Постанова № 6529770, 03.03.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6730/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Гром Л. М.

при секретарі           - Маслак М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солідвуд» до Державної податкової інспекції у Корюківському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                         ВСТАНОВИВ:

04.02.09 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корюківському районі і просить суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0000412300/2 від 16.12.08р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач невірно трактує Постанову Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року, згідно якої нерезидент повинен надавати довідку нашому підприємству, а не ТОВ «Солідвуд» повинен надавати оригінали документів в податкову інспекцію, тобто підприємство повинно надати копії завірені нашою печаткою, що і було зроблено.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що довідки стосовно платників податків – нерезидентів ТОВ «Солідвуд» в ході проведення перевірки надані не були. Так, довідка стосовно фірми «Pinewood Spolka z o. o.» була надана товариством до ДПІ (на польській мові та самостійно перекладена на українську мову) лише в ході розгляду первинної скарги, але наданий документ належним чином не легалізований (відсутній офіційний переклад, засвідчений нотаріально). Довідка стосовно фірми Transportova «Iitrans» Jan Linicki до ДПІ та до ОДПА не надавалась.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на слідуючих підставах.

В судовому засіданні встановлено, що з 28.07.2008 року по 15.08.2008 року працівниками Державної податкової інспекції у Корюківському районі була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Солідвуд» вимог податкового, іншого законодавства за період з 03.02.2006 року по 31.03.2008 року. За результатами перевірки складено акт від 20 серпня 2008 року № 304/23/34069788 в якому зафіксовано ряд порушень.

За розглядом вищевказаного акту перевірки в. о. начальника ДПІ У Корюківському районі Сергієнком Р. В. прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2008 року № 0000262300/0 про сплату 15700 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 32250 грн. штрафної (фінансової) санкції. Штрафні санкції у сумі 31400 грн. застосовані на підставі 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 850 грн. на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 вищезазначеного Закону за неподання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за півріччя 2006 року, ІІІ квартали 2006 року, 2006 рік, 2007 рік та І квартал 2008 року.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Солідвуд» було подано до ДПІ у Корюківському районі первинну скаргу.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30 вересня 2008 року № 1355/10/25-002/8 податкове повідомлення- рішення ДПІ у Корюківському районі від 01 вересня 2008 року № 0000262300/0 залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ «Солідвуд» - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги, позивачем було подано до ДПА в Чернігівській області повторну скаргу.

За результатами розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2008 року № 0000262300/0 скасоване в частині нарахованого податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 2856 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 6562 грн. та прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 16.12.2008 року № 0000412300/2 про сплату 12844 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 25688 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

23.12.2008 року позивач подав скаргу до ДПАУ, яка була залишена без розгляду через пропущення строку розгляду скарги.

Відповідно до пункту 1.21. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 6 травня 2001 року за №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Згідно пункту 8 вищевказаного Порядку у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Згідно Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування від 6 травня 2001 року №470 (п. 4) у разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів. У разі необхідності особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутись до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення Державною податковою адміністрацією запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Поняття «легалізація документів» означає надання юридичної сили документам, які видані відповідними органами на території іноземної держави. Тобто документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування, або такі, що від них виходять, можуть використовуватися на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення. Окремими міжнародними договорами, учасницею яких є України, скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору, зокрема, з розгляду цивільних, сімейних та кримінальних справ. У такому випадку на офіційних документах навіть проставляння апостилю не вимагається. Проставляння апостилю не вимагається, зокрема, у Польщі. Необхідно лише перекласти документ на відповідну мову та засвідчити переклад у бюро перекладів або нотаріально. Нотаріус засвідчує або підпис перекладача на відповідному перекладі, або сам переклад, якщо володіє мовою перекладу.

По питанню легалізації, між Польщею та Україною укладено двосторонню угоду про відмову від легалізації офіційних документів, про що вказано в листі МЗС України від 21.08.96 № ВЛ/572-46-96.

За наведених обставин суд вважає об’єктивно доведеним ,що під час перевірки податковому органу не було надано необхідних належним чином завірених документів- нерезидентів ТОВ Солівуд стосовно фірми “«Pinewood Spolka z o. o.» .Довідка стосовно фірми Transportova «Iitrans» Jan Linicki до ДПІ та до ОДПА не надавалась. Відповідно до вимог законодавства працівники податкової інспекції у Корюківському районі діяли в межах своїх повноважень та правильно прийшли до висновку про відсутність необхідних документів по платників податку – нерезидентів ТОВ « Солідвуд». В судовому засіданні представник позивача надав належним чином оформлену довідку ( свідоцтво фінансової резиденції) по фірмі Pinewood Spolka z o. o.» Польща, переклад якої виконаний за вимогами законодавства. Зі сторони представника відповідача надана суду довідка не викликала зауважень. Щодо фірми Transportova «Iitrans» Jan Linicki позивачем довідка не була надана і в судовому засіданні.

За таких підстав суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню

.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000412300/2 від 16.12.08р. в частині податкового зобов’язання за основним платежем 9750 грн. та за штрафними санкціями 29250 грн. В частині вимог по податковому рішенню на суму 9282 грн. – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 06 березня 2009 року.

Суддя                               Л. М. Гром