Постанова № 65313855, 27.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/6097/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Усатова І.А.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.

за участю секретаря: Шевчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.03.2016 № 9-42-10-47,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.03.2016 № 9-42-10-47.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є генеральним директором Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот», що підтверджується наказом про призначення генерального директора №111/к від 29.04.2015 (а.с. 16).

За повідомленням ДФС України від 11.09.2015р., АСК «Укррічфлот» включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік згідно з Наказом ДФС України від 08.09.2015 №681, у зв'язку з чим АСК «Укррічфлот» було запропоновано подати заяву про взяття на облік до того податкового органу, який здійснює супроводження великих платників податків (а.с. 37,38).

11.11.2015 АСК «Укррічфлот» подав відповідну заяву за ф.№1-ОПП до МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП разом з іншими документами.

Підприємством був складений Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 12 місяць 2015 року. Звіт було підписано позивачем як керівником, та головним бухгалтером, зареєстровано у встановленому порядку в Реєстрі застрахованих осіб 14.01.2016 о 13:10:44, загальна сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті, становила 1 656 198,70 грн. (а.с. 17-22).

У грудні 2015 року АСК «Укррічфлот» було сплачено 956893,11 грн. за грудень 2015 року, залишок заборгованості зі сплати Єдиного внеску становив 699 305,59 грн., решта заборгованості за грудень 2015 року мала б бути сплачена до 20.01.2016.

Вищезазначена заборгованість була сплачена АСК «Укррічфлот» 05-06 січня 2016 року на рахунок у ГУ ДКСУ у м. Києві, відкритий для ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС м. Києва, що підтверджується наявними в справі копіями платіжних доручень №6 від 05.01.2016 на суму 750 грн., №13 від 05.01.2016 на суму 7500 грн., №47 від 06.01.2016 на суму 58,08 грн., №52 від 06.01.2016 від 06.01.2016 на суму 345,07 грн., №61 від 06.01.2016 на суму 1170,57 грн., №65 від 06.01.2016 на суму 1798,65 грн., №68 від 06.01.2016 на суму 2270,16 грн., №73 від 06.01.2016 на суму 5728,03 грн., №85 від 06.01.2016 на суму 18764,29 грн., №91 від 06.01.2016 на суму 30981,19 грн., №95 від 06.01.2016 на суму 40860,63 грн., №104 від 06.01.2016 на суму 154421,10 грн., №111 від 06.01.2016 на суму 434657,87 грн.

За твердженням відповідача, АСК «Укррічфлот» своєчасно повідомлено про включення до Реєстру великих платників податків на 2016 рік згідно наказу Державної фіскальної служби України № 681 від 08.09.2015р., у зв'язку з цим грошові кошти, які були сплачені АСК «Укррічфлот» в якості погашення заборгованості по єдиному соціальному внеску за грудень 2015 року, мали б надійти на рахунки саме Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а не ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС м. Києва.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон України № 2464-VI).

11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" № 406-VII від 04.07.2013, яким внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-V, згідно яким обов'язок щодо обліку платників єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та адміністрування таких обов'язків покладено на органи доходів та зборів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону N 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 5 і 7 статті 9 Закону N 2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок ( частина 8 статті 9 Закону N 2464-VI).

Приписами частини першої статті 25 Закону N 2464-VI встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положенням частини 11 статті 9 Закону N 2464-VI передбачено, що за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Так, в силу пунктів 1 і 2 частини 10 статті 9 Закону N 2464-VI, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів, а у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Тобто днем сплати єдиного внеску у разі сплати готівкою вважається день прийняття до виконання банком на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі, підтвердженого відміткою банку про отримання зазначених коштів. Така відмітка у вигляді штампа "Оплачено", відповідає даті сплати єдиного внеску незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як свідчать матеріали даної справи, за результатами проведеної перевірки органом доходів і зборів було складено протокол від 17.03.2016, та як наслідок прийнято постанову від 21.03.2016 № 9-42-10-47, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2040,00 грн. за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідальність за яке передбачено положеннями статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Зі змісту постанови про адміністративне правопорушення від 21.03.2016 № 9-42-10-47 вбачається, що генерального директора Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» було притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вищевказаному розмірі.

Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно наказу Державної фіскальної служби України № 681 від 08.09.2015р., АСК «Укррічфлот» було включення до Реєстру великих платників податків.

Відповідне повідомлення про включення компанії на 2016 рік було зареєстровано в канцелярії АСК «Укррічфлот» 25 вересня 2015 року за № АСК-855/гос. Цим же повідомленням АСК «Укррічфлот» запропоновано подати заяву про взяття на облік до того податкового органу, який здійснює супроводження великих платників податків.

Крім того, на адресу АСК «Укррічфлот» надійшов лист від МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП від 28.10.2015, який містив пропозицію подати до 15.11.2015 заяву про взяття на облік за ф.№ 1-ОПП, а з 01.01.2016 обліковуватись у контролюючих органах, що здійснюють супроводження великих платників.

В своєму рішенні суд першої інстанції зауважив на тому, що жоден із зазначених вище документів (листів-повідомлень) не містить інформації щодо точної дати переходу АСК «Укррічфлот» на нове місце обліку у податковому органі і така дата не була відома АСК «Укррічфлот».

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскілки зміст листа-повідомлення від 11.09.2015 містить інформацію про включення АСК «Укррічфлот» до Реєстру великих платників податків на 2016 рік, а в листі-повідомленні МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП від 28.10.2015 АСК «Укррічфлот» зобов'язано з 01.01.2016 обліковуватись у контролюючих органах, що здійснюють супроводження великих платників.

У зв'язку з цим, кошти на погашення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за грудень 2015 року, що були сплачені АСК «Укррічфлот» 05-06 січня 2016 року, мали б надійти саме на розрахунковий рахунок Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскілки підприємство належним чином повідомлялося про включення його до Реєстру великих платників податків на 2016 рік.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні вимог даного позову слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.03.2016 № 9-42-10-47, відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Костюк Л.О.

Повний текст постанови виготовлено - 06.03.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Вівдиченко Т.Р.