Постанова № 65312576, 14.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р. Справа №805/591/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Козаченка А. В.

при секретарі Широбокові І. В.

за участю:

представника позивача - не з*явився

представника відповідача - Бусел В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.08.2016 поштою отримав вимогу Костянтинівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 04.10.2016, в якій є посилання про наявність станом на 30.09.2016 у ТОВ "Сади Донбасу" боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 366 610, 56 грн. та вимога сплатити цей борг. Позивач вказує, що у нього відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску, що підтверджується судовими рішеннями по справам № 805/90/16-а, 805/1103/16-а, № 233/6572/15-а, № 233/7045/15-а, № 233/7049/15-а, №805/358/16-а, № 805/3831/16-а, 805/2437/16-а, 805/2341/16-а, 805/2139/16-а. Але, ігноруючи зазначені судові рішення, відповідач продовжує нараховувати недоїмку.

На підставі викладених обставин позивач просив визнати нечинною вимогу Костянтинівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 04.10.2016.

Представник позивача клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу", зареєстроване встановленому порядку у якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 30736395, адреса: вул. Юбілейна, 38, с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область, 85172.

Відповідач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Згідно наданим звітам, позивачем самостійно було нараховано суму єдиного внеску за січень 2016 року- 30 004, 78 грн., лютий 2016 року - 38 361, 19 грн., березень 2016 року - 36 408, 75 грн., квітень 38 644, 68 грн., травень 2016 року - 37 776, 64 грн., червень 2016 року - 52 868, 63 грн., липень 2016 року - 48 501, 45 грн., серпень 2016 року - 44 122, 46 грн.

Разом з цим, з картки особового рахунку вбачається те, що сплачені позивачем кошти були зараховані як платежі за минулі періоди.

04.10.2016 Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області сформувала та прийняла вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.09.2016 в розмірі 366 610, 56 грн., з розрахунку якої вбачається, що борг по єдиному внеску в сумі 366610,56 грн. складається з нарахувань за січень 2016 року - 48828, 54 грн. (сплачено - 8906, 56 грн.), лютий 2016 року - 30004, 78 грн., березень 2016 року - 38 361, 19 грн., квітень 2016 року - 36 408, 75 грн., травень 2016 року - 37776, 64 грн., червень 2016 року - 52868, 63 грн., липень 2016 року - 48 501, 45 грн., серпень 2016 року- 44122, 46 грн.

Рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області та ДФС України від 08.11.2016 року № 6377/10/05-99-10-01-12-1 та від 12.12.2016 № 22809/6/99-99-11-02-02-25 спірна вимога № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.09.2016 в розмірі 366 610, 56 грн. залишена без змін.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року у справі №805/2139/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги, спірну вимогу на загальну суму в сумі 403 661,62 грн. скасовано частково, на суму 373 656,84 грн. З наведеної постанови вбачається, що спірну вимогу скасовано в частині стягнення єдиного внеску за звітні періоди - квітень 2015р. (залишок несплаченої суми), травень 2015р., червень 2015р., липень 2015р., серпень 2015р., вересень 2015р., жовтень 2015р., листопад 2015р., грудень 2015р., та відмовлено в стягненні частини єдиного внеску за звітний період січень 2016р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016р. у справі №805/2341/16-а задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання нечинною податкової вимоги про сплату єдиного внеску від 04 квітня 2016 року № Ю-218-23 на суму 401 582,84 грн., скасовано вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 04 квітня 2016 року № Ю-218-23 про сплату єдиного внеску на суму 333 216,87 грн. У вказаній постанові зазначено, що, з урахуванням того, що норма в частині звільнення від сплати зобов'язань проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року (внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII), а тому спірна вимога підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску по 31 грудня 2015 року.

Відповідно зазначеними судовими рішеннями встановлено відсутність у позивача обов'язку сплачувати єдиний внесок за період до 31 грудня 2015 року.

Частиною 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з цим, як вже було зазначено вище, сплачена позивачем сума ЄСВ за період після 1 січня 2016 року була віднесена відповідачем у якості сплати податку за минулі звітні періоди.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Судовими рішеннями у справах №805/2139/16-а, №805/2341/16-а, які набрали законної сили, підтверджено протиправність формування позивачу вимог зі сплати недоїмки з єдиного внеску за звітні періоди до 01.01.2016р. Разом з цим, кошти, які сплачував позивач за період з січня 2016 року, зараховувалися відповідачем як єдиний внесок за попередні звітні періоди, в які обов'язок позивача щодо сплати ЄСВ відсутній. Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що спірна вимога підлягає скасуванню як така, що винесена за відсутності необхідних підстав.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Згідно з п.5 та п.6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, випливає, що позовні вимоги щодо оскарження спірної вимоги підлягають задоволенню шляхом її скасування.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом скасування спірної вимоги та зазначає, що скасування спірної вимоги є достатнім та належним способом захисту прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги - задовольнити.

Скасувати вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю-218-23 від 04.10.2016 року про сплату боргу (недоїмки) на суму 366 610 (триста шістдесят шість тисяч шістсот десять) гривень 56 (пятдесят шість) копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" (ідентифікаційний код: 30736395; місцезнаходження: 85172, Донецька область, Костянтинівський район, село Полтавка, вулиця Юбілейна, будинок 38) за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39883581; місцезнаходження: 85110, Донецька область, місто Костянтинівка, проспект Ломоносова, будинок 125) суму судових витрат у розмірі 5499 (п'ять тисяч чотириста дев*яносто дев*ять) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

Повний текст постанови складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 14.03.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.