Постанова № 65313757, 07.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2017 рокусправа № 804/5961/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участю представників позивача Медведєва К.І, Кукурузи В.Ю. та представника відповідача Смольнякової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі № 804/5961/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2016/20014 від 14.03.2016 року;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці № 110010000/2016/600051/1 від 14.03.2016 року про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при митному оформленні товару має застосовуватись основний метод визначення митної вартості - задекларований позивачем за ціною контракту. Позивачем до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які дозволяють достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору. Позивач вважає, що дії відповідача по коригуванню митної вартості товару такими, що здійснювались упереджено, не об'єктивно, без аналізу наданого пакету документів при розмитнені та порушують його права та законні інтереси.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що з умов укладеного позивачем зовнішньоекономічного контракту та поданих митниці документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, у відповідача обґрунтовано виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару із застосуванням визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

29.04.2015 року між ПАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець) та ТОВ "Руська гірничо-металургійна компанія" (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 15-0835-12 (далі - контракт), згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються контрактом.

Як вбачається із змісту контракту, товар постачається на умовах, передбачених у відповідних Додатках (Специфікаціях) до Контракту, що є невід'ємними частинами.

Додатком № 15 від 02.02.2016 року сторони контракту визначили умови поставки залізорудного концентрату на загальну суму постачання 87365200 руб.РФ. Базова ціна залізнорудного концентрату визначається на рівні 2184,13 руб. РФ/т при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe, що визначається сертифікатом якості, надбавка або знижка до базової ціни складає 27,15 руб. РФ/т за 1% Fe долі в пропорції. Умови поставки: DAP станція Соловей/Тополі; вантажовідправник: ТОВ "Стойленський ГОК", виробник: ТОВ "Стойленський ГОК".

Для митного оформлення ПАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського" 14.03.2016 року подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію № 110010000/2016/020297 (відправник ТОВ "Стойленський ГОК"), в режимі ІМ 40 ДР.

В графі 31 ВМД № 110010000/2016/020297 наведено опис імпортованого товару, а саме: залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе2О3-66,0%, 66,4%, 66,6%, 66,9%; SiO2-6,1%, 6,6%, 6,8%, 7,3%; волога - 9,95%, 9,98%, 10,0%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб.

За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 45729314,73 руб. (графа 22), вага нетто 20816850 кг. (графа 38), а саме:

- контракт купівлі - продажу між ПАТ "ДМКД" та ТОВ "Руська гірничо-металургійна компанія" (Росія) №15-0835-12 від 29.04.2015р. з додатком №15 від 02.02.2016р.;

- рахунки-фактури з вказівкою номера контракту, ваги товару, ціни і загальної вартості товару та відповідними сертифікатами: від 09.02.2016р. № БЕЛ00147 - 2194,99 руб.РФ/т (вміст Fe 66,4 % відповідно до сертифікату якості № 107, № 108 від 09.02.2016р.); від 09.02.2016р. № БЕЛ00149 - 2208,57 руб.РФ/т (вміст Fe 66,9 % відповідно до сертифікату якості № 109, № 110, №111 від 09.02.2016р.); від 10.02.2016р. № БЕЛ00151 - 2194,99 руб.РФ/т (вміст Fe 66,4 % відповідно до сертифікату якості № 112, № 113, №114 від 10.02.2016р.); від 16.02.2016р. № БЕЛ00159 - 2200,42 руб.РФ/т (вміст Fe 66,6 % відповідно до сертифікату якості № 115, № 116, №117 від 16.02.2016р.); від 26.02.2016р. № БЕЛ00186 - 2184,13 руб.РФ/т (вміст Fe 66,0 % відповідно до сертифікату якості № 118, № 119, №120, № 121 від 26.02.2016р.);

- Залізнична накладна №21177638 від 29.02.2016р.;

- Залізнична накладна № 21177703 від 29.02.2016р.;

- Залізнична накладна № 21177617 від 29.02.2016р.;

- Залізнична накладна № 21188104 від 02.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21188121 від 02.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21188098 від 02.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21193595 від 03.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21193390 від 03.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21193312 від 03.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 44294064 (21193312) від 04.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 46979746 (21193312) від 05.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 46931614 (21188104) від 04.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21207782 від 07.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21207802 від 07.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21207871 від 07.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 21207870 від 07.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 47062393 (21207802) від 08.03.2016р.;

- Залізнична накладна № 44325975 (21207871) від 08.03.2016р.

- рахунки від виробника до продавця б/н від 08.02.2016р., 09.02.2016р., 10.02.2016р., 16.02.2016р., 26.02.2016р.;

- копія митної декларації країни відправлення №10101100/050216/0000090 від 05.02.2016 року.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, в результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:

- товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 року № 15-0835-12 та додатком №15 від 02.02.2016 року, що заявлений декларантом ПАТ "ДМКД" як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом ПАТ "ДМКД" не наданий;

- відповідно до названого зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізнорудного концентрату визначається на рівні 2184,13 руб.РФ/т при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe, що визначається сертифікатом якості, надбавка або знижка до базової ціни складає 27,15 руб.РФ/т за 1% Fe долі в пропорції. Також надано рахунки-фактури виробника ВАТ "Стойленский ГОК" від 08.02.2016р., від 09.02.2016р., від 10.02.2016р. та від 16.02.2016р. (без номерів 15 штук), що виставлені в рамках контракту № 15-04-29 (дата не зазначена), додатку № 22 від 02.02.2016р., які не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що його видало. Рахунки виробника містять інформацію стосовно вмісту Fe та посилання на відповідний сертифікат якості. Але ціна товару, визначена зазначеними рахунками незалежно від вмісту Fe визначена рахунками виробника на рівні 1400 руб./т. Ймовірно, що у рахунку виробника зазначена базова ціна залізорудного концентрату за договором із третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається №15-04-29 (дата не зазначена), додатку №22 від 02.02.2016р., що до митниці не надавався, тому не зрозуміло відносно якого вмісту Fe така ціна визначається. За відсутності договору із третіми особами, що повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та місять ціну товару, визначену в залежності від вмісту Fe, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається;

- зазначені вище надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, наявність яких передбачена Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщюються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою КМУ від 21.05.2012р. №451, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністветства фінансів України від 09.10.2012р. №1066;

- за умовами контракту від 29.04.2015 року №15-0835-12, додатку №15 від 02.02.2016 року, визначено умови поставки DAP ст..Соловей/Тополі, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно пункту 10 статті 58 Митного кодексу України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Декларантом підтвердження транспортних витрат по території України не надано. З урахуванням умов постачання DAP ст..Соловей/Тополі, відповідно пункту 10 статті 58 Митного кодексу України, вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість;

- на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.02.2016р. № 735, згідно якого експертом проведений аналіз цінових умов контракту від 29.04.2015р. №15-0835-12, згідно із додатком від 02.02.2016р. № 15, відповідно до якого предметом імпорту є залізорудний концентрат (вміст заліза 66%), за ціною 2184,13 руб.РФ/т на умовах DAP ст.Соловей/Тополі. Наданим висновком ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.02.2016р. № 735 зазначено, що рівень цін на залізорудний концентрат (вміст заліза 66%), а саме 2184,13 руб.РФ/т. можна вважати таким, що відповідає поточній кон'юктурі ринку, проте, висновок не містить інформації, що ціна на залізорудний концентрат (вміст заліза 66%) яка становить 2184,13 руб.РФ/т є базовою та використовується для розрахунку фактичної ціни в залежності від вмісту Fe шляхом додавання або віднімання надбавки чи знижки до базової ціни сировини, що становить 27,15 руб.РФ/т за 1% долі Fe в пропорції. При цьому, висновок містить посилання на інформацію стосовно порядку формування цін на залізорудну сировину на світовому ринку - за довготерміновими контрактами (фіксована ціна, як правило, на один рік) і на вільному ринку (спот) та зазначає, що в Росії торгівля залізорудною сировиною на вільному ринку відбувається в обмежених обсягах, оскільки головним чином, поставляється по корпоративним цінам в рамках вертикально-інтегрованих структур, а також експортується в Україну. В той же час загальнодоступне видання ДП "Укрпромзовнішекспертиза" "Дайджест цін товарів на світових ринках" № 40 - № 49 не містить довідкової інформації про рівень ціни залізорудного концентрату на світових ринках, що може свідчити про відсутність в Росії протягом серпня 2015-січня 2016 року торгівлі залізорудною сировиною на вільному ринку. На підставі відомостей Інтернет-ресурсів www.rgmk.ru, rgmk.spb.ru, www.isd.com.ua інформації висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.02.2016р. № 735 наявні підстави вважати, що ПАТ "Дніпровський меткомбінат" не виконуються положення Угоди застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, наявна вірогідність визначення ціни залізорудного концентрату саме з урахуванням поставок по корпоративним цінам в рамках вертикально-інтегрованих структур. Висновком від 25.02.2016р. № 735 наголошено, що наведений рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру пертії, кон'юктурної ситуації на ринку тощо. Отже, оцінювана партія товару не відповідає зазначеним у висновку показникам.

Отже, за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у відповідача виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Про виявлені вищезазначені розбіжності та обставини, з урахуванням положень статті 53 Митного кодексу України, декларанту повідомлено про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

9) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Також митницею було запропоновано подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Однак, декларант ПАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського" листом від 14.03.2016 року № 062Д/360 проінформував митницю про неможливость надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу. Крім того, зазначив, що документи будуть надані в установлений законом термін згідно п. 8 ст. 55 Митного кодексу України.

На підставі вищевикладеного митним органом 14.03.2016 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600051/1, в якому митна вартість товару скоригована до 3,0597 руб.РФ/1кг. (метод 2ґ).

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110010000/2016/20014.

Позивач з такими рішеннями відповідача не погоджується і вважає, що ним подано всі необхідні документи, які дають можливість визначити вартість товару за ціною договору (контракту).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До документів, які підтверджують митну вартість належить, в тому числі і рахунок-фактура (інвойс).

За нормами п. 2 ст. 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч. 6 ст. 54 МК України, яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Нормами статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилається на те, що в наданих з МД інвойсах контрактоутримувача ціна одиниці товару визначена в залежності від вмісту Fe в кожній партії, як це передбачено зовнішньоекономічним контрактом № 15-0835-12 із позивачем, в той час як в наданих рахунках виробника товару на адресу постачальника ціна визначена незалежно від вмісту Fe на кожну партію в рівному розмірі - 1400 руб.РФ/т, отже, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містіть розбіжності щодо вартості товару, що обумовлює необхідність надання контракту постачальника з третьою особою (виробником).

Ці посилання колегія суддів вважає безпідставними, оскільки оцінка методики ціноутворення продавця (ТОВ "Русская горно-металлургическая компания") як умова договору з його постачальником (виробником) продукції не є елементом перевірки складових числового значення митної вартості в розумінні ст. 58 МК України. При цьому рахунки по взаємовідносинам продавця товару з третьою особою (виробником), на зміст яких послався митний орган, не є обов'язковими документами відповідно до частини 2 ст. 53 МК України, а наведені в цих рахунках відомості щодо ціни товару не суперечать економічній обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що вищевказані рахунки контрактоотримримувача та виробника не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, і це є підставою для сумніву у правильності визначення митною вартості. Як пояснив представник позивача, ці документи не слідували разом із вантажем, а були отримані поштою, що не суперечить законодавству.

Колегія суддів, виходячи зі змісту ст. 335 ч.1 п.4 пп. "ґ" МК України та Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001, зазначає, що законодавством не передбачено обов'язковість наявності на комерційних документах печаток та штампів прикордонних та митних служб, а лише таку можливість, якщо вони наявні у перевізника. В той же час на товаро-транспортних документах, для яких наявність таких печаток і штампів є обов'язковою, ці реквізити в наявності. Отже, вказані обставини не можуть вважатися підставою для виникнення у митного органу обгрунтованих сумнівів.

Крім того, пославшись на наявність вищевказаних розбіжностей, відповідач також зазначає про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової, хоча згідно зовнішньоекономічного контракту та наданих позивачем документів підтверджено здійснення поставки на умовах DAP-станція Соловей/Тополі, які передбачають несення витрат на поставку товару до вказаного пункту призначення продавцем, отже включені у вартість товару. Натомість положення частини 2 ст. 53 МК України в такому випадку не передбачають необхідності надання транспортних (перевізних) документів.

Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами контракту передплата за товар не передбачена, тому позивач не мав можливості надати платіжні документи.

Вимога ж митного органу надати договори з третіми особами, рахунки про сплату платежів третім особам, а також сплату комісійних та посередницьких послуг взагалі є безпідставною, оскільки позивачем таких договорів і відповідних їм платежів не укладалось та не здійснювалось. Так само як не мав змоги позивач і надати каталоги, специфікації та прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, оскільки не є таким виробником. На запит же позивача продавець повідомив, що не може надати такі відомості та документи, оскільки це є конфіденційною інформацією.

Таким чином, позивач надав відповідачу при митному оформленні товару всі наявні у нього документи, а документи, які вимагав митний орган, позивач не мав можливості надати з об'єктивних причин, оскільки такі документи відсутні взагалі або є знаходяться в інших осіб, які відмовились надавати їх позивачу на його запит.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.

Натомість відповідач витребував у позивача додаткові документи за всім переліком, що передбачено частиною 3 статті 53 МК України безвідносно перевірки саме тих обставин, які ним розцінені як суттєві розбіжності, а в подальшому ненадання позивачем цих додаткових документів використано для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 року.

Наведені відповідачем обставини не є свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару та не стосується відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті товариством за цей товар, а тому не може бути свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч. 2 ст. 53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах не виявлено.

Посилання відповідача на взаємопов'язаність позивача з його контрагентами є безпідставними, оскільки в такому випадку митний орган при витребовуванні додаткових документів повинен був послатись на вимоги ч. 4 ст. 53 МК України, якою і регулюються ці відносини, проте відповідачем документи витребовувались лише на підставі ч. 3 ст. 53 МК України, тобто в загальному порядку, а не як у взаємопов'язаних осіб. Адміністративні суди при оскарженні особами дій та рішень суб'єкта владних повноважень повинні перевіряти такі дії чи рішення лише в тих межах, які такий суб'єкт сам визначив як підставу для прийняття такого рішення. Обгрунтування в подальшому своїх дій іншими мотивами чи підставами, ніж ті, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, правового значення для вирішення спору не має і перевірці не підлягає.

Крім того, колегія суддів апеляційної звертає увагу на те, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності об'єктивної можливості їх надати та відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості.

Колегія суддів також вважає, що наявність в базі даних митниці факту ввезення аналогічного (подібного) товару чи близьких за кодом УКТ ЗЕД товарів за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливості митного оформлення товару саме позивачем. Ведення підприємницької діяльності саме і полягає в тому, щоб придбати товар за найнижчою ціною з метою отримання прибутку в майбутньому в результаті використання цього товару в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим ввезення аналогічного товару різними товариствами за різними цінами і є ознакою ринкової економіки. Намагання митниці штучно вирівняти ціни на такі товари і зробити їх однаковими фактично є втручанням цього органу в економічну діяльність таких товариств, а також знищенням конкурентного середовища на ринку таких товарів. Вказані дії митного органу також призводять до штучного збільшення собівартості товару, що виробляється чи продається в подальшому, підвищенню цін на товари та зменшенню прибутку підприємств.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про задоволення адміністративного позову.

Повний текст складено 10 березня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі № 804/5961/16 скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2016 року № 110010000/2016/20014 прийняту Дніпропетровскою митницею ДФС України, та рішення Дніпропетровської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 14.03.2016 року № 110010000/2016/600051/1.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (ЄДРПОУ 05393043) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 5787 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко