Ухвала суду № 65315075, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2017 року м. Київ К/800/6651/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и л а :

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 14 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 вересня 2016 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 120 від 30 червня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф у розмірі 136,00 грн. та зобов'язано відшкодувати майнову шкоду в розмірі 6,00 грн. У задоволенні вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30 червня 2016 року Адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 120, якою ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення несплата водієм транспортного засобу вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, обладнаними паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, тягне за собою накладення штрафу від восьми до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено допущення відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови ряду порушень вимог чинного законодавства, зокрема, відсутність складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення порушення та за участю правопорушника, неповідомлення останнього про час та місце розгляду його справи.

Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що уповноваженою особою «Львівавтодор» складено протокол № 0726150 про адміністративне правопорушення, згідно якого водієм транспортного засобу (водія на місці порушення не виявлено) при паркуванні на майданчику для паркування по вул. Чайковського у м. Львові 06 травня 2016 року не сплачено за послуги паркування у період з 10.20 год. до 11.20 год. Протокол складено 15 червня 2016 року. Причини не застосування передбаченої Положенням про паркування транспортних засобів у м.Львові, затвердженим ухвалою Львівської міської ради № 1072 від 29 грудня 2011 року, можливості блокування контролером транспортного засобу у випадку несплати користувачем плати за паркування та неможливості складення протоколу на місці вчинення правопорушення відповідачем не з'ясовані та не наведені.

Аналіз досліджених судом апеляційної інстанції фотографій з місця паркування, на яких зафіксований автомобіль марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_1, свідчить про те, що з їх змісту неможливо виявити прив'язку до вул. Чайковського у м. Львові, на якій, за твердженням відповідача, мало місце порушення правил паркування транспортного засобу.

Крім того, як зазначено судом апеляційної інстанції, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є належним доказом вчинення правопорушення, оскільки такі пояснення були попередньо надруковані ЛКП «Львівавтодор» із залишенням місць для вписування часу та місця паркування, моделі та номерного знаку автомобіля.

Не спростовано відповідачем і доводи позивача про те, що фактичним користувачем автомобіля 06 травня 2016 року була інша особа, право керування якої підтверджено нотаріально посвідченою довіреністю від 23 жовтня 2015 року.

Окрім того, позивач є власником автомобіля «БМВ», номерний знак НОМЕР_1, в той час як відповідно до оскаржуваної постанови № 120 від 30 червні 2016 року порушення правил паркування транспортних засобів допущено водієм автомобіля марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_2.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил паркування згідно частини 1 статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко