Рішення № 65310963, 09.03.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2639/16-ц

Пр. № 2/643/328/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

при секретарі Зубко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, з урахуванням його уточнення, про відшкодування витрат на утримання майна, посилаючись на те, що 12.10.2011 року вона придбала квартиру № 54 по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 59-Б в м. Харкові. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.04.2013 року договір купівлі-продажу зазначеної квартири було визнано недійсним, квартира витребувана з її володіння на користь відповідача по справі, за якою було визнано право власності на квартиру, та виселено позивача зі спірної квартири. Просить стягнути з відповідача на її користь 14026 грн. 62 коп. комунальних платежів, сплачених позивачем в період з 09.07.2013 року по 01.01.2016 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що сплата комунальних платежів не є витратами, необхідними на утримання майна. Крім того, зазначив, що позивач проживав за вказаною адресою, користувався комунальними послугами, а відтак, обґрунтовано сплачував зазначені платежі. Просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

12.10.2011 року позивач у ОСОБА_3 придбала квартиру № 54 по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 59-Б в м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 3130, відповідно до ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав КП «Харківське міськБТІ» № 31647296 від 13.10.2011 року.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.04.2013 року договір купівлі-продажу зазначеної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було визнано недійсним, квартира витребувана з володіння позивача на користь відповідача по справі, за ОСОБА_6 було визнано право власності на спірну квартиру, з якої виселено позивача. Рішення набрало законної сили.

Право власності на спірну квартиру відповідач набула 31.10.2014 року, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 29076325 від 05.11.2014 року.

В період з 09.07.2013 року по 01.01.2016 року позивачем було сплачено 14026,62 грн. комунальних платежів, що підтверджено квитанціями.

Згідно ч. 3 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач ( володілець ) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Суд вважає, що сплата позивачем комунальних платежів не є необхідними витратами на утримання майна, в розумінні ч.3 ст. 390 ЦК України, оскільки не є витратами, що необхідні для забезпечення нормального стану та збереження майна з урахуванням його зношуваності. Зазначені положення містяться також в роз*ясненнях ВАС України, затверджених Постановою Вищого арбітражного суду № 2 від 14.07.1994 року.

Таким чином, інші витрати, тобто такі, що не є необхідними, відшкодуванню не підлягають.

Інші докази, надані сторонами копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2013 року, актів державного виконавця від 14.02.2014 року та від 23.09.2015 року, пояснень представника відповідача від 12.02.2016 року, договору про користування електричною енергією відповідача від 03.04.2015 року, листування відповідача з начальником Салтівського районного відділення «Харківенергозбут» та КП «Харківводоканал», вимоги відповідача до позивача про звільнення спірної квартири, звернення до Московського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2015 року та від 17.12.2015 року, ухвала АСХО від 20.08.2015 року, рішення АСХО від 01.02.2016 року, ухвали судді Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2015 року та від 27.08.2015 року, відомості Московського районного відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області від 18.08.2015 року, довідки начальника відділу документального забезпечення та контролю АСХО, запиту суду до АДБ, позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на поліпшення майна, позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заяви ОСОБА_6 про відмову від позову, ухвали про забезпечення позову Московського районного суду м. Харкова від 18.07.2013 року, рішення АСХО від 26.11.2015 року, касаційної скарги, ухвали ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2016 року, позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2015 року, ухвали ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.07.2016 року, висновків суду не спростовують.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в 10-денний строк, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

09.03.2017