Постанова № 65313148, 15.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7273/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Комінтернівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 0000194600 від 07.09.2016 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 881 грн. 35 коп. та № 000193600 від 07.09.2016 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6 331 грн. 72 коп.; витрати з оплати судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.09.2016 року ОСОБА_1 по пошті отримано податкові повідомлення-рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 0000194600 від 07.09.2016 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 881 грн. 35 коп. та № 000193600 від 07.09.2016 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6 331 грн. 72 коп.

Як вбачається з тексту зазначених податкових повідомлень-рішень підставою їх прийняття став акт складений Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 01.09.2016р. №349/15-17-13-01-09-2800007155 про порушення податкового законодавства, а саме, несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 23409,53 грн. по орендній платі з фізичних осіб.

З розрахунків штрафної санкції, які є додатками до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається їх нарахування за період - місяці 2016 року.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового Кодексу України було подано скаргу вих. № 01-15/09 від 15.09.2016р. до ГУ ДФС в Одеській області.

Рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 07.11.2016р. (отримано по пошті 18.11.2016р. № відправлення 6504406096270) про результати розгляду первинної скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 0000194600 від 07.09.2016 року та № 000193600 від 07.09.2016 року через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам й нормам діючого податкового законодавства України позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач зазначає, що з 2011 року є орендарем земельної ділянки площею 0,9035 га згідно договору оренди від 01.08.2011 р. № 184. Відповідно до ст.286 ПК України позивачем 12.02.2015 р. було подано податкову декларацію з плати за землю за 2015 р. з показником річної суми (на 2015 р.) 23025,75 грн. та розбивкою щомісячно по 1918,81 грн., яку було прийнято контролюючим органом. Узгоджене податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у вказаній декларації за 2015 р., позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі. При поданні у лютому 2016 року аналогічної декларації за 2016 рік позивачем було допущено технічну помилку, зокрема вказано « 2015 рік» замість « 2016 рік», втім відображені у декларації відомості відносяться до поточного року - 2016 року. Після виявлення означеної помилки позивачем 05.02.2016 р. було подано вірну декларацію за 2016 року з річною сумою 32995,90 грн. та розбивкою по місяцям - 2749,66 грн. Щодо помилково поданої декларації співробітники податкового органу запевнили позивача про її неврахування та про ведення обліку за належною декларацією. Всі задекларовані суми були сплачені позивачем вчасно та у повному обсязі. Втім, в липні 2016 року позивач дізнався, що помилкова декларація за 2016 року (в якій зазначено « 2015 рік») була врахована як основна за 2015 рік, що зумовило позивача подати уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2015 року у липні 2016 року, якою зменшено грошові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки на суму 26396,72 грн. Зважаючи на те, що всі самостійно задекларовані та узгоджені суми орендної плати за землю за період січень 2015 року - серпень 2016 року підприємцем сплачено у повному обсязі та своєчасно, у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішенням.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, з підстав, викладених в адміністративному позові. У судовому засіданні 27.02,2017 року просила суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив. 24.01.2017 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких Комінтернівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає приписам ч.6 ст. 128, ч. 4 ст. 122 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до акту камеральної перевірки Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 01.09.2016 року № 349/15-17-13-01-09-2800007155 про порушення податкового законодавства встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.287.3 ст.287 та п.126.6 ст.126 ПК України, а саме не своєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання по орендній платі.

На підставі вищевказаного акту перевірки Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 року № 000194600, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 10% - 881,35 грн. та № 000193600, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 20% - 6331,72 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до ГУ ДФС в Одеській області 15.09.2016 року № 01/15-09.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення № 1436/К/15-32-10-01-08 від 07.11.2016 року, згідно якого скаргу залишено без розгляду, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Так, в рішенні зазначено, що перевіркою своєчасності сплати сум узгоджених зобов'язань встановлено: 1. за 2015 рік «основна» (отримана по E-mail, вх.. № 9274892013 від 03.02.2016 основна) на загальну суму нарахувань 29 396,72 грн., 2. за 2016 рік «основна» (отримана по E-mail, вх.. № 9010508744 від 05.02.2016 основна) на загальну суму нарахувань 32 995,90 грн., встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 граничних термінів сплати самостійно визначеного узгодженого податкового (грошового) зобов'язання протягом строків, визначених п.50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п.287.3 ст. 287, п.288.7 ст. 288 ПКУ.

Сума штрафу склала 7213,07 грн. (6331,72 грн. +881,35 грн.).

24.02.2015 року подана податкова декларація за 2015 рік «основна» (доставлено поштою, вх. №1500005021 від 24.02.15 основна), на загальну суму нарахувань за 2015 рік 23 025,75 грн., у т.ч.: січень - 1918,81 гри., лютий - 1 918,81 грн., березень - 1918,81 грн., квітень - 1 918,81 грн., травень -1 918,81 грн., червень - 1 918,81 грн., липень - 1 918,81 грн., серпень - 1 918,81 грн., жовтень - 1 918,81 грн., листопад - 1 918,81 грн., грудень - 1918,84 грн., (1 918,81 грн. х 12 місяців).

03 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_1 подана податкова декларація за 2015 рік «основна», (отримана по Е-mail, вх. №9274892013 від 03.02.2016 основна) на загальну суму нарахувань 26 396,72 грн., у т.ч.: січень - 2 199,72 грн., лютий - 2 199,73 грн., березень - 2 199,73 грн., квітень - 2 199,73 грн., травень - 2 199,73 грн., червень - 2 199,73 грн., липень - 2 199,73 грн., серпень - 2 199,73 грн., жовтень - 2 199,73 грн., листопад - 2 199,73 грн., грудень - 2 199,69 грн., (2 199,72 грн. х 12 місяців).

5 лютого 2016 року подана податкова декларація за 2016 рік «основна», (отримана по Е-mail, вх. №9010508744від 05.02.16 року основна) на загальну суму нарахувань 32 995,90 грн., у т.ч.: січень - 2 749,66 грн., лютий - 2 749,66 грн., березень - 2 749,66 грн., квітень - 2 749,66 грн., травень - 2 749,66 грн., червень - 2 749,66 грн., липень - 2 749,66 грн., серпень - 2 749,66 грн., жовтень - 2 749,66 грн., листопад - 2 749,66 грн., грудень - 2 749,64 грн., (2 749,65 грн. х 12 міс.).

Таким чином, станом на 26.07.2016 року згідно даних КОР, в результаті нарахування податкового зобов'язання по сплаті за землю за 2015 рік на суму 23025,75 грн. по податковій декларації за 24.02.2015 року та на суму 26396,72 грн. 03.02.2016 року виникла недоїмка та погашалася платіжними дорученнями.

Так, як ФОП ОСОБА_1 було подано первинну звітну декларацію за 2015 рік, виникло додаткове нарахування у ряд. 3 по звітній декларації за землю (вх.. № 9274892013 від 03.02.2016 року), яке вплинуло на самостійно визначене узгоджене зобов'язання за 2015 рік у сумі 26396,72 грн.

26 липня 2016 року ФОП ОСОБА_1 подано уточнюючу декларацію за 2015 рік (отримана по Е-mail, вх. №9276875173), в якій у рядку 6-12 «Нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік на періоди, за якими не настав термін сплати (позитивне значення (р.4- р.3)) зазначено суму 26 396,72 грн.

25.08.2016 року та 14.09.2016 року позивачем повторно було подано уточнюючі декларації за 2015 рік, в яких у рядку 6-12 «Нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік на періоди, за якими не настав термін сплати (позитивне значення (р.4- р.3)) зазначено суму 26 396,72 грн.

З реєстру платіжних документів за фільтром відносно ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 13.09.2016 року, вбачається. Що позивачем у межах строків встановлених ПКУ сплачено плату за оренду землі у розмірі 1918,84 грн/ за січень та лютий 2015 року, 1918,81 грн. - за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, 2749, 66 грн. - за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2016 року.

На думку суду, відповідачем протиправно застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно відомостей про наявність земельних ділянок ОСОБА_1 (додаток № 1 до податкової декларації з плати за землю) об'єктом оподаткування є земельна ділянка загальною площею 9035 кв.м., кадастровий номер: НОМЕР_5, нормативна грошова оцінка одиниці площі - 614020,00, ставка податку - 3%.

З огляду на матеріали справи, 12.02.2015 року відповідачем було отримано податкову декларацію за 2015 р. на загальну суму нарахувань 23025,75 грн. (арк.с.35) з помісячною оплатою у розмірі 1918,81 грн. В зазначеній декларації платником податків вказано поточний рік, як 2014 рік (замість 2015 року). Однак, контролюючим органом прийнято вказану декларацію, саме як подану за 2015 рік. Узгоджене податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у вказаній декларації за 2015 року, позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі. З зазначеного, суд робить висновок, що податковим органом зроблений висновок щодо помилковості зазначення звітного періоду, як « 2014 рік».

При поданні 03.02.2016 року аналогічної декларації за поточний 2016 рік, позивачем також допущено помилку, зокрема вказано « 2015 рік» замість « 2016 року» (арк.с.40), втім відображені у декларації відомості відносяться до поточного - 2016 року: в р.1 розд. ІІІ вказано «нараховано на 2016 рік усього 26396,72 грн.» (арк. с.42).

05.02.2016 року позивачем подано вірну декларацію за 2016 р. з річною сумою 32995,90 грн. з щомісячною платою у розмірі - 2749,66 грн. Всі задекларовані суми були сплачені позивачем вчасно та у повному обсязі.

В липні 2016 року позивач дізнався, що помилкова декларація за 2016 рік (в якій зазначено « 2015 р.») була врахована, як основна за 2015 рік, що зумовило позивача подати уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік у 2016 році, якою зменшено грошові зобов'язання, у зв'язку з виправленням помилки на суму 26396,72 грн. Зменшивши раніше помилково задекларовану суму плати за землю за 2015 р. (замість 2016 р.) на суму 26396,72 грн. згідно уточнюючої декларації від 25.08.2016 року.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно сплачено самостійно задекларовані податкові зобов'язання як у 2015 році, так і у 2016 році - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

На думку суду, твердження відповідача щодо несвоєчасні сплати позивачем податкових зобов'язань не відповідають дійсності, оскільки позивачем податкова декларації подана за 2016 р. (із помилковим зазначенням в останній «за 2015 р.»). Відповідно п. 49.11 ст.49 ПК України, якщо відповідач вважав декларацію, подану - 03.02.2016 р. декларацією за 2015 р., то останній, мав обов'язок відмовити у прийнятті такої податкової декларації.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно до квитанції про сплату судового збору квитанція № 0.0.681330936.1 від 04.01.2017 року (арк. с. 3) позивачем за подання адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 20 копійок, тому саме ця сума підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 122, 128, 86, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 0000194600 від 07.09.2016 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 881 грн. 35 коп. та № 000193600 від 07.09.2016 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6 331 грн. 72 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39526842) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4) судові витрати в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо