Ухвала суду № 65314881, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"09" березня 2017 р. м. Київ К/800/6709/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі за позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування рішення ,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору, а також копії оскаржуваних судових рішень, які за формою відповідають вимогам, встановленим чинним процесуальним законодавством.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону № 484-VІІІ і з урахуванням подальших змін, внесених Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У даному випадку, позивач - юридична особа звернувся до суду з цим адміністративним позовом у 2016 році після набрання чинності Законом № 484-VІІІ.

Відповідно до абзаців 1-3 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній станом на час звернення до суду першої інстанції з даним позовом) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції того ж періоду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року складав 1378 гривень.

У своїй позовній заяві позивач просив про скасування рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 607812,15 гривень, тобто за подання цього адміністративного позову належало сплачувати 9117,18 гривень.

Таким чином, з урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, наведених положень законодавства, а також ціни позову розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 10940,61 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у вищевказаному розмірі з урахуванням вже сплаченої його частини та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Також, у касаційній скарзі відповідач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке, з огляду на вказані у ньому доводи і зазначені обставини, задоволенню не підлягає.

Зокрема, скаржник просить про задоволення своєї заяви посилаючись на рішення Верховного Суду України, якими вирішувались аналогічні питання, а також положення Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина, відповідні Рішення Конституційного Суду України, постанови Пленумів вищих спеціалізованих судів, при цьому не вказує на які-небудь конкретні обставини, які перешкоджають йому виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору.

Разом з тим, необхідно врахувати, що суд вирішує клопотання сторін виключно на підставі зазначених ними доводів, наданих пояснень, доказів і керується при цьому власним переконанням, заснованим на беззаперечному дотриманні вимог норм матеріального і процесуального права, принципів і засад здійснення судочинства, прав і свобод людини і громадянина.

При цьому, вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору має індивідуальний характер і залежить від обставин кожної конкретної справи, доводів, вказаних заявниками відповідного клопотання і наданих ними доказів.

Лише за наявності обґрунтованого клопотання суд вправі звільнити скаржника від сплати судового збору, вказавши у своєму рішенні відповідні мотиви.

Ураховуючи викладене, клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим і задоволенню не підлягає, оскільки саме лише посилання заявника на національну судову практику і норми міжнародного права, без одночасного наведення конкретних і об'єктивних обставин непереборного характеру, які істотно ускладнюють сплату судового збору є недостатнім аргументом.

Також, усуваючи недоліки касаційної скарги в частині надання копій оскаржуваних судових рішень, скаржникові необхідно врахувати наступне.

Згідно з положеннями статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

В свою чергу, визначення поняття судового рішення та копії судового рішення, міститься також у абзацах 6 і 9 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740.

Судовим рішенням, у розумінні вищезазначених норм Порядку, є вирок, рішення, постанова, ухвала, окрема ухвала (постанова) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах.

Копією судового рішення на паперовому носії є документ, виготовлений в апараті суду з використанням або без використання комп'ютерної техніки, інформація в якому викладена у формі текстових даних та зафіксована на папері.

Отже, чинне законодавство України розрізняє поняття "судове рішення" та "копія судового рішення" і наділяє їх конкретним змістом.

Водночас, правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах встановлює, а порядок роботи з документами регламентує Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (далі - Інструкція).

За приписами пунктів 6.6.19, 6.6.18, абзацу 2 пункту 6.8.9 помічник судді або особа, яка його заміщує, здійснює оформлення копій судових рішень для надіслання сторонам у справі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Копії рішень повинні бути засвідчені написом "З оригіналом згідно" із зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища. Підпис помічника судді або особи, яка його заміщує, яким засвідчується копія документа, скріплюється номерною печаткою, закріпленою за відповідним помічником судді таким чином, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони, як правило, повинні бути прошнуровані нитками через три проколювання голкою та на зворотному боці останнього аркуша скріплені підписом відповідальної особи апарату суду і печаткою із зазначенням кількості зшитих аркушів, посади, прізвища, імені, по батькові відповідного працівника апарату суду.

Надання саме таких копій оскаржуваних судових рішень і вимагає частина 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, що залишилось поза увагою скаржника.

Виходячи з вимог статей 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 31 березня 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк