Ухвала суду № 65309753, 15.03.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 433/1144/16-ц

Провадження № 22ц/782/52/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

2017 року, березня місяця, 15-го дня колегія суддів судової палати Апеляційного суду Луганської області у складі головуючого судді Яресько А.В., суддів Дронської І.О., Карташова О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22 грудня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами грошової позики, -

в с т а н о в и л а:

22 лютого 2017 року у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області слухання справи було відкладено для витребування документів та долучення їх до матеріалів справи, перерву оголошено було до 15 березня 2017 року. 15 березня 2017 року слухання справи не відбулося, через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшло заява про забезпечення позову.

Вислухавши доповідача та обговоривши доводи заяви про забезпечення позову, оглянувши матеріали справи колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною третьою статті 151 ЦПК встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, однак лише після його пред'явлення. Тобто заява про забезпечення позову може бути пред'явлена і на стадії відкриття провадження у справі, стадії провадження у справі до судового розгляду, стадії судового розгляду в суді першої інстанції, стадії провадження в апеляційній інстанції. Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) у день надходження.

Верховний суд України у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. №9 роз'яснював про те, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову,

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; відповідність позовним вимогам виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

Між тим, у заяві про забезпечення позову заявник просить здійснити це шляхом накладення арешту на транспортні засоби - два причепи та два автомобіля, необхідність вжиття заходів з забезпечення позову мотивується ним вірогідністю відчуження цього майна апелянтом до закінчення розгляду справи. Проте, до заяви не додано жодних доказів чи посилань на підтвердження тверджень заявника про вірогідність відчуження майна апелянтом до закінчення розгляду справи, а отже - це є лише його припущеннями, немає відомостей на підтвердження реальності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. У резолютивній частині заяви міститься прохання щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на певні транспортні засоби - проте не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказані у заяві два причепи та два автомобіля належать на цей час відповідачеві по справі, а не третім особам. Відповідно до правил ст. 153 ЦПК України закон вимагає розгляду заяви про забезпечення позову судом, у провадженні якого перебуває справа,саме в день її надходження - а отже лише на підставі відомостей у заяві та наданих до неї, чи наявних у матеіралах справи доказів. Законом не передбачено права суду за власною ініціативою витребувати чи перевіряти інформацію про належність права власності щодо спірного майна при розгляді питань щодо вжиття заходів забезпечення без заявлених клопотань про це з боку учасників процесу, адже це порушило б принцип їх рівноправності.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, ст.ст. 304, 315-315 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні вимог за заявою ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22 грудня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами грошової позики.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили

Головуючий Судді