Ухвала суду № 65314374, 09.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р.Справа № 820/4897/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К. О..

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Щербак Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017р. по справі № 820/4897/16

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови в наданні дозволу їй на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогосподарського призначення (вид угідь - рілля), орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогосподарського призначення (вид угідь - рілля), орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області, з подальшою передачею у власність.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 10.01.2017 року частково задовольнив позов.

Визнав неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області.

Зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.07.2016 року з урахуванням висновків суду.

ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 29.12.2008 року по справі №2-625-2008 визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) із земель, переданих в колективну власність колишнього сільськогосподарського СЗАТ "Свердовське" Богодухівського району Харківської області у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектарів на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26.09.2013 року по справі №613/1581/13-ц виправлено описку у рішенні суду від 29.12.2008 року за позовом ОСОБА_3 до Шарівської селищної ради та Богодухівської райдержадміністрації "Про визнання права власності на земельний пай". Визнано вірним: "Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) із земель Резервного фонду у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектари, розташовані на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області".

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Згідно Витягу з протоколу №2 загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства "Свердловське" Богодухівського району Харківської області від 26.09.2000 року середня частка земельного паю складається: рілля - 4,34 кадастрових га; сіножаті - 0,34 кадастрових га; пасовища - 0,15 кадастрових га.

Розпорядженням Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області від 16.12.2009 року № 548 затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шарівської селищної ради за межами населеного пункту .

Судовим розглядом також встановлено, що між ОСОБА_3 та ПП "Реал-Т" укладено договір про розробку проекту відведення земельної ділянки від 17.02.2010 року №13-10-Б. За результатами вказаного договору останнім було складено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3

Начальником управління Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області Шаповалом О.М. підписано технічне завдання № 543 на виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, куди також було включене, як підставу для виконання роботи розпорядження № 548 державної адміністрації. У вихідній земельно-кадастровій інформації зазначено загальну площу ділянки 4,3152 га за рахунок земель державного резервного фонду та її кадастровий номер НОМЕР_1 та визначено суб'єкта земельних відносин - ОСОБА_3

02.09.2010 року заступником голови державної адміністрації за участю представника ПП "Реал-Т" було підписано акт про передачу та прийом земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність на території Шарівської селищної ради за межами населеного пункту Богодухівського району Харківської області у склад суб'єктів якого входить ОСОБА_3 із зазначеною ділянкою № 8 та площею 4,3152 га.

16.10.2013 року відділом Держземагенства у Богодухівському районі Харківської області було надано довідку №932 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) станом на 01.01.2013 року за підписом заступника начальника відділу Мурашкіної І.М., де чітко визначено земельну ділянку за номером кадастрової зони та кадастрового кварталу НОМЕР_1, яка закріплена за ОСОБА_3

З огляду на те, що ухвалою суду від 26.09.2013 року виправлено описку, визначивши вірним "визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) із земель Резервного фонду у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектари, розташовані на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області". Між позивачем та ПП "Землестройпроект", укладено договір від 05.11.2013 року № 61-13-Б про виконання робіт по коригуванню проекту землеустрою згідно з договором №13-10-Б від 17.02.2010 року по ПП "Реал-Т".

Після чого позивач систематично почала звертатись до уповноваженого органу - Головного управління Держземагенства у Харківській області для вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення належної позивачеві земельної ділянки у власність на виконання суду.

Однак, 27.01.2014 року позивачем було отримано відповідь № 19-20-6-1202/0/9/-14, в якій зазначено, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність вже є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.

12.02.2016 відділом Держземагенства у Богодухівському районі Харківської області було надано довідку №32-20.12-0.3-196/14-16 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 рокуза підписом в.о. начальника відділу Н.В.Торяник, де визначено земельну ділянку за номером кадастрової зони та кадастрового кварталу НОМЕР_3:, яка закріплена за ОСОБА_3

03.03.2016 року позивачем подано до Головного управління Держземагентва у Харківській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогогосподарського призначення (вид угідь - рілля), орієнтовною площею 4,34 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області, з подальшою передачею у власність, на підставі рішень суду .

У відповідь листом від 04.04.2016 року №П-4005/0/6-4831/0/21-16 відповідачем було зазначено, що для вирішення питання позивачу потрібно надати інформацію з визначенням площ земельних ділянок за видами угідь .

01.06.2016 року позивачем знов подано заяву про надання вищезазначеного дозволу.

Листом від 29.06.2016 року за № П-10798/0/6-10572/0/21-16 відповідач відмовив, з підстав, що у позивача відсутні правові підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Також 21.07.2016 року позивач звернувся з заявою до Держгеокадастру з проханням надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогогосподарського призначення на підставі рішень суду.

Проте, 18.08.2016 року листом № П-14236/0/6-14078/0/21-16 відповідачем відмовлено, мотивуючи тим, що земельний масив, на якому позивач отримав земельну ділянку передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, а питання позивача буде вирішено після повного першочергового забезпечення земельними ділянками громадян вказаної категорії.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості в частині визнання дій відповідача неправомірними. Разом з тим, для повного забезпечення захисту прав позивача суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.07.2016 року з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до абз.1 ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст.116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом ( ч.3 ст.116 Земельного Кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 117 Земельного Кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку ( ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, лист-відповідь відповідача за №П-14236/0/6-14078/0/21-16 від 18.08.2016 року щодо розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки і викладене в ньому обґрунтування прийнятого рішення по заяві не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням указаної норми Земельного Кодексу України.

Разом з тим слід зазначити, що позивачем було подано разом з заявою необхідний пакет документів.

За таких обставин у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що вирішення питання позивача можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками, оскільки закони України, якими урегульовані спірні правовідносини, не передбачають першочергове право учасників АТО на надання у власність земельних ділянок для ОСГ порівняно з іншою категорію громадян.

Отже, зазначена частина позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 18.08.2016 року № П-14236/0/6-14078/0/21-16, яким позивачу було повідомлено про відсутність можливості задоволення його заяви, вбачається, що фактично заява по суті не розглядалася, мотивованої відповіді із зазначенням підстав передбачених відповідними нормами законодавства для відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем надано не було, між тим лише зазначено, що вирішення даного питання можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками.

Отже, відповідачем не досліджувався пакет документів, поданих ОСОБА_3 для надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення на підставі цих документів у порядку визначеному законом не приймалось.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи.

Отже, суд не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Враховуючи наведене та з огляду на протиправність рішення відповідача про відмову в наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.07.2016 року з урахуванням висновків суду.

Посилання апелянта на те, що обраний судом спосіб захисту порушеного права не є ефективним та може призвести у подальшому до повторної відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є помилковим, оскільки в резолютивній частині оскаржуваної постанови вказано про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 21.07.2016 року з урахуванням висновків суду, що унеможливить прийняття відповідачем рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 з аналогічних підстав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017р. по справі № 820/4897/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 14.03.2017 р.