Постанова № 65312637, 09.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року о 14 год. 24 хв.Справа № 808/220/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Якименко В.Г.,

відповідача - Фуклєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2017 року Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 239152,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в добровільному порядку не сплачується угоджене грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що зумовило утворення податкового боргу на суму 239152,50 грн. Вказує, що відповідачу у встановленому законодавством порядку було направлено податкову вимогу, проте, відповідачем податковий борг сплачено не було, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень вказує на те, що відповідачем не отримувалась податкова вимога Запорізької ОДПІ, що зумовлює відсутність підстав для стягнення податкового боргу в судовому порядку. Також, представник відповідача зазначив, що на даний час відповідачем готується подача до контролюючого органу уточнюючих розрахунків, що призведе до зменшення податкової заборгованості. Крім того, представник відповідача вказав на ту обставину, що вимога про стягнення з відповідача готівкових коштів є безпідставною, оскільки відповідачем не здійснюються готівкові розрахунки. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 231364,56 грн. та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 7787,94 грн., виник з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог чинного законодавства до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя (правонаступник - Запорізька ОДПІ) подано декларацію з орендної плати з юридичних осіб №9021886188 від 22.02.2016 за 2016 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за період березень - жовтень 2016 року в розмірі 231364,56 грн.

Крім того, відповідачем на виконання вимог чинного законодавства до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2016 рік від 19.02.2016 №902818538, в якій визначено суму грошового зобов'язання за І-ІІІ квартал 2016 року в розмірі 7787,94 грн.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платники податку платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно пп.266.2.1 п.266.1 ст.266 ПК України об'єкт оподаткування об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У встановлений законодавством строк податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 231364,56 грн. та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 7787,94 грн., сплачено не було. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 231364,56 грн. та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 7787,94 грн.,

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 (далі - Порядок №1244), вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно п.4 Порядку №1244 у рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

Пунктом 6 Порядку №1244 передбачено, що вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день.

При цьому, суд не приймає посилання представника відповідача на те, що вимога про стягнення готівки не може бути задоволена, оскільки відповідачем не здійснюються готівкові розрахунки, з огляду на те, що Порядок №1244 передбачає стягнення готівки виключно у випадку її наявності у платника податків.

Відповідно якщо у відповідача відсутні готівкові кошти, то стягнення податкового боргу контролюючим органом буде здійснюватися за рахунок інших джерел, проте, не проведення готівкових розрахунків не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, з урахуванням і тієї обставини, що готівкові розрахунки можуть проводитись платником податків у майбутньому.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя відповідачу засобами поштового зв'язку була направлена податкова вимога №1382-23 від 09.07.2015, яка отримана уповноваженою особою відповідача 12.08.2015. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

При цьому, суд не приймає посилання представника відповідача на те, що оскільки відповідачем на отримувалась податкова вимога Запорізької ОДПІ, то стягнення податкового боргу в судовому порядку є передчасним, оскільки Запорізька ОДПІ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», є правонаступником всіх прав та обов'язків ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, а тому повторне направлення податкової вимоги Запорізькою ОДПІ не потребується.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку орендної плати з юридичних осіб в розмірі 75714,62 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку орендної плати з юридичних осіб в розмірі 75714,62 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122), у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг:

з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 231364,56 грн. (двісті тридцять одна тисяча триста шістдесят чотири гривні 56 коп.) на р/р 33213812700009, код платежу 18010600, УК у м.Запоріжжі, код отримувача 38025367, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 7787,94 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 94 коп.) на р/р 31417513700009, код платежу 18010400, УК у м.Запоріжжі, код отримувача 38025367, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко