Ухвала суду № 65314288, 14.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 876/488/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Західно-Український консорціум» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року у справі за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Західно-Український консорціум» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

27.10.2016 року позивач - Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Західно-Український консорціум», в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року позов задоволено повністю. Надано Личаківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Західно-Український консорціум» в розмірі 107172 грн. 36 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що контролюючим органом дотримано встановленого порядку звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі. Враховуючи той факт, що у платника ПрАТ «Західно-Український консорціум» наявний податковий борг, а кошти для його погашення відсутні, водночас, майно платника перебуває у податковій заставі, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, винесеною із неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, Приватне акціонерне товариство «Західно-Український консорціум» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно оскаржуваної постанови податковий борг ПрАТ «Західно-Український консорціум» у розмірі 107 172,36 грн. виник у зв'язку із несплатою податкової заборгованості з податку на додану вартість на суму 99188,00грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0000222340 від 29.11.2012р., процедура оскарження якого завершилась 04.11.2015р; несплати суми штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000601510/1157 від 30.01.2013р.; несплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою у розмірі 3907,18грн на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0006271520/9006 від 03.06.2013р.; несплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою у розмірі 3907,18 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0011721501/608 від 12.12.2014р.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000222340 від 29.11.2012р набрало законної сили після набрання законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2013р. у справі №813/1196/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015р. у справі №876/7740/13, тобто 04.11.2015р.

Однак, майно ПрАТ «Західно-Український консорціум» було описано та зареєстровано податкову заставу 05.12.2012 року.

Апелянт стверджує, що в силу п.89.2 ст.89 ПК України неприпустимим є погашення податкового боргу в сумі 107 172,36 грн., що виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0000222340 від 29.11.2012р., №0000601510/1157 від 30.01.2013р., №0006271520/9006 від 03.06.2013р. та №0011721501/608 від 12.12.2014р. за рахунок майна боржника, що перебуває в податковій заставі на підставі актів опису №42 та №43 від 05.12.2012 року.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство «Західно-Український консорціум» взятий на податковий облік у податковому органі 15.11.1999 року за № 380, що підтверджується довідкою виданою Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №1613071400951 від 10.10.2016р.

Згідно довідки Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 6128/13-07-07-0018 від 07.10.2016 року, загальна сума заборгованості відповідача станом на 07.10.2016 року становить 414177,89 грн.

Також встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року у справі № 813/1555/16 з ПрАТ «Західно-Український консорціум» судом було стягнено податковий борг в сумі 107172,36 грн. Вказане рішення не оскаржувалось, відтак, воно набрало законної сили.

З метою погашення податкового боргу Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області скеровувала до установ банків інкасові доручення (розпорядження) про стягнення з відповідача коштів з банківських рахунків для погашення податкового боргу в сумі 107172,36 грн. Однак, зазначені інкасові доручення поверталися банком без виконання.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час звернення із позовом до суду, (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 19-1 ПК України встановлено функції контролюючих органів, серед яких: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (підпункт 19-1.1.21); здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22).

Згідно з підпунктів 20.1.33 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи встановлено, що податковим органом було винесено та скеровано ПрАТ «Західно-Український консорціум» податкову вимогу форми «Ю» № 1167 від 11.10.2012 року.

Згідно з пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (підпункт 88.2 статті 88 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З матеріалів справи встановлено, що податковими керуючими складено акти опису майна: № 43 від 05.12.2012 р. на загальну суму 251 493,76 грн. та № 42 від 05.12.2012 р. на загальну суму 35 565,7 грн., про що внесено записи у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 39133853 від 05.12.2012 р.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, стягнення податкового боргу за рахунок майна допускається у разі недостатності у платника податків коштів. Ця обставина повинна бути доведена доказами: постановою суду про стягнення коштів; документами, що свідчать про відсутність коштів на рахунках та неможливість виконання постанови суду про стягнення коштів; перебування майна в податковій заставі. Зазначена обставина засвідчується витягом є Єдиного реєстру застав.

У відповідності до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого-платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам доходів і зборів, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, лише рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року, яка набрала законної сили, у справі № 813/1555/16 з ПрАТ «Західно-Український консорціум» судом було стягнено податковий борг в сумі 107172,36 грн.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом дотримано встановленого порядку звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, враховуючи те, що у платника ПрАТ «Західно-Український консорціум» наявний податковий борг, а кошти для його погашення відсутні, водночас, майно платника перебуває у податковій заставі, позовні вимоги Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області є підставними та правомірно задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Західно-Український консорціум» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року у справі №813/3718/16 за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Західно-Український консорціум» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник