Ухвала суду № 65313990, 14.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/1080/16

Суддя доповідач Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

14 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Столичні будтехнології» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повторно подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 року було було залишено апеляційну скаргу без руху в зв’язку з несплатою судового збору, а також необхідністю надати клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.

На виконання вимог вказаного судового рішення апелянтом було подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтоване відсутністю коштів та арештом рахунків відповідача та просив продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору до квітня 2017 року.

З огляду на подані апелянтом клопотання та документи, суд знаходить, що недоліки апеляційної скарги не були усунуті в частині обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження ухвала суду виконана не була, з огляду на наступне.

Поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження обґрунтована відсутністю на час постановлення оскаржуваної постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року коштів для сплати судового збору. При цьому, апелянт вважає, що причина пропуску строку не залежала від податкового органу, оскільки рахунки були арештовані, а тому є поважною.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не може пристати на таку правову позицію апелянта, оскільки невиконання обов’язку КМУ щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, не може ставитися суду в безумовну підставу поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки таке поновлення строку може бути застосовано за умови поважності причин його пропуску, що в даному випадку встановлено не було.

Таким чином, відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Більш того, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції ще 14.03.2016 року, первинна апеляційна скарга подана 24.03.2016 року та була повернута апелянту 20.05.2016 року.

Повторно аналогічна апеляційна скарга була подана до апеляційного суду лише 09.12.2016 року, тобто майже через дев’ять місяців з моменту ухвалення оскаржуваної постанови та майже через півроку після повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Подані апелянтом листи УДКС України у Шевченківському районі по своїй суті є запитами, адресованими податковому органу, про надання інформації (відомостей) щодо кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету … . Також у вказаних листах зазначено, що на період встановлення даних, Казначейством не будуть проводитися платежі за платіжними дорученнями боржника … .

Разом з тим, з аналізу вказаних документів не вбачається в який період на який час не проводилися платежі. Крім того, жодної відповіді на вказані листи надано не було, а кожен наступний запит фактично дублює попередній за винятком заявників на списання коштів.

Дані обставини у жодному разі не можуть бути розцінені як належні докази неможливості вчасної подачі апеляційної скарги. При цьому, дані документи навіть не свідчать про постійну відсутність у ДПІ коштів на рахунках та неможливість такої сплати, а також неможливість подачі відповідних запитів або клопотань до вищестоящого податкового органу з метою виділити грошові кошти на сплату судового збору по даній справі. Виписка по рахунках взагалі зроблена у 2017 році, а тому не є доказом, який би підтверджував об’єктивну неможливість вчасної подачі апеляційної скарги та перешкоди у сплаті судового збору.

Отже, бездіяльність щодо несплати судового збору в апріорі не може бути визнана судом в якості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Одночасно суд враховує, що згідно листа Міністерства фінансів України від 22.07.2016 року № 10-4566/16 бюджетом призначень держорганам для сплати судового збору на 2016 рік було передбачено для Державної фіскальної служби України 57386051,47 грн., а сплачено судового збору (з 01.01.2016 року по 31.07.2016 року) лише 57548171,04 грн., що становить 8,1% використання призначень.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами.

Одночасно, варто відзначити, що оскаржувана постанова ухвалена Окружним адміністративним судом міста Києва 14.03.2016 року, первинна апеляційна скарга подана 24.03.2016 року, а повторна лише 09.12.2016 року.

При цьому, жодного документального підтвердження про намір та вчинення якихось дій для отримання коштів для сплати судового збору саме по даній справі, надано суду не було. Зазначені обставини можуть бути розцінені лише як бездіяльність щодо сплати судового збору та виконання ухвали суду у цій справі.

Крім того, судовий збір так і не сплачено на даний час, а після повернення первинної апеляційної скарги (20.05.2016 року) повторно апеляційну скаргу було подано лише 09.12.2016 року. При цьому, жодного документального підтвердження про намір та вчинення якихось дій для отримання коштів для сплати судового збору у період між зазначеними датами, надано суду не було. Така бездіяльність протягом майже п’яти місяців в апріорі не може бути визнана судом в якості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження. І взагалі, загальний строк пропуску апеляційного оскарження повторно поданої апеляційної скарги складає майже дев’ять місяців з моменту постановлення оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Отже, суду не було надано належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження, зазначені апелянтом обставини є суб’єктивними та такими, що залежали від нього, а тому суд не може визнати їх поважними.

В силу приписів ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у відкритті апеляційного провадження на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Столичні будтехнології» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: