Вирок № 65319017, 15.03.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/20921/16-к

Провадження №1-кп/127/477/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченка Я. М.,

за участю:

секретаря - Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Синчука Б.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілих : ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020010004062 від 31.05.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий 19.01.2012 року Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_1, раніше не судимого, -

- у вчиненні злочину передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6, біля 23.00 години 30.05.2016 року, не маючи посвідчення водія категорії «А», керуючи мотоциклом марки «VіреrZS250-R-1», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись в напрямку вулиці Гоголя по проїзній частині вулиці Пирогова в м. Вінниці, зі швидкістю 107.3 км/год., порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.1(а), 4.16(а), 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України наближаючись до перехрестя з вулицею В.Стуса, не надав переваги у русі, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, справа-наліво по ходу його руху, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на останню.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, від яких 20.06.2016 померла у Вінницькій ОДКЛ.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 505 від 21.07.2016 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: садни, синців, рани голови, крововиливу в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, кісток лицевого черепа, поширеного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки мозку, забою головного мозку; синців, садни рук та закритої травми грудей - перелому 3-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії перелому кісток правого передпліччя, які мали ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю потерпілої. Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно- мозкової травми, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку.

Відповідно до висновку комісійної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 1612/1613/16-21/422А/423А від 02.09.2016, місце наїзду на пішохода ОСОБА_4 розташовувалось на дорожній розмітці «Пішохідний перехід». Згідно запису камери відеоспостереження, швидкість руху мотоцикла «VіреrZS250-R-1», державний номерний знак НОМЕР_2, перед пригодою становила 107.3 км/год. В даній дорожній ситуації ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити ДТП шляхом виконання вимог п. п. 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, при цьому невідповідність технічним нормам вимог вищезазначених пунктів ПДР України знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 1.5, 2.1(а), 4.16(а), 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.1 (а) - «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п. 4.16 (а) - «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;

п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/годину»;

п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебувають пішоходи повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, та як може бути створена перешкода чи небезпека».

п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення ОСОБА_1 вимог п.п.1.5., 2.1 (а), 4.16 (а),12.4,18.1,12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що 30 травня 2016 року він їхав на мотоциклі з електромережі в напрямку центру міста, проїжджаючи біля торгового центра «Феріде Плаза», де було погане освітлення, він помітив пішохода-дівчину, яка перебігала дорогу, а інший пішохід-дівчина стояла на тротуарі. Він хотів об'їхати пішохода, нахиливши вправо та вивернувши мотоцикл, однак дівчина швидко рухалася мотоцикла і він збив її. Він їхав зі швидкістю 80-90 км/год. Далі він не пам'ятає нічого, оскільки втратив свідомість та прийшов до тями в лікарні. Власником транспортного засобу зареєстрована інша особа, права керувати мотоциклом у нього не було. В той день він спиртного не вживав. Його мати відшкодовувала потерпілим витрати по лікуванню доньки та на поховання. Заявлену суму моральної шкоди потерпілими він відшкодувати не взмозі, оскільки немає таких коштів, однак у потерпілих просив вибачення за скоєне.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що її донька навчалася у Вінницькому транспортному коледжі. 30 травня вона розмовляла з донькою по телефону, коли остання була на концерті та мала перезвонити після його закінчення. Однак в ночі з телефону доньки зателефонували та повідомили, що донька в лікарні та вона з чоловіком поїхала у Вінницю. Події ДТП вона оглядала на відеозаписі. Свій цивільний позов підтримала та додала, що матір'ю ОСОБА_1 було відшкодовано біля 10000 гривень під час похоронної церемонії. Свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 30 травня в 22.15 дзвонила сестрі, яка повідомила, що знаходиться на концерті та пізніше передзвонить. Про те, що сестру збив мотоцикл дізналася від тата. Разом із матір'ю вона бачила відео з камери відеоспостереження. Просила обвинуваченого покарати суворо. Свій цивільний позов підтримала у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона з чоловіком 30.05.2016 року близько 23-00 -00-00 години йшла від кіоску з цигарками, по вул. Пирогова в бік вул. Стуса обертаючись по дорозі вона побачила двох дівчат, які йшли до пішохідного переходу, далі вона повернула на вулицю Стуса, а потім почула різкий звук мотоцикла та удар. Самого моменту зіткнення вона не бачила. Одна дівчина продовжувала стояти на переході, а інша лежала на дорозі за 5-7 метрів від переходу та була без свідомості. Ще вона бачила хлопця, який теж лежав на дорозі біля трамвайних колій, ближче до зупинки колишня назва якої «З.Космодемянської» лежав мотоцикл. ЇЇ чоловік викликав швидку медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав суду аналогічні показання свідку ОСОБА_8

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що йому відомо, що 30.05.2016 року мотоцикліст збив дівчину біля ТЦ «Феріде Плаза», безпосереднім очевидцем ДТП він не був. В цей вечір він катаючись на роликах по вулиці Юності-Космонавтів, помітив мотоцикл червоного кольору. Через деякий час, проїжджаючи біля ТЦ «Феріде Плаза» по вул. Пирогова, він побачив цей мотоцикл, який лежав біля кіоску цигарок на зупинці громадського транспорту. Дівчина лежала біля 10 метрів від пішохідного переходу, далі лежав водій.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він являється водієм тролейбуса та будучи за кермом побачив по правій стороні іскри. Самої дорожньо-транспортної пригоди він не бачив. Далі по руху тролейбуса бачив біля кіоска мотоцикл.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_4 була її подругою. 30.05.2016 року вони йшли біля 23.00 години по вул.. Пирогова та переходили дорогу біля ТЦ «Феріде Плаза». ОСОБА_4 йшла попереду, а вона ззаду. ОСОБА_4 вже була біля трамвайних колій, коли її збив мотоцикл на великій швидкості. В цей час вона сама була біля середини дороги. Після ДТП вона підходила до водія, він був не в собі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що їхав з дому в гараж, по вул. Пирогова в лівій крайній смузі в напрямку Універмага. Попереду їхав тролейбус. Проїжджаючи біля ТЦ «Феріде Плаза» біля нього зліва швидко проїхав мотоцикл по трамвайних коліях. Попереду нього автомобіля зупинилися перед пішохідним переходом, а через хвилину, коли він вийшов з машини разом із іншими водіями, то побачив, що на тротуарі лежала дівчина без свідомості і хлопець мотоцикліст, який лежав біля трамвайних колій, головою до паркану, мотоцикл лежав далі. Моменту зіткнення він не бачив, та як рухалися пішоходи не бачив, оскільки перебував за іншими автомобілями. Мотоцикл біля нього проїхав дуже швидко, швидкості руху він не міг визначити, однак у нього швидкість руху була біля 50 км.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він в день ДТП, відпочивав на лавочці в алеї Пирогова, побачив, як дві дівчини переходили по пішеходному переході, зупинялася машина, яка пропустила дівчину, одна дівчина майже перейшла дорогу. Дівчата переходили дорогу в напрямку алеї. Він почув звук мотоцикла та побачив, як з'явився мотоцикліст і збив одну з дівчат, та проїхавши метрів 50 впав. Мотоцикліст лежав на тротуарі біля паркану, він був в шоломі, а дівчина лежала далі, мотоцикл по інерції ще продовжив рух та зупинився біля кіоска на зупинці. Саме зіткнення відбулося на пішеходному переході, який був освітлений. Дівчина лежала без свідомості. Мотоцикл був червоного кольору.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується показаннями потерпілих, свідків, а також іншими доказами ретельно дослідженими в судовому засіданні:

-Даними витягу з кримінального провадження № 12016020010004062 від 31.05.2016 року ( т.1 а.с. 105);

-Даними виписки № 12657 від 30.05.2016 року на ОСОБА_4 ( т. 1 а.с. 107);

- Даними протоколу огляду місця події - ділянки автодороги по вул. Пирогова в м.Вінниці від 30.05.2016 року із схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.05.2016 року та фотоілюстрацією до протоколу огляду місця пригоди від 30.05.2016 року ( т.1 а.с. 108-115);

-Даними висновку експертизи № 1361 від 08.06.2016 року відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові гр.. ОСОБА_1, 1995 року народження, методом газово-рідинної хром аграфії, наявність, етилового спиртів, а також про пилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено ( т.1 а.с 117);

-Даними протоколу огляду предмету від 01.06.2016 року - оптичного носія формату DVD-R ємністю 4,7 GB ( т.1 а.с. 118-119), який безпосередньо досліджувався в судовому засідані;

-Даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 418а від 30.06.2016 року ( т.1 а.с 120-126), відповідно до якої: «на момент огляду задня робоча гальмівна система мотоцикла «»Viper» державний номерний знак НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані, передня робоча гальмівна система мотоцикла знаходиться в несправному стані через відсутність переднього гальмівного механізму. На момент експертного огляду рульове керування мотоцикла «Viper», державний номерний знак НОМЕР_2, знаходилося в технічно працездатному стані при якому були відсутні які-небудь несправності, що впливають на її вихідні параметри та призвести до втрати керування не могло. 2. Передня робоча гальмівна система мотоцикла знаходиться в несправному стані через відсутність переднього гальмівного механізму. Дану несправніст ь водій мав можливість виявити шляхом візуального огляду перед початком руху та шляхом своєчасного проведення технічного огляду мотоцикла;

-Даними протоколу огляду місця події від 02.08.2016 року - ділянки вул.. Пирогова в районі повороту до вул. В.Стуса із схемою ( т.1 а.с.127-128);

-Даними висновку авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 1612/1613/16-21/422А/423А (т.1 а.с.129-139) із покадровою розгорткою, відповідно до якого:

-1. В даній дорожній обстановці, водій мотоцикла «Viper», державний номерний знак НОМЕР_4 - ОСОБА_1, повинен був керуватись технічними нормами вимог п.12.4, 18.1,12.3, а дії пішохода ОСОБА_4 можуть бути оцінені відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки та права пішоходів Правил дорожнього руху України, для чого спеціальних знань не потрібно.

-2.4 Згідно схеми ОМП місце наїзду розташовувалось на середній смузі руху по ходу руху мотоцикла в районі початку вказаних осипів лакофарбового покриття та полімерних матеріалів.

-3. Згідно наданого запису камери відеоспостереження встановлено, що в полі зору камери спостереження мотоцикл про проїзній частині між двома сталими об'єктами - електроопорою та каштаном перед ДТП рухається з швидкістю близько 107.3 км/год.

-5. В даній дорожній ситуації водій мотоцикла «Viper», ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити дане ДТП шляхом виконання ним технічних норм вимог п.п. 12.4.,18.1,12.3 ПДР України.

-6. Проведені вище розрахунки та дослідження свідчать про наявність в діях водія мотоцикла «Viper», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1 невідповідностей технічним нормам вимог п.п.12.4,18.1.,12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даного ДТП».

-Даними висновку судово-медичної експертизи № 505 від 21.07.2016 року, відповідно до якого:

-1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлена відкрита черепно-мозкова травма : садна, синці, рани голови, крововилив в мякі тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, кісток лицевого черепа, поширений субарахноідальний крововилив, крововилив в шлуночки мозку, забій головного мозку, синці, садна рук та ніг, закрита травма грудей - перелом 3-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, перелом кісток правого передпліччя.

-2.Ушкодження у ОСОБА_4 спричиненні від дії твердих тупих предметів, що діяли зі значною силою, можливо, 30.05.2016 року в момент шляхово-транспортної пригоди.

-3.Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку.

-4. Черепно-мозкова травма у ОСОБА_4 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку із смертю.

-5. В зв'язку з тривалим перебуванням ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні кров для судово-токсилогічного дослідження на предмет визначення алкоголю не вилучалась». (т. 1 а.с.140-142);

-Даними свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 143);

-Даними посвідчення водія ОСОБА_1, де у нього зазначено право керування транспортними засобами катерогії В ( т.1 а.с. 145);

- Даними свідоцтва про реєстрацію ТЗ «мотоциклом марки «VіреrZS250-R-1» ( т.1 а.с. 145);

Розглянувши кримінальне провадження, дослідивши та проаналізувавши усі докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_6, біля 23.00 години 30.05.2016 року, порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.1(а), 4.16(а), 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не маючи посвідчення водія категорії «А», керуючи мотоциклом марки «VіреrZS250-R-1», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись в напрямку вулиці Гоголя по проїзній частині вулиці Пирогова в м. Вінниці, зі швидкістю 107.3 км/год., перевищив максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті, наближаючись до перехрестя з вулицею В.Стуса, не надав переваги у русі, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_4, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на останню, яка перетинала проїзну частину по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, справа-наліво по ходу його руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: садни, синців, рани голови, крововиливу в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, кісток лицевого черепа, поширеного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки мозку, забою головного мозку; синців, садни рук та закритої травми грудей - перелому 3-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії перелому кісток правого передпліччя, які мали ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю потерпілої. Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку, від яких 20.06.2016 померла у Вінницькій ОДКЛ.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1, крім його показань, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, дослідженим відеозаписом із камери спостереження та підтверджується показаннями свідків.

Так, із показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які надали суду аналогічні показання, та ОСОБА_12 , які повністю узгоджуються із дослідженим відеозаписом в судовому засіданні, достовірно встановлено обставини злочину.

Крім того, показань свідка ОСОБА_13, який очевидцем ДТП не був, проте повідомив суду, що біля ТЦ «Феріде Плаза» його з лівої сторони обігнав мотоцикл на значній швидкості, в той час коли в автомобіля, керованим ним швидкість була 50 км/год., було встановлено порушення швидкості режиму руху обвинуваченого.

Суд ставиться критично до показань свідка ОСОБА_14, в частині того, що міг бачити всі обставини дорожньо-транспортної пригоди. Так, в судовому засіданні він повідомив, що бачив, що дівчата переходили дорогу, та перед ними зупинився автомобіль, а потім з'явився мотоцикл та збив на швидкості одну із дівчат. Такі показання свідка спростовуються показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та дослідженим відеозаписом в судовому засіданні. Тому показання свідка ОСОБА_14 в цій частині суд вважає надуманими.

Обговорюючи позицію ОСОБА_1, який факту скоєння наїзду на пішохода не оспорює, але вважає, що ним вживалися усі заходи для уникнення наїзду на пішохода, а тому суд вважає, що такі показання спрямованими на висвітлення своїх дій у позитивному для себе світлі, оскільки в судовому засіданні встановлено, що швидкість з якою рухався мотоцикліст на відрізку в полі зору та спостереження відеокамери - по вул. Пирогова, становила 107,3 км/год та значно перевищувала допустиму норму швидкості в межах населеного пункту. Крім того, дослідивши посвідчення водія ОСОБА_1 Встановлено що він не мав права на управління таким транспортним засобом, як мотоцикл. Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог кількох пунктів правил дорожнього руху, що є в причинно-наслідковому зв'язку із наслідками, що настали.

Щодо позиції захисту, щодо невизнання допустимими доказами протоколу огляду місця події, висновку судово-автотехнічної експертизи № 418 а від 30.06.2016 року, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки фактичні обставини справи ОСОБА_1 визнає. Мотоцикл «Vіреr», визнано речовим доказом та жодна сторона не ставала під сумнів належного його як доказу, а тому відсутні підстави вважати висновок експертизи не допустимим.

Водночас на думку суду стороною обвинувачення не доведено такої кваліфікуючої обставини, скоєння злочину, як порушення правил експлуатації транспорту, яка зазначена як альтернативна обставина, оскільки вона не доведена жодним доказом у справі та не перебуває в причинному зв'язку з наслідками, а тому підлягає виключенню.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1, який являється особою раніше не судимою (т.1 а.с. 149), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.147-148), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 1 а.с. 151), за місцем роботи характеризувався позитивно (т.1 а.с. 150) раніше до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягувався ( т.1 а.с. 165) .

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявності обставин, які пом'якшують та відсутності обставин, що обтяжують його покарання, позиції потерпілих щодо призначення покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не мав права керувати мотоциклом, але достовірно знаючи про необхідність дозволу на керування транспортним засобом категорії А, суд вважає за необхідно застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З метою забезпечення виконання вироку суду обвинуваченому ОСОБА_1 слід змінити запобіжний захід з домашнього арешту цілододобово на тримання під вартою, взявши його під варту з-за зали суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання.

Переходячи до цивільного позову позивача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди на загальну суму 99774 гривень 39 копійок, яка складається з витрат на лікування доньки ОСОБА_4 16691 гривень 25 копійок, витрат на проїзд до місця проживання в розмірі 203 гривні 14 копійок, витрат на поховання в розмірі 9930 гривень та витрат на встановлення надгробного пам'ятника 72 950 гривень та моральної шкоди на суму 600000гривень до відповідача ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода пов'язана з лікуванням потерпілого та моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Як зазначила сама потерпіла ОСОБА_4 у позовній заяві, та що було встановлено в судовому засіданні матір'ю ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на поховання в розмірі 9930 гривень.

На підтвердження понесених витрат на лікування та витрат на проїзд потерпілою ОСОБА_3 було додано до цивільного позову копії фіскальних чеків, накладних, та квитанцій ( т.1 а.с. 12-15). Досліджуючи, надані потерпілою чеки, суд враховує, що ОСОБА_4 перебувала на лікування тривалий проміжок часу в зв'язку із отриманими важкими травмами, а тому вважає вимоги в даній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає обґрунтованими витрати ОСОБА_3 на проїзд з місця проживання до лікарні в сумі 203 гривні 14 копійок та такими, що підлягають стягненню.

Щодо відшкодування витрат на поховання, то відповідно до положень ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Потерпілою ОСОБА_3 в судовому засіданні потерпіла, повідомила, що фактично витрат на встановлення надгробного пам'ятника, вона не понесла, а лише заплатила завдаток, та не ю було надано договір підряду № 1 від 30.08.2016 року про виконання робіт із виготовлення пам'ятника (т.1 а.с. 16-20), тому суд вважає в цій частині вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає серед іншого й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно позиції викладеної у постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», що моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Свої позовні вимоги про стягнення моральної шкоди потерпіла ОСОБА_3 обґрунтовує порушення усталеного ритму життя, пов'язаного із втратою доньки, порушення сну, постійний тривожний стан, в якому на даний час перебуває. Розмір відшкодування моральної шкоди ґрунтується на моральних стражданнях й фізичному болі які позивачка зазнала порушення нормальних життєвих зв'язків.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 500000 гривень, суд виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, з врахуванням майнового стану обвинуваченого ОСОБА_1 вважає завеликими та такими, що підлягають зменшенню до 200000 гривень.

Обговорюючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4, а саме стягнення з ОСОБА_1 на її користь моральної шкоди в розмірі 500000 гривень, суд відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1177 ЦК України, зазначає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає серед іншого й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Приймаючи до уваги позицію викладену у постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», що моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної шкоди ґрунтується на моральних стражданнях, які ОСОБА_4 пережила внаслідок смерті сестри ОСОБА_4.

Суд виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, з врахуванням майнового стану обвинуваченого ОСОБА_1 вважає позовні вимоги ОСОБА_4 завеликими та такими, що підлягають зменшенню до 200000 гривень

Відповідно до положень ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати у відшкодування вартості проведених криміналістичних досліджень, оскільки вони були зумовлені розслідуванням вчиненого ОСОБА_1 злочину (т.1 а.с. 121-126; 129-139,).

Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно з нормами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 100, 124, 127-129, 349 ч.3, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст. 23, 1177 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання - 15.03.2017 року.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту цілодобово до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 16691 гривень 25 копійок гривень у відшкодування витрат лікування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 203 гривні 14 копійок у відшкодування витрат понесених потерпілою на проїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 200000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_16 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16 200000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна витрати за проведення криміналістичних досліджень в сумі 7760 гривень 40 копійок.

Речовий доказ: мотоцикл марки «Viper» державний номерний знак якого НОМЕР_4 після набрання вироком законної сили - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: