які беруть участь у справі, належно повідомлених про час і місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області

на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року за заявою виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И Л А :

23 січня 2017 року виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року у відкритті провадження по даній заяві відмовлено.

Не погодившись з цією ухвалою, виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а питання про відкриття провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на вимоги ст. 122 ЦПК України та виходив з того, заяву про визнання спадщини відумерлою подано неналежним заявником.

Така позиція суду першої інстанції не узгоджується із діючим цивільним процесуальним законом.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Підстави відкриття провадження у справі та відмови у відкритті провадження у справі передбачені ст.122 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: - заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

- є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

- у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

- є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

- після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припинення юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналізуючи вищевказане можна дійти висновку, що суд може відмовити у відкритті провадження тільки з підстав передбачених п.1-5 ч.2 ст.122 ЦПК України. Цей перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Слід зауважити, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, відповідно до положень ст. 122 ЦПК України суддя перевіряє підсудність та юрисдикцію позовної заяви чи заяви, поданої та оформленої відповідно до вимог ст.119, 275 ЦПК України.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року відповідно до положень ст.ст. 55,124 Конституції України та ст.3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах.

Суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

Недопустимою є відмова у відкритті провадження у справі з мотиву пред'явлення позову неналежним позивачем чи до неналежного відповідача.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження по даній заяві на підставі ст.122 ЦПК України з мотиву пред'явлення заяви неналежним заявником, вийшов за межі питань, які підлягають вирішенню на даній стадії, передчасно висловив свою думку.

Водночас не звернув уваги, що у випадку звернення до суду особи, яка є неналежним заявником (позивачем), суд приймає рішення по суті заявлених вимог, а не відмовляє у відкритті провадження у справі.

Проте наведене не взято до уваги судом першої інстанції, що свідчить про порушення порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність передбачених ст. 122 ЦПК України підстав для відмови у відкритті провадження у справі за заявою виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання спадщини відумерлою є передчасним, оскільки судом при постановленні ухвали не в повній мірі враховано вимоги ст. 3 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.312 ЦПК колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява з доданими до неї матеріалами поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 315 ЦПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року скасувати, а матеріали заяви передати до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.Б. Кушнірова