Рішення № 6531197, 03.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2009Справа №2-18/3202-2009 За позовом – Приватного підприємства «Монолітспецбуд», м. Севастополь (вул. Комуністичеська,10 а, офіс 33, м. Севастополь, 99003). До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодар», м. Євпаторія (вул. Кленова, 4/6, м. Євпаторія, 97420)

Про стягнення 134936,78 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Демиденко В.М. – директор.

Від відповідача – Харченко Д.О. – юрист, довіреність від 01.07.2009р..

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Монолітспецбуд», м. Севастополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодар», м. Євпаторія (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 134936,78 грн., з яких 84855,00 грн. становить сума основного боргу та 50081,78 грн. складає сума пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду № 4 на виконання робіт по створенню каркасу будівлі секції № 6 з фундаментом, каркасу будівлі секція № 5 без фундаменту та крівлі в повному обсязі за секціями № 5 та № 6. Позивач пояснив, що згідно з умовами Договору, він як підрядник виконав свої зобов’язання, але відповідач лише частково сплатив за виконані роботи. Таким чином, на думку позивача, станом на 01.06.2009р., за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 84855,00 грн., на яку позивач нарахував відповідачеві пеню, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

06.07.2009р. у судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому повідомив суд, що позивач включив до щомісячних актів виконаних робіт та актів звірок роботи, які не було обумовлено Договором підряду № 4, а також відповідач не отримував кошторису або повідомлень відносно таких робіт.

У судовому засіданні від учасників судового процесу заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив таке клопотання учасників судового процесу.

У ході розгляду даної справи позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в який просить суд стягнути з відповідача 38055,00 грн. – суму основного боргу та 50081,78 грн. – суму пені, у зв’язку з тим, що відповідач сплатив позивачу 46800,00 грн.(а/с 128).

Судом така Заява від 06.08.2009 року про зменшення позовних вимог була прийнята до свого розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду письмове клопотання про затвердження мирової угоди між сторонами. Представник позивача відмовився підписувати надану мирову угоду, тому суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про затвердження такої мирової угоди, виходячи з того, що укладання та підписання такого документу з боку позивача є його правом, а не обов’язком.

У процесі розгляду даної справи позивач надав суду ще одну Заяву про уточнення позовних вимог (а/с 143), згідно якої уточнює свої вимоги у частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача пеню саме у розмірі 40416,84 грн.

Суд приймає Заяву позивача про уточнення позовних вимог до свого розгляду.

Судом розгляд справи відкладався, а також судом оголошувалися перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

26.01.2008 року між ТОВ «Кодар» - замовником - та ПП «Монолітспецбуд» - підрядником - був укладений Договір № 4, згідно умов якого позивач як підрядник на свій ризик згідно завдання Замовника виконує всі передбачені даним договором роботи, здає в обумовлені строки виконаний комплекс робіт Замовнику по акту прийому – передачі, усуває недоліки, обумовлені неякісним виконанням робіт по провині Підрядника, а замовник приймає та сплачує вищевказані роботи на умовах даного договору.

Як свідчать умови договору № 4 від 26.01.2008 року такий договір по своєї суті є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А статтею 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно п.5 ст. 318 Господарського Кодексу України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об’єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Пунктом 2 ст.318 Господарського Кодексу України передбачено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт.

Відповідно до п.п.3.3.1.-3.3.3. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08..2000 року № 174 «Про затвердження Правил призначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000): «Договірна ціна – це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об’єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником)_ із залучення субпідрядних організацій і погоджується із замовником. У результаті спільного рішення оформляється протокол погодження договірної ціни на будівельну продукцію, який є невід ємною частиною контракту.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ст. 844 Цивільного Кодексу України основним способом визначення ціни договору є кошторис.

Частиною 2 ст. 321 Господарського Кодексу України передбачено, що вартість робіт по договору підряду може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису.

Згідно п.1.3 договору сторони зафіксували, що роботи виконуються в обсязі, передбаченою кошторисною документацією, узгодженою сторонами, і яка є невід ємною частиною даного договору (додаток № 1).

Але як письмово пояснив представник позивача, така кошторисна документація по договору №4 так і не була підписана між сторонами, тому такий Додаток № 1 до договору не існує, а що стосується договірної ціни, то сторони керувалися пунктом 2.1 договору № 4.

Відповідно ж до такого п.2.1 договору № 4 сторони узгодили, що договірна ціна даного договору складає 2580000 грн.

Крім того, у договору № 4 (п.3.1 ) сторонами передбачено, що початок робіт – 05.02.2008 року; закінчення робіт – 31.12.2008 року.

Що стосується строків сплати виконаних підрядних робіт, то пунктом 4.2 договору № 4 встановлено, що сплата виконується Замовником щомісячно відповідно до акту прийомки виконаних робіт (КБ-2) та Довідки (КБ-3), підписаними сторонами, в строк, не пізніше 5 банківських днів від дати підписання Актів виконаних робіт за звітний період.

Такі Акти прийомки виконаних робіт по формі КБ-2 та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 були узгоджені та підписані сторонами по договору.

Однак, як вбачається із примірників таких документів, наданих суду як з боку позивача, так і з боку відповідача, дата підписання таких документів сторонами не була узгоджена; суд прийшов до такого висновку в зв’язку з тим, що дата підписання таких документів вказана тільки у примірниках позивача, у примірниках відповідача вона відсутня.

Тому строки сплати за виконані роботи необхідно враховувати з останнього дня місяця, за який підписані Акти по формі КБ- 2 та Довідки по формі КБ-3 з врахуванням 5-деного терміну, встановленого п.4.2 договору від 26.01.2008 року.

Заявляючи даний позов, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором № 4 від 26.01.2008 року у розмірі 84855,00 грн.

У процесі розгляду справи відповідач добровільно частково платив суму такої заборгованості у розмірі 46800,00 грн., що підтверджується пл. /дор. № 96 від 03.07.2009 року на суму 15000,00 грн., пл. /дор. № 98 від 03.07.2009 року на суму 15000,00 грн, пл./ дор. № 99 від 06.07.2009 року на суму 15000,00 грн., пл. /дор. № 253 від 30.07.2009 року на суму 1800,00 грн.

У даний час остаток заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 4 від 26.01.2008 року складає 38055,00 грн. (84855,00 грн. – 46800,00 грн.).

Згідно своєї Заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 38055 грн. та пеню у сумі 40416,84 грн.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що у тексті мирової угоди відповідач визнав суму своєї заборгованості перед позивачем у розмірі 38055,00 грн. (а/с 134), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з ТОВ «Кодар» 38055,00 грн. заборгованості обґрунтовані, доказів сплати такої заборгованості відповідачем суду не надано, в зв’язку з чим підлягають задоволенню.

При цьому суд приймає до уваги письмові пояснення представника позивача, згідно яких позивач вказує, що на теперішній час він не стягує з відповідача заборгованість за підрядні роботи по гостиниці «Юліана» в зв’язку з тим, що такі роботи добровільно були сплачені відповідачем ще у липні 2008 року (а/с 142).

Тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що до дійсного часу позивач так і не надав відповідачу відповідні документи по гостинице «Юліана», на підставі чого і не визнає суму заборгованості, в зв’язку з тим, що правовідносини по такому об’єкту (гостиница «Юліана») не є предметом розгляду по даній справі.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Монолітспецбуд» про стягнення з відповідача суми пені, то суд зауважує наступне:

Статтею 546 ч.1 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Положеннями ст.. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського Кодексу України також передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Згідно частини 1 статі 548 Цивільного Кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.11.2 договору від 26.01.2008 року за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору відповідальна за це сторона сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З пункту 11.2 договору від 26.01.2008 року вбачається, що сторони у договірному порядку узгодили саме верхню границю розміру відповідальності, яку може нести боржник – 0,1 %, який перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України (12% х 2), тому пеня у розмірі 0,1 % не може бути стягнута з відповідача.

У цьому ж пункті договору сторони вказали, що така пеня н е м о ж е п е р е в и щ у в а т и подвійної облікової ставки НБУ, тобто конкретний розмір такої пені сторони так і н е у з г о д и л и.

Але відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за з г о д о ю с т о р і н.

Такої згоди сторін, як встановлено судом, так і не д о с я г н у т о.

Тому пеня, яка нарахована позивачем з посилкою на договір № 4 від 26.01.2008 року, стягненню не підлягає, як безпідставно нарахована.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в порядку ст.. 49 ГПК України, враховуючи той факт, що частково заборгованість у розмірі 46800,00 грн.. була сплачена відповідачем вже під час розгляду даної справи.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені судом за згодою сторін 03.11.2009 року.

Повний текст рішення підписаний суддею 09.11.2009 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Прийняти Заяву Приватного підприємства «Монолітспецбуд», м. Севастополь про уточнення позовних вимог від 26.10.2009 року до свого розгляду.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодар», м. Євпаторія (вул. Кленова, 4/6, м. Євпаторія, 97420, ОКПО 19185775) на користь Приватного підприємства «Монолітспецбуд», м. Севастополь (вул. Комуністичеська,10 а, офіс 33, м. Севастополь, 99003, ОКПО 35337485) суму заборгованості у розмірі 38055,00 грн., держмито у розмірі 848,55 грн. та 196, 52 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в закону силу.

4.          В частину стягнення заборгованості у розмірі 46800,00 грн. провадження по справі припинити по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

5.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.