Вирок № 65302877, 14.03.2017, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2838/16-к

Провадження № 1-кп/589/26/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі

головуючого судді Сидорчука О.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Надточій І.М.,

прокурора Шкатули В.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Клишки Шосткинського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 06.03.2013 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку два роки,

2) 03.03.2014 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 28.03.2016 умовно-достроково, невідбута частина 10 місяців 3 дні,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Клишки Шосткинського району Сумської області, українки, громадянки України, з середньою базовою освітою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, зареєстрована в АДРЕСА_2, фактично проживає в АДРЕСА_3, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В один із днів на початку січня 2014 року, в вечірній час, ОСОБА_2 діючи повторно, маючи умисел на таємне з корисливих мотивів викрадення чужого майна, шляхом демонтажу віконної рами проник до будинку АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_5, звідки таємно від оточуючих, викрав 8 листів оцинкованого заліза, розміром 2x1 м, вартістю 60 грн. за 1 лист на загальну суму 480 грн.; газову плитку «Львівська» вартістю 100 грн.; саморобний насос для відкачки води, вартістю 100 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 680 грн.

З місця вчинення злочину разом із викраденим майном ОСОБА_2 зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину по епізоду крадіжки майна ОСОБА_5 визнав повністю, розкаявся, підтвердив факт викрадення майна з будинку ОСОБА_5 в один із днів січня 2014 року, точно дату не пам'ятає. Показав, що викрадене майно здав на металобрухт, а отримані від цього кошти використав на власні потреби.

Враховуючи, що фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 даного діяння учасниками судового провадження не оспорюються, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинені повторно, поєднані з проникненням в житло, що завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 680 грн. необхідно кваліфікувати як злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

В один із днів в середині травня 2016 року ОСОБА_4 перебуваючи разом із ОСОБА_2, в гостях у їхнього спільного знайомого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5, побачила у останнього плазмовий телевізор марки «Samsung UE32J5500» та вирішила шляхом обману схилити ОСОБА_1 продати даний телевізор, з метою заволодіти грошима від його продажу. ОСОБА_4 вирішила сказати ОСОБА_1, що хоче жити разом з ним, та, увійшовши в довіру до ОСОБА_1, попросить грошей на лікування свого малолітнього сина ОСОБА_6

Згодом ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_1 та сказала, що хоче проживати разом з ним, насправді не бажаючи цього та не маючи наміру виконати свою обіцянку. ОСОБА_1 на її пропозицію погодився, після чого ОСОБА_4 сказала йому, що її син захворів та вона перебуває з ним у лікарні і їй потрібні гроші на його лікування. Коли ж ОСОБА_1 сказав, що грошей у нього немає, вона запропонувала продати належний йому телевізор, на що ОСОБА_1 погодився, та сказав, що буде шукати покупця на телевізор. Оскільки ОСОБА_1 не міг знайти покупця самостійно, ОСОБА_4 по телефону домовилась зі своїм знайомим ОСОБА_7 про придбання ним телевізору у ОСОБА_1 та організувала зустріч ОСОБА_7 з ОСОБА_1

ОСОБА_4 попросила свого знайомого ОСОБА_2 поїхати до м. Шостки та забрати у ОСОБА_1 гроші виручені від продажу телевізора та передати їй. ОСОБА_4 попередила ОСОБА_1 про те, що гроші він має надати ОСОБА_2, оскільки сама приїхати не може. В подальшому ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_1 належний йому вищевказаний телевізор за 2000 грн. які передав ОСОБА_1 біля свого будинку. Після цього ОСОБА_1, передав ОСОБА_2 гроші в сумі 1900 грн., а 100 грн. залишив собі. Цього ж дня, приїхавши до с. Чапліївка Шосткинського району, ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 1900 грн. які остання витратила на власні потреби.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 по вищевказаному епізоду заволодіння майном ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, однак, вказуючи, що даний злочин вчиняла сама, ніякої попередньої змови з ОСОБА_2 у неї не було, а так само, не обговорювала з ним деталі вчинення злочину. ОСОБА_4 показала, що дійсно, ввійшовши в довіру до ОСОБА_1 та повідомляючи йому неправдиві відомості про хворобу її малолітньої дитини змусила потерпілого продати телевізор та передати їй виручені від продажу даного майна гроші. ОСОБА_4 самостійно знайшла покупця телевізора - знайомого їй ОСОБА_7 Обвинувачена показала, що використовувала свого знайомого ОСОБА_2 як посередника для передачі їй грошей від ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_1 вказав, що в один із днів травня 2016 року випадково зустрів знайомих йому ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та запросив їх до себе в кімнату гуртожитку випити чаю.Щодо суті розмови потерпілий вказав лише, що ОСОБА_4 запропонувала йому зустрічатись. Також потерпілий вказав, що йому згодом телефонувала ОСОБА_4 з проханням надати допомогу для проведення операції її дитині. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_4 просила у нього 7000 грн., однак, таких коштів у нього не було, і ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_1 продати належний йому телевізор, а кошти від продажу віддати їй. ОСОБА_1 погодився, однак, сам не знайшов покупця на телевізор, про що повідомив ОСОБА_4 Покупець, якого знайша ОСОБА_4, прийшов до ОСОБА_1, оглянув телевізор та запропонував 2000 грн. ОСОБА_1 відніс телевізор покупцю (свідку ОСОБА_7.), отримав 2000 грн. та на зворотньому шляху віддав ОСОБА_2 1900 грн., а 100 грн. залишив собі для придбання продуктів.

По даному епізоду обвинувачувався також ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою з ОСОБА_4, тобто, у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України. Однак, оцінивши досліджені в процесі судового розгляду докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтувалось на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 пред'явленому йому обвинуваченні необхідно виправдати враховуючи таке.

Обвинувачений ОСОБА_2 показав, що в заволодінні майном ОСОБА_1 участі не брав, про плани ОСОБА_4 заволодіти майном ОСОБА_1 обізнаний не був. ОСОБА_2 підтвердив, що на прохання ОСОБА_4 приїхав з с. Чапліївка до м. Шостка для того, щоб взяти у ОСОБА_1 гроші та передати їх ОСОБА_4 Обвинувачена ОСОБА_4 заперечила, що діяла за попередньою змовою з ОСОБА_2 Таких даних не здобуто ані в процесі допиту потерпілого, ані свідка ОСОБА_7 який не заперечував, що знає ОСОБА_4, саме вона йому телефонувала з пропозицією придбати телевізор у ОСОБА_1 Факт придбання належного ОСОБА_1 телевізора з подальшою передачею грошей в сумі 2000 грн. ОСОБА_9 свідок ОСОБА_7 також не заперечував. Будь-яких інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_2 стороною обвинувачення надано не було.Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто, за відсутності кваліфікації дій за попередньою змовою групою осіб, дії ОСОБА_8 щодо заволодіння майном ОСОБА_1 шляхом обману відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

Також, ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою заволоділа мобільним телефоном ОСОБА_1 за таких обставин. 20 липня 2016 року ОСОБА_4 домовилась зустрітись з ОСОБА_1 біля продовольчого ринку м. Шостка, який розташований по вул. Свободи (К.Маркса), 16, з боку нічного клубу «Орфей». Обговоривши з ОСОБА_1 особисті справи, в період часу з 10:00 до 10:30 год. ОСОБА_4, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, попросила у ОСОБА_1 його мобільний телефон, щоб зателефонувати чоловіку, при цьому попросила ОСОБА_1 вийняти з телефону його сім-картку, щоб вона могла поставити свою. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_4 з причини давнього знайомства, вийняв зі свого телефону сім-картку та передав телефон ОСОБА_4, при цьому задня кришка від телефону залишилась у нього, оскільки він вважав, що, закінчивши розмову, вона поверне телефон йому, та він вставить в нього свою сім-картку. ОСОБА_4, не додзвонившись чоловікові, сказала ОСОБА_1, що сходить до туалету, а коли повернеться, то віддасть йому мобільний телефон. Він погодився, оскільки довіряв їй, після чого вона вдаючи, що пішла до туалету, насправді, не повертаючи телефон ОСОБА_1, поїхала з м. Шостка до с. Чапліївка Шосткинського району, заволодівши шляхом зловживання довірою мобільним телефоном ОСОБА_1 марки «S-Tell S1-05» вартістю 295 грн., завдавши ОСОБА_1 матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитана обвинувачена ОСОБА_4 свою вину по суті не визнала, вказуючи, що телефон у ОСОБА_1 просила щоб подзвонити чоловіку, її телефон був в ремонті. Вказує, що мала намір повернути телефон ОСОБА_1

Потерплий показав, що в липні 2016 року ОСОБА_4 в ході бесіди на продовольчому ринку (де працює потерпілий) попросила в нього телефон, щоб подзвонити. ОСОБА_1 забрав з телефону свою сім-карту та передав телефон ОСОБА_8, яка вставила свою сім-карту. Кому саме телефонувала ОСОБА_4 потерпілий сказати не може, оскільки був зайнятий. Згодом ОСОБА_4 сказала Трояну, що піде до туалету та після цього зникла. Потерпілий вказує, що чекав декілька годин, чи повернеться ОСОБА_4, а ввечері взяв документи на телефон та пішов до поліції. Телефон потерпілому повернули поліцейські.

Оцінюючи показання обвинуваченої та потерпілого в цій частини суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої були направлені на заволодіння телефоном потерпілого, оскільки обвинувачена просила телефон у потерпілого, нібито лише для конкретної розмови, безпосередньо після дзвінка телефон не повернула та без будь-яких пояснень та попереджень зникла з місця зустрічі з ОСОБА_1 та в подальшому в добровільному порядку телефон ОСОБА_1 не повернула. Відтак предмет даного злочину (телефон) фактично перейшов у володіння ОСОБА_4, а остання отримала право розпорядження даним майном.

З урахуванням досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненими повторно, які завдали потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 295 грн., обвинувачена ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує, що вчинений ним злочин є тяжким за класифікацією ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за умисні злочини проти власності, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра.Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено. За таких обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України в виді позбавлення волі та вважає за можливе призначити покарання на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 3 ст. 185 КК україни.

При обранні обвинуваченій ОСОБА_8 виду і міри покарання, суд враховує, що нею вчинені злочини невеликої та середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка є несудимою, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину.Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття (по епізоду шахрайства щодо телевізора) Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено. За таких обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України адекватне вчиненим нею діям, а саме, в виді штрафу у мінімальному розмірі.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання в виді позбавлення волі на строк три роки.

ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в його діях складу даного злочину.

На підставі ч. 4 та ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного ОСОБА_2 за цим вироком та вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2014 визначити ОСОБА_2 остаточне покарання в виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

В строк остаточно призначеного покарання зарахувати частково відбуте ОСОБА_2 покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2014, а саме 2 роки 2 місяці 27 днів позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 20 жовтня 2016 року по 16 листопада 2016 до строку покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України.

Строк покарання обчислювати з 14 березня 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили обрати в виді тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчинення злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України - штраф в сумі 510 грн.,

- за ч. 2 ст. 190 КК України - штраф в сумі 850 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_4 покарання в виді штрафу в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи в сумі 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 коп.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «S-Tell S1-05» чорного кольору, nелевізор марки «Samsung UE32J5500» чорного кольору - залишити в розпорядженні ОСОБА_1;

- сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1, флеш-картку пам'яті формату «microSD», чорного кольору, марки «SР», ємністю 8 Гб - залишити в розпорядженні ОСОБА_4

Апеляційна скарга на вирок подається до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.М.Сидорчук