Ухвала суду № 65314275, 13.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р. Справа № 876/358/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Нос С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного агропромислового підприємства "Березина" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. з розгляду подання Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного агропромислового підприємства "Березина" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2016р. о 15:50 год. Чортківська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Чортківська ОДПІ) звернулася до суду з поданням до приватного агропромислового підприємства "Березина" (далі - ПАП "Березина") про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Подання обґрунтовано тим, що 16.08.2016р. головним управлінням ДФС у Тернопільській області видано наказ №790 про проведення документальної планової перевірки ПАП "Березина" (далі - Наказ №790). Проте посадові особи ПАП "Березина" відмовилися від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової перевірки та оскаржили наказ Головного управління ДФС у Тернопільській області до суду. Враховуючи не допуск посадових осіб до проведення перевірки, Чортківською ОДПІ прийнято рішення від 31.08.2016 року про застосування адміністративного арешту майна ПАП "Березина", проте його обґрунтованість у судовому порядку не була підтверджена у зв'язку з закриттям судом провадження в адміністративній справі через наявність спору про право (оскарження наказу на проведення перевірки).

Після ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили, у справі про скасування наказу №790, яким відмовлено платнику податків у позові, головним управлінням ДФС у Тернопільській області видано наказ від 29.11.2016 року №1125 "Про проведення документальної планової перевірки ПАП "Березина" (далі - наказ №1125), яким встановлено нові строки проведення документальної планової виїзної перевірки. На виконання вказаного наказу, з метою проведення документальної перевірки, посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності ПАП "Березина". Проте посадових осіб контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, не надано документів, необхідних для проведення перевірки, платник податків відмовився від отримання копії наказу та направлень на проведення перевірки, про що складено відповідні акти. За наведених обставин, 06.12.2016 року контролюючим органом прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПАП "Березина", обґрунтованість якого просить підтвердити Чортківська ОДПІ.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. задоволено подання Чортківської ОДПІ. Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ПАП "Березина", застосованого на підставі рішення Чортківської об'єднаної ОДПІ від 06.12.2016р. "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків".

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у підтвердженні обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПАП «Березина» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова є необґрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що в порушення вимог ст. 49 КАС України представнику ПАП «Березина» судом не надано можливості ознайомитись з матеріалами справи ні перед судовим засіданням, ні в ході судового засідання, чим відповідач був позбавлений можливості подавати будь-які докази, давати свої доводи і заперечення, ознайомитись з матеріалами подання, внаслідок чого не надав суду першої інстанції докази своєї відсутності на день, вказаний у акті недопуску до перевірки. Вказує, що 01.12.2016р., згідно копії наказу перебував у відрядженні і аж ніяк не міг здійснити дії щодо допуску чи не допуску працівників ГУ ДФС у Тернопільській області до проведення перевірки. Вказує, що Наказ №1125 є протиправним, оскільки оскарження платником Наказу №790 не зупиняло його дію і не могло змінити терміни проведення планової перевірки позивача, визначені планом-графіком проведення планових виїзних перевірок на ІІІ-й квартал 2016 року, який затверджений ДФС України. Крім того, апелянт не був проінформований про існування Наказу №1125 та був позбавлений можливості його оскарження до відкриття провадження у справі про підтвердження застосування адміністративного арешту майна, то позов про скасування вказаного наказу ПАП «Березина» подано до суду 13.12.2016р., а тому на підставі існування спору про право подання Чортківської ОДПІ підлягає відмові, а рішення про продовження застосування умовного адміністративного арешту майна скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.08.2016р. начальником головного управління ДФС у Тернопільській області видано Наказ №790, відповідно до якого з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийнято рішення провести з 29.08.2016 документальну планову виїзну перевірку ПАП "Березина" за період з 01.01.2013 по 30.06.2016р. тривалістю 10 робочих днів. Підставою для призначення вказаної перевірки було включення ПАП "Березина" до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року.

Проте посадових осіб контролюючого органу не було допущено до проведення документальної планової виїзної перевірки. З огляду на це, 31.08.2016 року Чортківською ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПАП "Березина".

Одночасно ПАП "Березина" оскаржило до суду Наказ №790 та дії податкового органу щодо проведення документальної планової перевірки.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. у справі № 819/1013/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016р., в задоволенні адміністративного позову ПАП "Березина" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу та визнання дій незаконними відмовлено.

У справі № 819/1024/16 щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ПАП "Березина", застосованого на підставі рішення від 31.08.2016, згідно ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2016р. закрито провадження в адміністративній справі у зв'язку із оскарженням в судовому порядку Наказу №790, тобто наявністю спору про право.

Після отримання контролюючим органом ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016р. у справі № 819/1013/16 та врахування того, що терміни проведення перевірки, визначені Наказом №790, у зв'язку із судовим оскарженням минули, з метою встановлення нових строків проведення перевірки 29.11.2016р. ГУ ДФС у Тернопільській області видано Наказ №1125.

На підставі Наказу №1125 були видані направлення на перевірку №№ 2132, 2133, 2134, 2135, 2136, 2137, 2138 від 30.11.2016р. семи працівникам ГУ ДФС у Тернопільській області та Чортківської ОДПІ.

01.12.2016р. завідувачем сектору аудиту Чортківської ОДПІ Матвіїв В.Л. та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Тернопільській області Кавчак Р.В., яким видані направлення на проведення перевірки, було здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності ПАП "Березина" в село Капустинці Чортківського району Тернопільської області для проведення перевірки.

Як зафіксовано в актах про відмову від підпису у направленні та отриманні копії наказу про проведення документальної виїзної планової перевірки ПАП "Березина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016 р. та про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ПАП "Березина" 431, складених 01.12.2016 посадовими особами податкового органу Матвіїв В.Л. та Кавчак Р.В. за номерами 473/1401/30834, керівник ПАП "Березина" Заболотний В.Є відмовився від підписання направлень на перевірку, отриманні копії наказу про проведення перевірки і не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та відмовив у наданні документів, необхідних для проведення перевірки.

06.12.2016р. о 15:55 год. начальником Чортківської ОДПІ на підставі пп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 розділу ІІ ПК України прийнято рішення, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПАП "Березина" у зв'язку з відмовою від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З метою підтвердження обґрунтованості накладення умовного адміністративного арешту майна відповідача Чортківська ОДПІ протягом 24 годин звернулася із зазначеним поданням до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи подання Чортківської ОДПІ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, суд першої інстанції керувався наявністю законних підстав для проведення перевірки та доведеністю факту недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, при дотриманні податковим органом вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. (п.81.2 ст.81 ПК України).

Як видно з Наказу № 790, проведення документальної планової виїзної перевірки було заплановано на 10 робочих днів з 29.08.2016

Судом встановлено, що перевірка відповідача на підставі Наказу №790 не була проведена через відмову платника податків у допуску посадових осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки. Наведений наказ був предметом судового розгляду.

В силу вимог ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наявність підстав для проведення планової документальної перевірки, а також дотримання податковим органом вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України перевірені судом при розгляді адміністративної справи № 819/1013/16 та прийнято рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до абз.8 пп. 1.4.1 п. 1.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 22, у редакції наказу Державної фіскальної служби України від 05.06.2015 № 397, звернуто увагу, що норми п. 77.4 ст. 77 ПК України не передбачають обов'язку контролюючого органу щодо повторного надсилання платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки після усунення причин, визначених пунктами 1.4.5 та 1.4.6 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не було розпочато вищенаведену перевірку.

Пункт 1.4.6 Методичних рекомендацій передбачає, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, та вживаються заходи, передбачені п. 81.2 ст. 81 та ст. 94 розділу II Кодексу.

Враховуючи наведене, у зв'язку з визнанням правомірним Наказу №790 згідно судового рішення у адміністративній справі № 819/1013/16, яке 24.11.2016р. набрало законної сили, ГУ ДФС у Тернопільскій області прийнято Наказ №1125, яким правомірно встановлено новий строк проведення перевірки - з 01.12.2016 року.

Із акту № 474/1401/30834431 від 01.12.2016р., складеного завідувачем сектору аудиту Чортківської ОДПІ Матвіїв В.Л. та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС у Тернопільській області Кавчак Р.В вбачається, що керівник ПАП "Березина" відмовився ознайомлюватися з направленнями на проведення перевірки, їх підписувати, а також отримувати копію наказу на проведення перевірки.

Факт відмови відповідача від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки засвідчено актом від 01.12.2016 року № 473/1401/30834431, складеним завідувачем сектору аудиту Чортківської ОДПІ Матвіїв В.Л. та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС у Тернопільській області Кавчак Р.В., зі змісту акту вбачається, що посадовими особами податкового органу було здійснено виїзд 01.12.2016 за місцем здійснення господарської діяльності ПАП "Березина" в село Капустинці Чортківського району Тернопільської області для проведення перевірки. Проте керівник ПАП "Березина" Заболотний В.Є. відмовився від допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області до проведення перевірки та надання необхідних документів для її проведення, посилаючись на те, що станом на поточну дату ним не отримано ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року про проведення перевірки.

На підставі цього рішенням начальника Чортківської ОДПІ від 06.12.20165 було застосовано умовний арешт майна платника податків ПАП "Березина".

Відповідно до положень п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Колегія суддів зазначає, що арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України).

Пунктом 94.3 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Згідно п.94.5 ст.94 ПК України умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

За правилами пункту 94.6 статті 94 ПК керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п.94.10 ст.94 арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється у випадках, передбачених пунктом 94.19 статті 19 ПК України, зокрема, у зв'язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту (підпункт 94.19.3 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із частиною восьмою статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Суд звертає увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі не допуску таким платником працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості. Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право контролюючого органу звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому стаття 183-3 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України). При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на положення частини другої статті 72 КАС довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень, подавши належні докази на спростування висновків останнього, що закріплено, зокрема, у частині першій статті 72 КАС.

Наявною у справі телеграмою встановлено, що 08.12.2016р. суд першої інстанції повідомив директора ПАП "Березина" Заболотного В.Є. в телефонному режимі про розгляд 09.12.2016р. справи № 819/1589/16 за зверненням Чортківської ОДПІ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ПАП "Березина".

У справі, що переглядається, платником не подано належних і допустимих доказів на спростування зафіксованих в актах контролюючого органу від 01.12.2016 № 474/1401/30834431 фактів відмови ознайомлюватися з направленнями на проведення перевірки, їх підписувати, отримувати копію наказу на проведення перевірки, а також відмови від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та надання необхідних документів для її проведення.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, що судом першої інстанції не надано можливості ознайомитись з матеріалами справи ні перед судовим засіданням, ні в ході судового засідання, чим відповідач був позбавлений можливості подавати будь-які докази, давати свої доводи і заперечення, ознайомитись з матеріалами подання, внаслідок чого не надав суду першої інстанції докази своєї відсутності на день, вказаний у акті недопуску до перевірки, враховуючи, що розгляд подання за правилами статті 183-3 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання.

Також платник податків не надав доказів того, що акти, на які посилається податковий орган у своєму поданні, є прийнятті з перевищенням службових повноважень, а тому не можуть бути доказами у справі, оскільки є неправдивими. Натомість, колегія суддів вважає, що акти, на підставі яких прийнято рішення про застосування адміністративного арешту, відповідають вимогам податкового законодавства та засвідчують встановлені ними факти.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання ПАП "Березина", подане ним 01.02.2017 в суді апеляційної інстанції про закриття провадження у справі з огляду на те, що ним було звернено позов про визнання незаконним Наказу №1125, оскільки платника податків не були проінформовано про його існування і можливості його оскарження до відкриття провадження у справі про підтвердження застосування адміністративного арешту майн, а за наявності існування спору про право подання Чортківської ОДПІ підлягає відмові, а справа закриттю, так як ПАП "Березина" з адміністративним позовом про скасування Наказу №1125 звернулася лише 13.12.2016р., що підтверджується додатком до апеляційної скарги, тобто після розгляду судом першої інстанції подання контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, а не підчас його розгляду чи до моменту ухвалення постанови за результатами розгляду подання, подавши відповідні заперечення чи надавши суду докази про існування спору. Сам по собі факт оскарження рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків вже після підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не вказує на наявність спору про право.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що у ДФС відсутнє право проводити планову перевірку поза строками, визначеними планом-графіком, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач був включений до плану-графіку проведення перевірок на 3 квартал, а те що перевірка не відбулася в третьому кварталі, сталося внаслідок дій платника податків. Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено обов'язку органу фіскальної служби вносити зміни у плани-графіки проведення планових перевірок.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що умовний адміністративний арешт майна ПАП "Березина" контролюючим органом було застосовано обґрунтовано.

Отже, колегія суддів вважає, що ці та всі інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому судом до уваги не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного подання та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Березина" залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 у справі № 819/1589/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді С.П. Носа

І.М. Обрізко

Повний текс виготовлено 14.03.2017р.