Постанова № 65305361, 14.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/10166/16-п Головуючий у 1 інстанції Цибенко І. В. Провадження № 33/795/85/2017 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Оседача М.М.

з участю

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Копейкіна С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника - адвоката Копейкіна С.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 січня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням прав керування транспортними засобами на 1 рік.

Також, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 275 грн. 60 коп.

Як встановив суд, 29 жовтня 2016 року о 02 год. 40 хв. в м. Чернігові по вул. Мазепи, 78 водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, виражене почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. Від продуття приладу «Драгер» та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікарні відмовився в присутності 2-х свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

Не погоджуючись з даною постановою суду адвокат Копейкін С.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, закрити провадження у справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення або за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд, в порушенням вимог ст.. 268 КУпАП розглянув справу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1, хоча вони подавали клопотання про відкладення судового розгляду, а неодноразові відкладення судового розгляду були викликані об'єктивними причинами. Крім того, зазначає, що про час і місце судового розгляду ОСОБА_1 не було повідомлено належними. Апелянт вважає, що суд, не з'ясувавши належним чином всіх обставин справи та не давши оцінки доказам у справі зробив передчасний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а встановлені судом обставини не відповідають фактичним обставинам та викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування чого посилається на відеозапис нагрудної камери поліцейського. Зазначає, що з вказаного відео вбачається, що дії поліцейських зводилися до формального створення уявності про відмову проходження огляду в лікарняному закладі. На переконання захисника, що з відібраних ним письмових пояснень у свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слідує, що вони жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не бачили, а про відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння чули лише з вуст працівників поліції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника на підтримання поданої апеляційної скарги, допитав свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП та передбачений затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду » та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 ( далі - Інструкція № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.)

Відповідно до п. п. 1, 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

В пункті 3 розділу 1, пункті 6 розділу 2 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, а пунктом 6 розділу І передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) ; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції ( поліції ) пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2016 року о 02 год. 40 хв. в м. Чернігові по вул. Мазепи, 78 водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, виражене почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Такий висновок підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 148467 від 29 жовтня 2016 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому чітко зазначені всі фактичні обставини правопорушення, які в подальшому знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду справи. Крім того, останній, підписуючи протокол, не був позбавлений можливості викласти в ньому свої зауваження чи заперечення щодо його складання, проте, такої інформації протокол не містить.

Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також наданих останніми пояснень в судовому засіданні апеляційного суду, в їх присутності водій ОСОБА_1, відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника Копейкіна С.О. про те, що письмові пояснення вказаних свідків, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, суд вважає безпідставними, з огляду на те, що дане твердження спростовується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами та поясненнями самих свідків, які підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 - інспектор роти № 1 БУПП у м. Чернігові, який складав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1, в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що 29 жовтня 2016 року вночі, було зупинено автомобіль ВАЗ, в якому не працював покажчик повороту. За кермом виявився ОСОБА_1, в якого вбачались явні ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження дослідження за допомогою приладу «Драгер» та проходження медичного огляду в медичному закладі водій відмовився. При цьому свою вину визнавав і не заперечував, що вживав алкогольні напої, зокрема, пиво.

Показання вказаних свідків ніяким чином не спростовані ОСОБА_1 та його захисником і підстав недовіряти їм у суду апеляційної інстанції немає.

Крім того, не погоджуючись з діями працівників поліції щодо порядку виявлення підозри про перебування в стані сп'яніння, ОСОБА_1 мав право оскаржити вказані дії у встановленому законом порядку, проте, таким своїм правом останній не скористався.

Крім того, з переглянутого в судовому засіданні апеляційного суду відеозапису від 29 жовтня 2016 року вбачається, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, пояснивши при цьому, що випив пива, а також останній намагався якось «вирішити питання» щодо складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок ґрунтується не лише на підставі одного протоколу про адміністративне правопорушення, а на підставі всіх зібраних у справі доказів, яким було надано повну та всебічну оцінку.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, тому невизнання ним своєї вини суд розцінює, як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Доводи захисника Копейкіна С.О., щодо неповного з'ясування всіх обставин справи та прийняття місцевим судом незаконного рішення є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи і з врахуванням вищезазначеного, вони ніяким чином не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Натомість, доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП у зв'язку з тим, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, на думку апеляційного суду, є слушними.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1, при цьому він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а його захисником було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши справу за даних обставин, суд першої інстанції допустив порушення, гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1, що є порушенням вимог закону.

Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції.

Так, право правопорушника бути присутнім під час розгляду справи в суді, на чому наголошував адвокат Копейкін С.О. в своїй апеляційній скарзі, було поновлене апеляційним судом та права, передбачені ст. 268 КУпАП, були в повній мірі реалізовані як самим ОСОБА_1, так і його захисником під час апеляційного розгляду, про що вони повідомили у своїх поясненнях. Зокрема, ОСОБА_1 належним чином викликвся в судове засідання до апеляційного суду, де дав пояснення по суті справи та скористався можливістю надати докази на підтвердження своїх доводів, в т.ч. шляхом поставлення питань свідкам, перегляду відеозапису тощо.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано обрав стягнення в вигляді штрафу в сумі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що, на думку суду, є достатнім для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення та попередження вчинення нею нових адміністративних правопорушень.

При призначенні стягнення місцевим судом враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, його відношення до вчиненого, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Копейкіна С.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Оседач