Рішення № 6531332, 03.11.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 листопада 2009 р.           Справа 12/143-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" (1 - провулок Комарова, 12, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 00721277)

до: Селянського (фермерського) господарства "Деметра" (с. Маянів, Тиврівського району, Вінницької області, 23324, код 30808883)

про стягнення 16943,20 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Пєнкіна О.П. - представник за дорученням

          відповідача : Захарчук М.В. - представник за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з СФГ "Деметра" накористь ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" 16 943,20 грн., з яких 15899,20 грн. збитків на підставі ст.ст. 509, 526, 549, п.3 ст. 612 ЦК України, 1044 грн. штрафу, витрати по сплаті держмита в сумі 169,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Ухвалою суду від 15.09.2009 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 06.10.2009 р.

Ухвалою суду від 06.10.2009 р. розгляд справи, у зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами доказів по справі, відкладено на 03.11.2009 р.

В судовому засіданні 03.11.2009 р. представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 1044 грн. штрафу, посилаючись на помилкове його нарахування, в решті позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли між сторонами при іншому керівникові господарства, а нинішньому керівникові претензія позивачем не направлялась.

Також в судовому засіданні представник заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача гр. Жовніра В.Є, який, будучи директором господарства, підписав угоду, на підставі якої позивачем подано позов.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи, що вказана особа не має відношення до справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки спір виник між юридичними особами і його вирішення не залежить від зміни керівництва сторони у справі, а також господарський суд не розглядає справи, де стороною є фізична особа, крім корпоративних спорів та справ про банкрутство.

З пояснень представників сторін по суті спору та наданих матеріалів суд вбачає таке.

01.02.2007 р. між сторонами укладено угоду про вирощування та заготівлю гірчиці з урожаю 2007 р.

За умовами даної угоди позивач взяв на себе зобов"язання до 01.03.2007 р. поставити відповідачу 1200 кг насіння гірчиці для посіву, здійснювати платежі за отриману по даній угоді гірчицю у безготівковій формі, закупити у відповідача з урожаю 2007 року зерно білої гірчиці (промислова сировина) в кількості 120 тон. (п.п. 1.1, 1.2, 3.1 угоди), а відповідач зобов"язався виростити і продати позивачу весь врожай білої гірчиці у заліковій вазі, повернути позивачу взамін попередньо отримане від нього насіння 50 кг зерна гірчиці з кожного посіяного гектара на еквивалентну суму, решту зібраного врожаю в кількості 116 тон у заліковій вазі продати позивачу по ціні 900 грн. за тону не пізніше 1 вересня 2007 року. Загальна сума угоди 104400 грн. (п.п.2.1.1, 2.1.4 угоди).

Згідно видаткової накладної № 508 від 21.03.2007 р. позивач передав відповідачу через його представника, що діяв на підставі доручення ЯЛА № 888367, насіння гірчиці на 3113,6 грн.

Також згідно платіжного доручення № 556 від 13.07.2007 р. позивач перерахував, а відповідач прийняв 20000 грн. з призначенням платежу: "попередня оплата за насіння гірчиці згідно угоди б/н від 01.02.2007 р.".

По видатковій накладній № РН-0000032 від 29.09.2007 р. відповідач поставив позивачу 3,6 т. зерна гірчиці на суму 7214,4 грн.

Наведене стверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

З тексту укладеної сторонами угоди від 01.02.2007 р. випливає, що дана угода містить у елементи договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Згідно зі ст. 713 ЦК України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1,2,3 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст.693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача попередню оплату за товар, разом з тим не у повному обсязі виконав передбачені угодою умови щодо продажу товару.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підтримані позивачем позовні вимоги у розмірі 15899,2 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються, оскільки обсяг зобов"язань та відповідальності юридичної особи за їх невиконання не залежить від зміни керівництва.

Відмова позивача від позову в частині стягнення 1044 грн. штрафу, виходячи з поданої заяви та положень ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, тому приймається судом відповідно до ст. 78 ГПК України.

Понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,49,78,80 ч. 1 п.4, 82,84,115,116 ГПК України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського)господарства "Деметра" (с. Маянів, Тиврівського району, Вінницької області, 23324; для кореспонденції: 21050. м. Вінниця, вул. І Богуна, 2, ідент. код 30808883, р/р 260013014847 «Укрсоцбанк» м. Вінниця, МФО 302010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" (1 - провулок Комарова, 12, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 00721277, П/р 260015686 ВОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 302247) 15899, 20 грн збитків, 158,99 грн. витрат на сплату держмита, 221,46 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі в частині стягнення 1 044 грн. штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 листопада 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу