Постанова № 6529926, 29.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29.09.2009 р.                     № 2а-10101/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., вирішив адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Байкал»

простягнення податкової заборгованості у розмірі 16290, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість в сумі 16290, 23 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч.2 ст.17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»з урахуванням вимог ч.8 ст.35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

За таких обставин відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Торговий дім «Байкал»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.11.2001 та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Святошинському районі м. Києва 29.11.2001 за № 2764.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість з податку на прибуток у розмірі 5051,24 грн. та несплаченої пені в розмірі 82,13грн., що виникла на підставі декларацій № 135656 від 11.08.2008, №202527 від 10.11.2008, № 229840 від 22.12.2008, № 282775 від 09.02.2009 та № 96796 від 12.05.2009; податку на додану вартість у розмірі 7579,07 грн. та несплаченої пені в розмірі 245,54 грн., що виникла на підставі декларацій №81177 від 20.06.2008, №116762 від 21.07.2008, 3141462 від 20.08.2008, № 151409 від 22.09.2008, № 212913 від 20.11.2008, №229838 від 22.12.2008, №263868 від 20.01.2009, № 32764 від 20.03.2009; комунального податку у розмірі 20,25 грн., що виникла на підставі розрахунків №282755 від 09.02.2009 та №96812 від 12.05.2009.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо зазначених декларацій та розрахунків суду не надано.

Сума податкового зобов’язання, визначена зазначеними деклараціями та розрахунками, відповідачем сплачена не у повному розмірі, заборгованість становить 12 978,23 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті пені за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у розмірі 3312,00 грн., що виникла на підставі акту перевірки № 16/22-025/31778902 від 21.02.2008.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З змісту ст. 239 ГК України видно, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За порушення ст. 2 вказаного Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми митної вартості недопоставленої продукції (товару) в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 цього Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як встановлено судом, ДПІ у Святошинському районі м.Києва при визначенні штрафних санкцій та при зверненні до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій не порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності підлягає задоволенню.

Таким чином, консолідований податковий борг відповідача становить 16290, 23 грн.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачеві виставлено податкові вимоги № 1/1093 від 23.04.2008 та №2/2583 від 29.09.2008. Проте сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено судом, податкове зобов’язання відповідача, узгоджене платником податків, а також податкове зобов’язання, нараховане йому контролюючим органом, не було сплачене у встановлені строки, в судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось, а відтак таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до пп. “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Як видно з матеріалів справи, перша податкова вимога була надіслана відповідачу листом з повідомленням про вручення, а друга — розміщена на дошці податкових оголошень, що відповідає встановленому п. 6.4. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку вручення боржнику податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Святошинському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Байкал»(03148, м.Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 2-б, ідентифікаційний код 31778902) податкову заборгованість з податку на прибуток у сумі 5133,37 грн. (п’ять тисяч сто тридцять три гривні 37 коп.) на р/р № 31118009700009 в УДК у Святошинському районі м.Києва, МФО 820019, банк одержувач —ГУ ДК України у м. Києві, ідентифікаційний код 26077945.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Байкал»(03148, м.Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 2-б, ідентифікаційний код 31778902) податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 7824,61 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 61 коп.) на р/р № 31110029700009 в УДК у Святошинському районі м.Києва, МФО 820019, банк одержувач —ГУ ДК України у м. Києві, ідентифікаційний код 26077945.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Байкал»(03148, м.Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 2-б, ідентифікаційний код 31778902) податкову заборгованість з комунального податку у сумі 20,25 грн. (двадцять гривень 25 коп.) на р/р№31418828700009 в УДК у Святошинському районі м.Києва, МФО 820019, банк одержувач — ГУ ДК України у м. Києві, ідентифікаційний код 26077945.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Байкал»(03148, м.Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 2-б, ідентифікаційний код 31778902) пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 3 312,00 грн. (три тисячі триста дванадцять гривень) на р/р №31119105700009 в УДК у Святошинському районі м.Києва, МФО 820019, банк одержувач —ГУ ДК України у м. Києві, ідентифікаційний код 26077945.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяК.С. Пащенко