Ухвала суду № 65315161, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

07.03.2017 м.Київ № К/800/14968/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Голубєвої Г.К., розглянувши в попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №809/4442/15 за позовомПублічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» доДержавної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 відмовлено в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 06.11.2015 №0003762205 форми «У», яке складено на підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем з 30.09.2015 по 13.10.2015 проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері ЗЕД ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» за період з 01.10.2014 по 31.08.2015, за результатами якої складено акт від 21.10.2015 №4021/09-15-22-05-01/00218271, згідно висновків якого встановлено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні імпортних операцій з нерезидентами: фірмою ОАО «Атоменергомаш» по контракту №212/21/2013 від 22.08.2013 та фірмою ООО «Арматом-М» по контракту №02-314 від 09.04.2014.

На підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015 винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2015 №0003762205, яким нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі 458710,05 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом правомірно нарахована пеня позивачу за порушення строків розрахунків з виконання контрактів, оскільки факт подання позовної заяви до канцелярії суду не зупиняє її нарахування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд дійшов протилежного висновку, з чим погоджується судова колегія касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 22.08.2013 між ОАО «Атоменергомаш» та ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» укладено контракт №212/21/2013, предметом якого є виготовлення та поставка засувок та затворів на загальну суму 124430565,00 російських рублів. На виконання умов вказаного контракту позивачем здійснено експорт товару згідно з ВМД №4712 від 15.07.2014 на загальну суму 26028080 російських рублів, з яких 12985330 російських рублів частинами поступило на поточний рахунок 10.07.2014 та 15.08.2014, а також згідно ВМД №5686 від 19.08.2014 на загальну суму 6435245 російських рублів. Граничний термін проведення розрахунків за вказаними операціями 13.10.2014 та 17.11.2014 відповідно.

Станом на 31.08.2015 валютна виручка в сумі 13042750 рос.руб. та 6435245 рос.руб. від нерезидента за поставлений товар не поступила.

Позивач у даній справі звернувся з позовною заявою до Арбітражного суду м.Москви щодо стягнення заборгованості в сумі 21912946,01 російських рублів з нерезидента ОАО «Атоменергомаш» (19477995 рос.руб. - сума заборгованості, 2434501,01 рос.руб. - сума неустойки).

Поруч з цим, апеляційним судом додатково встановлено, що з названою позовною заявою позивач звернувся 30.10.2014.

17.11.2014 Арбітражним судом м.Москви винесена ухвала про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду. 12.02.2015 ОАО «Атоменергомаш» подано зустрічний позов про стягнення неустойки та штрафних санкцій з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» 356699723,60 рос.руб.

Рішенням Арбітражного суду м.Москви від 25.09.2015, залишеним без змін постановою Дев'ятого Арбітражного апеляційного суду від 07.12.2015, стягнуто з ОАО «Атоменергомаш» 19477995 рос.руб. заборгованості, а також проведено залік стягнутих сум за первинним та зустрічному позовах, внаслідок чого стягнуто з ОАО «Атоменергомаш» на користь позивача 4852371,69 рос.руб.

09.04.2014 між ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» та нерезидентом ООО «Арматом-М» укладено договір поставки №02-314 від 09.04.2014, предметом якого є поставка промислової продукції (Товару) відповідно до Специфікацій на загальну суму орієнтовно 100000000 рос.руб.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснено експорт товару згідно ВМД №4840 від 18.07.2014 на загальну суму 204000 російських рублів, які поступили на рахунок позивача 21.10.2014 та згідно ВМД №1144 від 26.02.2015 на загальну суму 3065000 російських рублів, з яких 1000000 російських рублів поступило на поточний рахунок 23.04.2015. Граничний термін поступлення валютної виручки 27.05.2015.

Станом на 31.08.2015 валютна виручка в сумі 2065000 рос.руб. від нерезидента за поставлений товар не поступила.

Позивач у даній справі звернувся з позовною заявою до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення боргу з ТОВ «Арматом-М» за договором №02-314 від 09.04.2014 в сумі 2085650 рос.руб. (2065000 рос.руб. - сума боргу за поставлену продукцію, 20650 рос.руб. - сума неустойки).

Між тим, апеляційним судом додатково встановлено, що з названою позовною заявою позивач звернувся 29.05.2015.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2015 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до п. 1 Постанов Правління Національного банку України від 20.05.2014 №270, від 20.08.2014 №515 та від 03.03.2015 №160 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В силу положень частини 4 статті 4 цього Закону, в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дата звернення резидентом-позивачем із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактами або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1,2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення не сплачується.

Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10.

Судом апеляційної інстанції при розгляді цього спору та в обґрунтування підстав задоволення позову, було правомірно взято до уваги те, що нарахування податковим органом пені за дні, в які вже були подані позови до судів, не відповідає наведеним нормам права, оскільки з цього дня нарахування пені призупиняється, у зв'язку з чим невірне визначення кількості днів прострочення призвело до протиправного збільшення суми пені за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді О.А.Веденяпін Г.К.Голубєва