Рішення № 65315524, 13.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.2017 Справа № 904/1073/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 677/1001 від 14.12.2016

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від 03.01.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" про стягнення 224506, 30 грн. основного боргу, 13780, 13 грн. 3% річних, 106701, 85 грн. інфляційних втрат за договором про реструктуризацію заборгованості № 17/13-ОРД від 20.06.2013.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 20.02.2017.

Представник позивача 20.02.2017 подав до канцелярії суду клопотання, яким долучає до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 31.01.2017 документи.

Ухвалою суду від 20.02.2017 розгляд справи відкладено на 13.03.2017.

10.03.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач, кредитор) та Комунальним підприємством "Житлове Господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач, боржник) було укладено договір № 17/13-ОРД від 20.06.2013 про реструктуризацію заборгованості (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, загальна сума грошового боргу (заборгованості) боржника перед кредитором за договором про постачання електроенергії № 021018 від 12.02.1998, укладеним з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - основний договір) підлягає реструктуризації за цим договором, складає 336353, 19 грн.

Згідно з п. 1.2 договору, боржник визнає в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед кредитором у сумі 352177, 63 грн. станом на 20.06.2013, відповідно до особового рахунку № 499/21-18 та акту про звііряння взаємних розрахунків № 499/21-18 від 20.06.2013, зокрема: 287445, 14 грн. - активна електроенергія, акт за 2010-2013 року в т.ч. ПДВ, 14764, 02 грн. - активна електроенергія за 2013 рік в т.ч. ПДВ, 40055, 12 грн. - пеня за 2010-2013 роки,241, 30 грн. - інфляція за 2012-2013 роки, 9672, 05 грн. - 3% річних за 2011-2013 роки.

Пунктом 2.1.1 договору сторони встановили, що боржник зобов'язується з 20 червня 2012 року щомісячно протягом тридцяти одного місяця перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким настав строк оплати, з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної та реактивної електроенергії - 100%, відповідно до основного договору.

Сторони погодили, що сплата боргу, зазначеного у п. 1.1 договору, проводиться боржником згідно графіку зазначеного у п. 2.1.2 договору, у період з 15.07.2013 по 15.01.2016.

Відповідач здійснив лише часткову оплату боргу за договором у розмірі 91800 грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку (арк. с. 54-63), у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 224506, 30 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт неповної сплати заборгованості за договором № 17/13-ОРД від 20.06.2013 про реструктуризацію заборгованості та не надано доказів повної її оплати на суму 224506, 30 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 224506, 30 грн.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків здійснення періодичних платежів, встановлених графіком у п. 2.1.2 договору, позивач нарахував відповідачу три відсотки річних у розмірі 13780, 13 грн. за період з 16.03.2014 по 06.01.2017 та інфляційні втрати у сумі 106701, 85 грн. за період з 01.04.2014 по 30.11.2016.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати щомісячного платежу кредитор має право нарахувати 3% річних та втрати від інфляції за весь період прострочення, а боржник зобов'язаний сплатити таке нарахування.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

У пункті 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 106701, 85 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних, господарський суд задовольняє дану вимогу частково у сумі 13760, 07 грн., оскільки позивачем при нарахуванні трьох відсотків річних не було враховано, що 2016 рік мав 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 5174, 52 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 22; ідентифікаційний код 03341240) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) основний борг у розмірі 224506, 30 грн., три відсотки річних у сумі 13760, 07 грн., інфляційні втрати у розмірі 106701, 85 грн. та 5174, 52 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.03.2017

Суддя ОСОБА_3