Вирок № 65309952, 14.03.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2926/16-к

Номер провадження 1-кп/623/56/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №42016220000000732 за обвинуваченням

ОСОБА_1 з повною вищою освітою, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вірнопілля Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП:НОМЕР_1, засіб зв'язку - мобільний телефон НОМЕР_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.369-2, КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, відповідно до наказу № 44 о/с від 11.02.2016 року, працюючи на посаді слідчого Ізюмського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та маючи спеціальне звання капітана поліції, будучи працівником правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, скоїв злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданнім публічних послуг.

Так, 04.08.2016 приблизно о 19 год.00 хв., ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням щодо отримання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі за спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3, за заявою якого в провадженні ОСОБА_1 перебувало кримінальне провадження № 12016220320001282 від 03.08.2016 за ч.1 ст.121 КК України. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його дружні та службові стосунки з суддями Ізюмського міськрайонного суду Харківської області можна використати для незаконного збагачення та досягнення мети ОСОБА_2, повідомив, що зможе допомогти останньому у вирішенні зазначеного питання, за що ОСОБА_2 необхідно надати йому грошову винагороду в розмірі 7 500 грн.

Крім того, 15.08.2016 близько 15 год.50 хв. ОСОБА_1 біля будинку № 16 по вул. Старопоштовій в м. Ізюмі Харківскої області, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне отримання неправомірної винагороди для себе, отримав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди в розмірі 4000 грн. за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області щодо призначення покарання ОСОБА_2, не пов'язаного з реальним позбавленням волі у кримінальному провадження № 12016220320001282 від 03.08.2016 за ч.1 ст.121 КК України.

Також, 17.08.2016 близько 14 год.50 хв. ОСОБА_1 з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на отримання незаконної винагороди для себе, до кінця, знаходячись поблизу Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м.Ізюм, пров. Георгіївський, 4, отримав від ОСОБА_2 іншу обумовлену частину незаконної винагороди в розмірі 3 500 гривень.

В цей же день злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена працівниками правоохоронних органів та останній затриманий працівниками прокуратури Харківської області, які підчас огляду транспортного засобу «ДЕО Ланос», д.н.з. НОМЕР_4, яким користувався 17.08.2016 ОСОБА_1, вилучили зазначені вище кошти в розмірі 3 500 гр.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, а саме: прийняття пропозиції, одержання неправомірної винагороди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою провину у інкримінованому йому злочині - кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 369-2 КК України визнав повністю. У скоєному щиро розкаявся та пояснив, що дійсно до нього звертався громадянин ОСОБА_2 з проханням посприяти у отриманні покарання не пов'язаного з позбавленням волі та від якого ОСОБА_1 отримав 7500 гривень. Доповнив, що він щиро розкаюється у вчиненні кримінального правопорушення та просить його суворо не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає. ОСОБА_1 роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно примітки до ст. 369-2 КК України особами уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в п.п. 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ці положення Конституції поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової влади, виконують свої службові обов'язки у державному апараті чи в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах та організаціях.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_1 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Скоєний злочин, відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст. 12 КК України, а саме ч.2 ст.369-2 КК України є злочином середньої тяжкості.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_1 за місцем колишньої роботи та місцем проживання характеризується виключно позитивно, має постійне місце мешкання та реєстрації, має вагітну дружину, згіно наказу першого заступника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 21 жовтня 2014 року№ 43 з 15 квітня 2014 року перебував у складі сил та засобів, що залучались та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з 22.11.2016 року перебуває в Ізюмському МРЦЗ як безробітний, військовозобов'язаний, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, про що свідчать копії: паспорту громадянина України, копії довідок лікарів, копія довідки Ізюмського МРЦЗ, вимога щодо судимості, копія наказу №43, характеристики з місця колишньої роботи (служби) та проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Призначаючи покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного який працював на посаді слідчого Ізюмського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, те що він, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, прийняв пропозицію та одержав неправомірну винагороду для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, наявність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що він раніше не судимий, скоїв злочин, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, за місцем колишньої роботи та проживання характеризується виключно позитивно, щиро розкаюється у скоєному злочині, тому суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Також, у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити у вигляді застави у розмірі 101 500 грн.

Після набрання вироком законної сили у відповідності до ч.11 ст. 182 КПК України заставу в сумі 101 500 грн., внесену 19 серпня 2016 року ОСОБА_4 згідно квитанції № 1 від 19 серпня 2016р., повернути заставодавцю.

Витрати у кримінальному провадженні - проведення ХНДІСЕ ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса судової комп'ютерно-технічної експертизи №9073 від 27.09.2016 року в розмірі 5505 грн., вважати виконаною за рахунок Державного бюджету України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 60, 63, 65-67, ч.2 ст.369-2, КК України, ст. ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п"ять тисяч п"ятсот ) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 101 500 (сто одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок повернути заставодавцю ОСОБА_4 (код платника: НОМЕР_3, банк платника: відділення № 165 АТ «Укрсиббанк», 61001, Харківська обл., м. Харків, просп. Гагаріна Юрія, буд. 1, отримувач - ТУ ДСА України в Харківській області, р/р 37318098006674, ЄДРПОУ банку - 26281249, банк отримувача: Держказначейська служба України, МФО - 820172, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 1-кс/646/4001/2016.

Речові докази, які зберігаються в камері речових доказів другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області, а саме:

-грошові кошти у сумі 178 гривень, які були вилучені під час затримання ОСОБА_1 та проведення його особистого обшуку, купюра номіналом 100 гривень в кількості 1 штуки серією та номером МЛ4340993; 50 гривень в кількості 1 штуки серії та номару УК8570791; 20 гривень в кількості 1 штуки серії та номеру ПБ5059079; 5 гривень в кількості однієї штуки з серією та номером МД1786390; 2 гривні в кількості 1 штуки з серією та номером ПВ0217082 - повернути ОСОБА_1;

- службове посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_1 з серією та номером НОМЕР_6 - повернути ГУНП в Харківській області;

- банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_5 дійсну до 12 місяця 2019 року - повернути ОСОБА_1;

- грошові кошти, які були вилучені під час огляду транспортного засобу на суму 3500 гривень купюрами номіналом 500 гривень у кількості 5 штук з наступними серіями та номерами: ВИ31021062106; СБ3266543; АА7542266; ЛД7179886; МВ2521373; купюри номіналом 200 гривень у кількості 5 штук з наступними серіями та номерами: ЄЦ2841355; МБ3602408; ВИ6982263; СБ5428220; ЕА6381467 - звернути в дохід держави;

- системний блок «GRESSО» з інвентаризаційним номером № 10480060 маркиСНС№ 3018RM4080-00274 - повернути Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області;

- мобільний телефон «Samsung DUOS» IMEI: НОМЕР_7; IMEI: НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_1

Витрати, пов'язані з проведенням експертами ХНДІСЕ ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса судової комп'ютерно-технічної експертизи №9073 від 27.09.2016 року в розмірі 5505 грн., віднести за рахунок бюджетного фінансування.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Т.Д.Бєссонова