Рішення № 65302949, 14.03.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/5413/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/421/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі: головуючого- Бойка В. Б.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Семеній Л. І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Шосткинської міської ради, ОСОБА_5 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата - ОСОБА_6 Однак оформити свої спадкові права на належну брату та батькам ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) квартиру АДРЕСА_1 по 1/3 частки кожному в позасудовому порядку він не має можливості в звязку з відсутністю правовстановлюючого документу на дане спадкове майно.

Уточнивши свої вимоги ( а.с. 28- 29 ), просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності вищевказаної квартири ОСОБА_7, який помер 02 січня 1997 року, ОСОБА_8, яка померла 24 листопада 2001 року та ОСОБА_6, який помер 20 грудня 2014 року в рівних частках, а саме по 1/3 частини за кожним; встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_6; встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, яка померла 24 листопада 2001 року ОСОБА_6; визнати за ним право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

При цьому зазначає, що він є добросовісним набувачем спірної квартири, так як за договором купівлі продажу від 08 жовтня 2008 року придбав її у спадкодавця ОСОБА_6 Вказує, що вказане рішення порушує його права, як власника вказаної квартири, до участі в розгляді даної справи його судом не було залучено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення місцевого суду відповідає не повному обсязі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по справі встановлено факт належності спірної квартири померлому ОСОБА_6, визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом узгоджується з приписами чинного законодавства та не порушує права інших осіб на дане майно.

Проте, колегія суддів не можу погодитися з такими висновками суду, так як вони зроблені наслідок неповного зясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

З матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9К на підставі свідоцтва про право власності №1487 від 10 травня 1995 року на праві часткової власності, а саме по 1/3 кожному, належала квартира АДРЕСА_2, ( а.с. 46 ).

02 січня 1997 року помер батько ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7, а 24 листопада 2001 року їх мати ОСОБА_10 ( а.с. 5 ).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 вересня 2008 року, ОСОБА_6 успадкував після смерті матері ОСОБА_8 2/3 частин вищевказаної квартири ( а.с. 44 ).

24 грудня 2014 року помер ОСОБА_6 ( а.с. 4 ).

ОСОБА_4 в установлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_11 про прийняття спадщини, як спадкоємець другої черги за законом, після смерті ОСОБА_6

Постановою від 10 листопада 2015 року приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_11 відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру після померлого 20 грудня 2014 року ОСОБА_6 ( а.с. 8 ).

Щодо наявності у ОСОБА_3, який не брав участі в розгляді даної справи, права на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів вважає на необхідне зазначити наступне.

08 жовтня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_3 ( а.с. 66 ).

16 лютого 2016 року до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі вказаного договору купівлі-продажу, державним реєстратором Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області ОСОБА_12, внесено запис про право власності ОСОБА_3 на вищевказану квартиру ( а.с. 67 ).

Таким чином, оскаржуване судове рішення безпосередньо зачіпає права ОСОБА_3 на спірну квартиру.

Частинами 1, 3 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За положеннями статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Відповідно до частини пятої статті 11 ЦК України, цивільні права і обовязки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів ( ч. 1. ст. 328 ЦК України ). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

ОСОБА_4, звертаючись з даним позовом до виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області та ОСОБА_5, свої вимоги обґрунтовував тим, що через відсутність правовстановлюючих документів він позбавлений можливості оформити свої спадкові права на належну спадкодавцю ОСОБА_6 квартиру.

Згідно положень цивільного процесуального законодавства, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Відповідно, неналежний відповідач - особа, яка була притягнута позивачем та щодо якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином відповідачі : виконавчий комітет Шосткинської міської ради Сумської області та ОСОБА_5 порушують, не визнають чи оспорюють його права на спадкове майно.

Зокрема, син померлого ОСОБА_6 ОСОБА_5, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України, подав заяву до приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_11 про відмову від спадщини, яка залишилась після смерті батька на користь позивача ОСОБА_4 ( а.с. 19 ). Дана заява у встановлений законом строк для прийняття спадщини відкликана не була.

З наданих у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування » від 30 травня 2008 року №7 розяснень слідує, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 11 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні », органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами є сільські, селищні, міські ради.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Таким чином, оскільки відсутні інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6, належним відповідачем в даних спірних правовідносинах є територіальна громада в особі Шосткинської міської ради Сумської області, а не виконавчий комітет Шосткинської міської ради Сумської області, як помилково вказав позивач.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, право ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2, яка, як вважає позивач, входить до складу спадщини, заперечується ОСОБА_3

Проте, ані Шосткинська міська рада Сумської області, ані ОСОБА_3 не були залучені до участі в справі в якості співвідповідачів.

Як передбачено ст.ст. 11 та 33 ЦПК України, заміна неналежного відповідача судом можлива лише як результат вирішення клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

Суд не наділеним самостійним правом, без відповідного клопотання позивача, здійснювати заміну первісного відповідача або залучати в якості співвідповідача іншу особу.

У відповідності до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує в т.ч. і такі питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Також, як передбачено ст. 215 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені, окрім іншого, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, брав до уваги або відхиляв докази, застосовував нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Отже, у випадку, коли належний відповідач не був залучений до участі у справі, суд першої інстанції мав закінчити розгляд справи з неналежним відповідачем та відмовити у позові до нього. Така відмова у задоволенні позовних вимог не позбавляє позивача права ще раз звернутися до суду із своїми вимогами, але вже до належного відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, з урахуванням того, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини, що мають значення для справи, а також не виконані вимоги ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти всебічному з'ясуванню обставин справи, встановлення та залучення до участі у справі належного відповідача, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 925 грн. 32 коп. за апеляційний перегляд рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2016 року даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 925 гривень 32 копійки за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді