Ухвала суду № 65306465, 10.03.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1546/17

Провадження №2/202/1225/2017

УХВАЛА

10 березня 2017 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Величко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 червня 2010 року у розмірі 76343,89 грн.

Разом з вищезазначеним позовом представником позивача подана заява про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд, в якості забезпечення позову, накласти арешт на квартиру загальною площею 45,9 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження; вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглянувши дану заяву, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ч.1ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 рокуПро практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири загальною площею 45,9 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на 04 листопада 2016, є ОСОБА_1.

Разом з цим, позивач свою заяву про забезпечення позову ніяким чином не обґрунтував, доказів утруднення або невиконання рішення у разі невжиття таких заходів суду не навів, необхідність забезпечення позову та застосування саме конкретного виду забезпечення позову (накладення арешту на будинок) суду не довів.

Заявник у заяві про забезпечення позову, в порушення вказаних процесуальних норм та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, не надає доказів та обґрунтувань існування реальної загрози щодо неможливості виконання рішення суду, в разі задоволення вимог позовної заяви. Заява про забезпечення позову вмотивована лише припущеннями та побоюваннями щодо невиконання рішення суду в разі задоволення позову. Вимоги заяви не підтверджені належними доказами, що свідчили б про обґрунтованість тверджень заявника.

За таких обставин, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не обґрунтована та є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Волошин Є.В.