Постанова № 65313732, 06.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Єфанова О.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2017 рокусправа № 804/5847/16

Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представників позивача - Потапова О.М., Кайдаш Л.В., представника відповідача - Василенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 804/5847/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпродормостобуд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування консультації,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпродормостобуд" (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, що міститься в листі від 09.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що ними направлено на адресу відповідача звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо коштів, які надійшли орендодавцю у вигляді компенсації з оплати земельного податку та необхідності оподаткування цих коштів податком на додану вартість. Відповідачем надано консультацію, в якій зазначено, що вказані кошти є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Такі висновки податкового органу в листі від 09.06.2016 року є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до норм податкового кодексу України, сплата орендодавцем земельного податку та отримання компенсації від орендаря за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватися як операція з постачання послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, кошти, які надійшли орендодавцю у вигляді компенсації з оплати земельного податку, до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не оподатковуються.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року позов задоволено.

Скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, що міститься в листі від 09.06.2016 року за №3361/10/04-36-12-01-16.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що податковим законодавством України не передбачено сплату будь-яких компенсацій податків, оскільки сплата податків є індивідуальною, тобто кожен повинен сплачувати податки за себе. В даному випадку орендар сплачує орендодавцю за послуги оренди.

Положення додаткової угоди від 01.03.2016 року № 2 в частині компенсації орендатором орендодавцю витрат на сплату земельного податку хоч і відповідає нормам цивільного законодавства, але не стосується оподаткування, тому що оподаткування здійснюється відповідно до Податкового кодексу України. Оскільки орендна плата за договором оренди в розумінні Податкового кодексу України є операцією з постачання послуг, вартість наданих послуг у межах договору оренди є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20%.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області лист про надання індивідуальної податкової консультації від 10.05.2016 року № 10/05-1, з проханням надати відповідь чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, що надійшли платнику податку, як компенсація з оплати земельного податку.

Листом від 09.06.2016 року № 3361/10/04-36-12-01-16 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило, що оскільки орендна плата за договором оренди в розумінні п.п.14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є операцією з постачання послуг, вартість наданих послуг у межах договору оренди є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20 відсотків.

Таким чином, отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ, а тому, кошти, які надійшли у вигляді компенсації з оплати земельного податку та податку на нерухоме майно, не включаються до бази оподаткування та не оподатковуються ПДВ.

З наведеними висновками суду першої колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПрАТ "Дніпродормостострой" (Орендодавець) та ТОВ "Бона Трейд" (Орендатор) укладено договір від 01.10.2015 року № 432, відповідно до якого Орендодавець передає, а орендатор бере в тимчасове платне користування об'єкт нерухомості, а саме: промислові площі 424,0 кв.м.

Відповідно до п. 5 .1 Договору розмір орендної плати у місяць за 1 м.кв. орендованої площі складає 20,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%. Загалом орендна плата за 424,0 кв.м. складає 8480,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% (а.с.55-61).

Згідно додаткової угоди № 2 від 01.03.2016 року до договору об'єкта нерухомості № 432 від 01.10.2015 року п. 5.1. викладено в наступній редакції: розмір орендної плати за місяць за 1 кв.м. орендованої площі складає 21,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% орендна плата за 424,00 кв.м. складає 9243,20 грн. у т.ч. ПДВ 20%, крім того Орендар сплачує компенсацію земельного податку у розмірі 3,20 грн. за кв.м . Всього за 424,0 за кв.м. компенсація земельного податку складає 1356,80 грн. Загальна вартість за договором складає 10600.00 грн.(а.с.68).

10.05.2016 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з листом про надання індивідуальної податкової консультації щодо включення до бази оподаткування ПДВ орендодавцем отриманої від орендаря компенсації земельного податку. З метою правильного нарахування та сплати податків просив надати відповідь, чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, що надійшли платнику податку як компенсація з оплати земельного податку (а.с.14-15).

Листом від 09.06.2016 року за № 3361/10/04-36-12-01-16 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило, що оскільки орендна плата за договором оренди в розумінні п.п.14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є операцією з постачання послуг, вартість наданих послуг у межах договору оренди є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20 відсотків (а.с.11-13).

Згідно пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

Пунктом 53.3 ст.53 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Спірним по справі є питання щодо включення до бази оподаткування ПДВ орендодавцем отриманої від орендаря компенсації земельного податку.

Відповідно до п.п. «б» п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Оскільки орендна плата за договором оренди в розумінні Податкового кодексу України є операцією з постачання послуг, вартість наданих послуг у межах договору оренди є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20%.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно додаткової угоди № 2 від 01.03.2016 року до договору об'єкта нерухомості № 432 від 01.10.2015 року п. 5.1 викладено в наступній редакції: розмір орендної плати за місяць за 1 кв.м. орендованої площі складає 21,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% орендна плата за 424,00 кв.м. складає 9243,20 грн. у т.ч. ПДВ 20%, крім того Орендар сплачує компенсацію земельного податку у розмірі 3,20 грн. за кв.м . Всього за 424,0 за кв.м. компенсація земельного податку складає 1356,80 грн. Загальна вартість за договором складає 10600.00 грн.

Таким чином, вищезазначені договірні відносини виникли з підстав оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Частиною першої ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що сторонами договору оренди в орендну плату включено відшкодування всіх елементів витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду, в тому числі і компенсація земельного податку , а тому отримані від орендаря кошти як компенсація будь-яких витрат, передбачених договором оренди, за приписами п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України повинні включатися орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуватися ПДВ у загальновстановленому порядку.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 804/5847/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпродормостобуд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування консультації - скасувати.

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Дніпродормостобуд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування консультації - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 березня 2017 року, в повному обсязі постанова складена 13 березня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва