Постанова № 65314114, 09.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року № 876/266/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Гуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2016 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, у якому просила визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/1232 від 30.05.2016 та рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №28 від 25.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що під час проведення позапланової перевірки Управлінням ДАБІ у Волинській області допущені порушення норм чинного законодавства, а саме не було дотримано порядку здійснення державного архітектурного контролю. Позивач вказує, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належить їй на праві користування відповідно до договору оренди земельної ділянки, на даний об'єкт у позивача були всі необхідні документи, а після реєстрації декларації жодні будівельні роботи з будівництва магазину розпочаті не були.

Водночас зауважує, що в декларації про початок виконання будівельних робіт в графі «земельна ділянка, що використовується для будівництва на підставі» було допущено технічну помилку, а саме замість договору оренди земельної ділянки вказано договір купівлі-продажу. Під час проведення перевірки 18.05.2016 року у позивача була відсутня зареєстрована 16.05.2016 за № ВЛ 083161370590 декларація про початок виконання будівельних робіт, оскільки така отримана поштою лише 21.05.2016. Таким чином, позивач до проведення та на момент перевірки не мала можливості перевірити декларацію на предмет достовірності даних та була позбавлена права на усунення помилки шляхом подання достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру.

На думку позивача, приймаючи оскаржувані постанову та рішення, відповідач дійшов помилкових висновків про те, що у декларації зазначені недостовірні відомості, а зазначений об'єкт є самочинним будівництвом, а тому вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 28/1232 від 30.05.2016 та рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № 28 від 25.05.2016.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/1232 від 30.05.2016. Визнано протиправним та скасовано рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №28 від 25.05.2016.

Постанова мотивована тим, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №28/1232 від 30.05.2016 та рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №28 від 25.05.2016, відтак вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом не враховані ті обставини, що у акті перевірки від 18.05.2016 та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.05.2016 відповідач письмово повідомив позивача про виявлені недостовірні дані, які потребували змін. Проте ОСОБА_1 відмовилась отримувати вказані акт та протокол під час перевірки, а тому їх було надіслано на адресу позивача з рекомендованим повідомленням. Таким чином, ОСОБА_1 не скористалась наданою можливістю подати достовірні дані, які потребують змін.

Крім того, судом не враховано, що допущені недостовірні дані не були технічною помилкою та не виявлені замовником самостійно, отже, навіть у разі подання позивачем (як замовником) виправленої декларації з достовірними даними, відповідач був зобов'язаний притягнути ОСОБА_1 до встановленої відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, оскільки під час перевірки встановлено факт подання недостовірних даних щодо використання або володіння земельною ділянкою, що впливає на визначення статусу замовника та цільового використання земельної ділянки, на підставі ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами № 28 від 25.05.2016 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.05.2016 № ВЛ 08316130590.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/1232 від 30.05.2016 та рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №28 від 25.05.2016 винесені з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність», який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Частиною 1 статті 10 цього Закону передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно частини 2 цієї статті, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI)

Частиною 1 статті 6 Закону № 3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких, у відповідності до частини третьої цієї статті, належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.41 Закону № 3038-VІ, постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 3 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 цього Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.16 цього ж Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п.17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).

Пунктом 21 цього Порядку передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Управлінням ДАБІ у Волинській області на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами від 10.05.2016 та направлення для проведення позапланової перевірки від 16.05.2016 №195 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: "Нове будівництво магазину по АДРЕСА_1".

Перевіркою встановлено порушення вимог ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме замовником фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вказані недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт, про що складено акт від 18.05.2016 (а.с.15-18).

Водночас у зв'язку з виявленими порушеннями Управлінням ДАБІ у Волинській області 18.05.2016 складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачена п. 4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (а.с. 19-21).

30 травня 2016 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акта перевірки та протоколу від 18.05.2016 винесено постанову №28/1232 про накладення штрафу відповідно до абзацу 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у сумі 130 500,00 грн. (а.с.22-24).

За результатами проведення позапланової перевірки, відповідачем також прийнято рішення №28 від 25.05.2016 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 16.05.2016 за № ВЛ 083161370590 на об'єкт "Нове будівництво магазину по АДРЕСА_1" (а.с.25).

Не погоджуючись із зазначеними постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/1232 від 30.05.2016 та рішенням про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №28 від 25.05.2016, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

В розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до частини 2 цієї статті, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, зокрема, порядок та підстави для внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт, а також порядок і підстави для її скасування.

За правилами, закріпленими у названій нормі, виявлення у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об'єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.

Так, за приписами частини 2 цієї норми у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідні положення також деталізовані в пункті 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, згідно з яким у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Таким чином, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. У той же час, передумовою скасування є виявлення у об'єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належить ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2014, зареєстрованого 02.06.2016, згідно з умовами якого Дубечненська сільська рада (орендодавець) надає в оренду ОСОБА_1 (орендарю) земельну ділянку загальною площею 0,0216 га у строкове платне користування для розміщення торгового павільйону.

З Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень слідує, що цільовим призначення земельної ділянки площею 0, 0216 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1, є будівництво та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування приміщень торгового павільйону (а.с. 13-14)

22.03.2016 у відділом містобудування та архітектури Старовижівської райдержадміністрації видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для нового будівництва магазину (а.с. 26-27).

Відповідно до отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ПП "ОСОБА_1" наказом №1 від 15.04.2016 затверджено проектно-кошторисну документацію на об'єкт "Нове будівництво магазину по ОСОБА_1 ".

Разом з тим, у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Нове будівництво магазину по ОСОБА_1 ", зареєстроване Управлінням ДАБІ у Волиській області за № ВЛ 083161370590 від 16.05.2016, позивачем вказано недостовірні дані, а саме у графі «земельна ділянка, що використовується для будівництва на підставі» замість вищезазначеного договору оренди зазначив договір купівлі - продажу земельної ділянки від 02.06.2014.

Слід зазначити, що в акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.05.2016 Управлінням ДАБІ у Волинській області зафіксовано, що позивачем такий договір купівлі-продажу для перевірки не надавався. Крім того, забудовником не надано договір оренди зазначеної земельної ділянки, відсутній наказ про затвердження проектної документації №1 від 15.04.2016, який вказано в поданій позивачем декларації, а також в протоколі та акті перевірки відповідачем зроблено відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовилась від отримання примірника протоколу та акту.

Так, абзацами 7-8 пункту 22 Порядку № 466 встановлено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що позивач, визначивши відповідачем в адміністративній справі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, невірно обрав спосіб захисту порушеного права.

Положення статті 48 КАС України визначають адміністративну процесуальну правосуб'єктність. Так, ч. 1 цієї статті передбачає, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Окрім цього, частиною 3 цієї ж статті визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до п.7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Разом з тим, позивач звернувся з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, яке є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, але не має статусу юридичної особи, а тому не може бути самостійним відповідачем у даній справі.

Судом першої інстанції не було залучено до участі у справі Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, а Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області як структурний підрозділ в її складі, не може виступати як самостійний суб'єкт у публічному спорі. На стадії апеляційного розгляду, оскільки не йде мова про правонаступництво, здійснення такої заміни законом не передбачено.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення позову до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області як суб'єкта владних повноважень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області задовольнити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі № 803/850/16 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.В. Гуляк

Постанова складена в повному обсязі 14.03.2017.