Ухвала суду № 65314869, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року м. Київ К/800/30400/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Донця О.Є.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року

у справі № 813/5692/15

за позовом ОСОБА_2

до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян та засобів масової інформації Львівського міського управління юстиції Гнат Ірини Володимирівни, Управління державної реєстрації Львівської міської ради,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця», ОСОБА_4,

про визнання протиправної відмови, зобов'язання до вчинення дій, визнання протиправним та недостовірним запису

встановив:

ОСОБА_2. звернулася до суду адміністративним позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян та засобів масової інформації Львівського міського управління юстиції Гнат І.В., Управління державної реєстрації Львівської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправною відмову державного реєстратора Гнат І.В. анулювати у відомостях Єдиного державного реєстру запис № 14151200000004431, внесений 15 квітня 2005 року про те, що керівником юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» (далі - ТОВ «Латориця») є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4;

- зобов'язати державного реєстратора Гнат І.В. анулювати у відомостях Єдиного державного реєстру запис № 14151200000004431, внесений 15 квітня 2005 року про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4;

- визнати недостовірним і протиправним з моменту внесення запису в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, позов в частині вимог про:

- зобов'язання державного реєстратора Гнат І.В. анулювати у відомостях Єдиного державного реєстру запис № 14151200000004431, внесений 15 квітня 2005 року про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4;

- визнання недостовірним і протиправним з моменту внесення запису в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4, залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди помилково розглянули питання, які виникли з інших правовідносин, ніж ті, що заявлено в позові. Зазначає, що підстави для звернення до суду з цим позовом виникли тільки після відмови державного реєстратора вчинити реєстраційні дії, про що вказаного у його листі від 09 липня 2015 року.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, третя особа не погоджується з касаційною скаргою, тому просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, зокрема, що 09 червня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Управління державної реєстрації Львівського міського управління юстиції із заявою про внесення змін у відомостях Єдиного державного реєстру про те, що керівником юридичної особи ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, видаливши вказану інформацію.

Листом від 09 липня 2015 року № 05-19/1332 державний реєстратор Гнат І.В. надала ОСОБА_2 відповідь, в якій зазначила, що для внесення змін до відомостей до Єдиного державного реєстру в частині зміни керівника ТОВ «Латориця» необхідно надати документи, визначені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Не погоджуючись з вказаною відмовою державного реєстратора, позивач звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії та визнання недостовірним і протиправним запису.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач про спірний запис, а відтак і про порушення своїх прав дізналась 12 жовтня 2011 року - дата набрання законної сили постанови Господарського суду Львівської області від 02 серпня 2011 року, якою визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15 березня 2004 року, оформленого протоколом № 6, згідно з яким директором ТОВ «Латориця» обрано ОСОБА_4 і на підставі якого внесено відповідні записи в Єдиний державний реєстр про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» та підписантом від імені юридичної особи без довіреності є ОСОБА_4 (запис № 14151200000004431, внесений 15 квітня 2005 року). Саме з вказаної дати позивач мала право і можливість звернутися до суду з вимогами про визнання недостовірним і протиправним цього запису з моменту його внесення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, а також про зобов'язання державного реєстратора анулювати у відомостях Єдиного державного реєстру цей запис. З урахуванням того, що до суду позивач звернулась 05 жовтня 2015 року, вона пропустила шестимісячний строк звернення до суду з позовом. При цьому, поважних причин для його поновлення суду не вказала.

Суд касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів, що про порушення свого права спірним записом в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України № 14151200000004431 позивач дізналась з моменту набрання судовим рішенням у господарській справі законної сили, тобто 12 жовтня 2011 року. Відтак, з урахуванням того, що позивач звернулась до суд з позовом тільки 05 жовтня 2015 року, остання пропустила шестимісячний строк звернення до суду з позовом. Тому, за відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про визнання недостовірним і протиправним з моменту внесення запису в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, а також запису про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4 відповідно до норми п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо відмови анулювати (скасувати) спірний запис № 14151200000004431 та зобов'язання його вчинити дії щодо анулювання (скасування) вказаного запису є нерозривно пов'язаними між собою вимогами. При цьому, право на звернення до суду з вказаними вимогами виникло у позивача тільки з моменту відмови державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. А строк звернення до суду з позовом слід рахувати з моменту, коли позивач дізналась про порушення свого права державним реєстратором, тобто з моменту отримання позивачем листа державного реєстратора від 09 липня 2015 року.

З урахуванням тієї обставини, що до суду за захистом порушеного права позивач звернулась 05 жовтня 2015 року, шестимісячний строк звернення до суду з позовом в частині вимог про зобов'язання державного реєстратора Гнат І.В. анулювати у відомостях Єдиного державного реєстру запис № 14151200000004431, внесений 15 квітня 2005 року про те, що керівником юридичної особи - ТОВ «Латориця» є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи ТОВ «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4, дотриманий позивачем.

Відтак, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду в зазначеній частині вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів - скасуванню в частині вимог з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року скасувати в частині вимог про зобов'язання державного реєстратора Гнат Ірини Володимирівни анулювати у відомостях Єдиного державного реєстру запис № 14151200000004431, внесений 15 квітня 2005 року про те, що керівником юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» є ОСОБА_4, а також запис про те, що підписантом від імені юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» без довіреності є ОСОБА_4, в цій частині справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: