Ухвала суду № 65297080, 15.03.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12103/16-к

Провадження №1-кс/219/152/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря Троян Л.К., прокурора Величка А.П., слідчого Федоріва О.М., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут клопотання старшого слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3, погодженого прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051100000221 від 26 березня 2015 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, солдата, стрільця взводу охорони технічної батареї ВОС-100915А військової частини А1402, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно предявленої підозри, солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем строкової служби військової частини А1402, розташованої у місті Донецьк, та займаючи посаду стрільця взводу охорони технічної батареї, ВОС-100915А, зазначеної військової частини, в період часу з 29 червня 2014 року по теперішній час, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив військову частину А1402.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому прокурор наголосив, що підозра є обґрунтованою, що підтверджується доданими до клопотання доказами. Наявність ризиків перешкоджання підозрюваним здійсненню досудового розслідування, впливу на свідків, ухилення від явки до слідчого або суду, вчинення втечі, оскільки покарання за кримінальне правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до пяти років, підтверджується доданими до клопотання доказами. Інші, більш мякі запобіжні заходи такі як особисте зобовязання, застава та домашній арешт, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки підозрюваний мешкає у місті Марїнка Донецької області, яке примикає до західної околиці міста Донецька, яке є територією, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того, підозрюваний має батьків в м. Донецьку, яке розташоване на непідконтрольній Україні території, до яких підозрюваний може втекти.

Підозрюваний пояснив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, скарг з питань ведення досудового слідства не має, просив у задоволені клопотання відмовити та застосувати стосовно нього більш мякий запобіжний захід у виді особистого зобовязання. Зазначив, що буде зявлятись за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, наміру переховуватись від слідства не має. Зазначив, що з 2014 року до березня 2016 року після залишення військової частини він проживав в м. Донецьку з батьками, а з березня 2016 року переїхав до місця реєстрації допомагати самотній бабусі. Крім того, пояснив, що його родичі можуть внести заставу у розмірі приблизно 10000 грн.

Захисник також заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, та просив відносно підозрюваного обрати більш мякий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою. Зазначив, що підозрюваний зареєстрований та фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, у звязку із втратою паспорта він не матиме змоги покинути місце проживання, тому необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутня.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_5 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Статтею 21 ОСОБА_5 України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимогст. 2 КПК України,основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Статтею 210 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа зобовязана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування. У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобовязаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш мякі міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 КПК України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні злочину середньої тяжкості, у звязку з чим клопотання сторони захисту про обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, 14 березня 2017 року, тобто строк досудового розслідування спливає 14 травня 2017 року. Крім того, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту, не заперечували та оспорювали той факт, що ОСОБА_2 було затримано 14 березня 2017 року о 07 годині 30 хвилин за місцем його реєстрації в м. Марїнка Донецької області на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тобто, строк тримання під вартою слід рахувати з 14 березня 2017 року. У звязку з наведеним слідчий суддя вважає за необхідне встановити запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 14 березня 2017 року по 12 травня 2017 року включно.

Також виконуючи обовязки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обовязок визначити розмір застави у виді 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16000 гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить, відповідно до статті 202 частини 4 КПК України, звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з розясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобовязання: 1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості зявитися з поважних причин завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3, погоджене прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051100000221 від 26 березня 2015 року, відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 14 березня 2017 року по 12 травня 2017 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою звільнити ОСОБА_2 з під варти, розяснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на протязі 2 (двох) місяців з внесення застави наступні зобовязання:

1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості зявитися з поважних причин завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;

2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну покласти на старшого слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3, а контроль на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя О.С.Конопленко