Ухвала суду № 65310194, 15.03.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5438/14-к

Номер провадження 1-кп/623/3/2017

У Х В А Л А

іменем України

15 березня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

за участю прокурора: Красилі І.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.01.2017 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 17 березня 2017 року до 12 год. 35 хв.

У відповідності до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання, відповідно до якого просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, зазначаючи про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на строк 60 днів, та те, що під час судового розгляду обвинуваченого було оголошено в розшук, обвинувачений визнає вину в двох епізодах, досліджені документи свідчать про обґрунтованість обвинувачення.

Захисник ОСОБА_2 заперечує проти клопотання, просила застосувати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника та обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, суд вважає продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, такі ризики не зменшились.

При вирішенні клопотання суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (Неймейстер против Австрии (Neumeister v. Austria) (1968), Стегмюллер против Австрии (Stogmuller v. Austria) и Мацнеттер против Австрии (Matznetter v. Austria) (1969)), констатує відсутність суттєвих змін при вирішенні цього клопотання, враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 - 5 епізодів крадіжки та ухилення від адміністративного нагляду, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, його вік, стан здоров`я, те, що він не працює, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за особливо тяжкий та тяжкий злочини, обвинувачується у скоєнні злочинів, які були вчинені під час іспитового строку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обвинуваченого було оголошено в листопаді 2015 року в розшук у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання, визначеним у обвинувальному акті, до обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою численні рази не з`являвся у судові засіданні, про що було постановлені ухвали про привід, два епізода вчинених кримінальних правопорушень визнав, а тому є всі підстави вважати, що існує загроза що обвинувачений, розуміючи можливість отримання реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема здобувати собі як ніде не працююча особа матеріальні засоби для існування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, а тому вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено.

Заперечення захисника про недотримання форми клопотання були детально досліджені судом, про що зазначається в ухвалі суду від 17 січня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільнепродовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 319, 331,372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів з 15 березня 2017 року до 13 травня 2017 року до 11 год. 05 хв.

Розгляд справи відкласти на 12 квітня 2017 року о 10 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк