УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 р.Справа № 641/9580/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.12.2016р. по справі № 641/9580/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила:
- скасувати рішення УПФУ в Комінтернівському районі міста Харкова від 15.08.2016 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідки, виданої Департаментом підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради від 05.08.2016 року №01 -04-1134, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;
- зобов'язати УПФУ в Комінтернівському районі міста Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2016 року, на підставі довідки виданої Департаментом підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради від 05.08.2016 року №01 -04-1134, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» зі збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 81%.
Комінтернівський районний суд м. Харкова постановою від 20.12.2016 року у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріально0го та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, позбавляє позивача законного права на перерахунок пенсії та порушує встановлене ст. 46 Конституції України право на гідне пенсійне забезпечення.
У відповідності до положень абз.4 ч.8 ст. 183-2 КАС України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
12.08.2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова із заявою про проведення перерахунку пенсії державному службовцю у зв'язку з підвищенням з 01 грудня 2015 року посадових окладів, додавши до заяви довідку Департаменту підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради про заробітну плату непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких призначено (перераховано) пенсію від 05.08.2016 року № 01-04-1134.
Рішенням від 15.08.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення особам, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.
У відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно зі статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена у 2006 році у розмірі 81 % від заробітної плати.
До 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульовано нормами Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року, яка набрала чинність з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів зазначає, що з 01 травня 2016 року Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскільки заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01 травня 2016 року, то відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні йому такого перерахунку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні своїх повноважень діяв згідно з приписами діючого законодавства України.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта щодо протиправності дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013.
Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 183-2, 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.12.2016р. по справі № 641/9580/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.
Судове рішення № 65314408, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/9580/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: