Вирок № 65296270, 14.03.2017, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №527/1565/16-к

Провадження №1-кп/547/5/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року смт. Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Т.В.Зінченко,

учасники судового провадження:

прокурор В.І.Левицький,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

потерпілий ОСОБА_3,

представник персоналу органу з питань пробації ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12016170140000383 за обвинуваченням

ОСОБА_1, народився 15.03.1971 у смтГрадизьк Глобинського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працює, військовозобовязаний, раніше судимий:

- 24.01.1991 Глобинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 206 КК України до позбавлення волі 2 роки;

- 10.01.1995 Глобинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі 1 рік, 31.05.1995 звільнений відповідно до ст. 5 Указу Президента від 19.04.1995 "Про амністію";

- 05.05.1996 Глобинським районним судом Полтавської області за ст. 861, 44, 14 КК України до позбавлення волі 2 роки;

- 01.10.2004 Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ст. 70, ст. 96 КК України до позбавлення волі 6 років;

- 12.10.2011 Глобинським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 2 роки;

- 20.11.2012 Глобинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі 3 роки, на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

20.10.2015 звільнений з місць позбавлення волі за закінченням строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.121 Кримінального кодексу України,

цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 29.05.2016 близько 01 год. 30 хв. потерпілий ОСОБА_3 повернувся до будинку за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_6, розташованому за адресою вул. Рєпіна, 88, смт Градизьк, Глобинський район, Полтавська область, де у приміщенні кухні зустрів обвинуваченого ОСОБА_1 та мати ОСОБА_6 ОСОБА_7. У цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 виникла суперечка, під час якої у ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Реалізуючи свій намір, ОСОБА_1 умисно, на ґрунті неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_3 та наніс один удар долонею правої руки в область голови ОСОБА_3. Від удару останній падаючи вдарився головою об двері та зігнувся. Доводячи свій намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 до кінця, ОСОБА_1 наніс два удари в область живота потерпілого ОСОБА_3.

Згідно висновку експерта № 72 від 29.06.2016 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву печінки, дванадцятипалої кишки, забою підшлункової залози, гематоми зачеревного простору, саден м'яких тканин голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, якими можуть бути пальці рук, стиснуті в кулак.

Зазначеними діями щодо ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав частково, повністю погодився з обставинами, вказаними у обвинувальному акті, окрім як кількості нанесених ним ударів потерпілому ОСОБА_3. Наполягав, що наніс йому один удар в живіт, а не два, як на це вказано в обвинувальному акті. Причиною своїх дій вказав образу потерпілим, який у той час був досить випившим, сестри обвинуваченого ОСОБА_7. Обвинувачений вчинив неправильно, хотів заспокоїти потерпілого, коли бив його, останній дещо прикривав руками тулуб, можливо чекаючи удару від обвинуваченого. Обвинувачений не бажає вибачатися перед потерпілим, після вчиненого не шукав з ним примирення, шкодує про вчинене.

Потерпілий ОСОБА_3 у суді дав показання, що 29.05.2016 близько 01 год. 30 хв. приїхав з дискотеки додому за адресою вул. Рєпіна, 88, смт Градизьк, Глобинський район, Полтавська область, був пяним. У будинку на кухні були ОСОБА_1 та ОСОБА_7, яка є матір'ю його цивільної дружини ОСОБА_6. ОСОБА_7 зробила потерпілому зауваження словами "Нагулявся? Напився?", на що потерпілий погодився, щось відповів ОСОБА_7, стояв і знімав взуття. Допотерпілого одразу підійшов ОСОБА_1, вдарив потерпілого правою долонею по обличчю, від чого потерпілий вдарився об раму дверей та почав присідати. У цей час потерпілий відчув ще один удар кулаком у живіт від ОСОБА_1, можливо був ще один удар у живіт. Потерпілий впав, потім втратив свідомість, пам'ятає вже лікарів зі швидкої допомоги. Коли прийшов до свідомості на порозі будинку, зателефонував своїй матері ОСОБА_9, на двір його вивела ОСОБА_7.

Обвинувачений не просив вибачення у потерпілого, не цікавився ним, не допомагав під час лікування. Потерпілий переніс операцію, лікувався потім від розривів внутрішніх органів, вважає, що обвинувачений повинен понести реальне покарання, цивільний позов не предявляє, бо у обвинуваченого немає коштів.

ОСОБА_10ОСОБА_7 дала показання, що є сестрою обвинуваченого, матір'ю дочки ОСОБА_11, яка співмешкає із потерпілим, на час подій всі жили у одному будинку. На початку 2-ї години ночі додому прийшов потерпілий, вона була разом із обвинуваченим на кухні, готувала їжу. Потерпілий був дуже пяним, хитався, свідок запитала його: "Нагулявся? Напився?", а потерпілий пробурмотів щось у відповідь. Свідок у цей час була на кухні, обвинувачений одразу підійшов до потерпілого, свідок почула один ляпас, можливо ще один удар, одразу підбігла до обвинуваченого і потерпілого. Потерпілий у цей час був присівши, а обвинувачений стояв перед ним, права рука була стиснута у кулак і відведена вбік, свідок одразу вхопила обвинуваченого за руку і відтягла від потерпілого. Потерпілий упав, потім сказав, що у нього болить живіт, груди, свідок відливала його водою, вивела на вулицю тощо, потерпілому одразу викликала швидку, потерпілий через спяніння не дав лікарям себе оглянути. Обвинувачений не втручався, не цікавився станом потерпілого. Потерпілого забрала у лікарню вже друга карета швидкої допомоги.

ОСОБА_12ОСОБА_9 дала показання, що є матір'ю потерпілого та свахою свідка ОСОБА_7. 29 числа 2016 року, на шкільний випускний, близько 01 год. 30 хв. їй зателефонував син ОСОБА_3, сказав, що помирає, казав викликати швидку. Свідок зразу приїхала, побачила мокрого сина, він скаржився на біль у животі, сказав, що його побив ОСОБА_9, вимагав викликати швидку. Швидка допомога забрала потерпілого до лікарні близько 04 год., у потерпілого був низький тиск 70/40. Потерпілого оперували одразу приблизно з 07 год. 30 хв. до 14 год. 00 хв. Увесь час обвинувачений був у будинку, не цікавився станом потерпілого. Після цих подій потерпілий із цивільною дружиною і дитиною переїхали жити до свідка. Обвинувачений не цікавився і не цікавиться станом здоров'я потерпілого.

Згідно анамнезу хвороби ОСОБА_3 останнього 29.05.2016 о 05 год. 12 хв. доставлено у ОСОБА_5 ЦРЛ із скаргами на сильні болі у животі, діагноз закрита травма живота, розрив внутрішнього органа; ОСОБА_3 прооперовано 29.05.2016; діагноз після операції ЗТЖ, розрив задньої стінки 12-палої кишки в області цибулини, розрив IV сегмента печінки, забій підшлункової залози, забрюшинна гематома; вшивання розриву печінки і 12-палої кишки, накладення швів, дренування черевної порожнини.

ОСОБА_5 ЦРЛ від 12.07.2016 зазначено, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні у реанімаційному відділенні лікарні з 29.05.2016 по 01.06.2016, у хірургічному відділенні з 02.06.2016 по 09.06.2016.

Згідно висновку експерта № 72 від 29.06.2016 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву печінки, дванадцятипалої кишки, забою підшлункової залози, гематоми зачеревного простору, саден м'яких тканин голови, які утворились від дії тупих пердметів, якими можуть бути пальці рук, стиснуті в кулак, або ноги у взутті, та які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вказані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні з висоти зросту людини.

Згідно висновку експерта № 87 від 08.07.2016 тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3, утворилися від не менш як трьох ударів.

Відповідно до висновку експерта № 88 від 08.07.2016 покази підозрюваного ОСОБА_1, дані в ході слідчого експерименту від 01.06.2016, не відповідають обєктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_3 по кількості нанесених ударів.

Після вчиненого діяння обвинувачений не цікавився станом потерпілого, не надавав йому допомоги, не цікавився станом його здоров'я, не брав участі у придбанні медикаментів тощо.

Обвинувачений одружений, з дружиною не проживає, проживає разом зі співмешканкою ОСОБА_13 у смт Градизьк, компрометуючі матеріали за місцем проживання відсутні, заробляє на життя періодичними підробітками, раніше судимий неодноразово, востаннє звільнений з місць відбування покарання 30.10.2015 по відбуттю покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 20.11.2012 за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України.

Обвинувачений здоровий, на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває.

За зазначених обставин суд вважає встановленою і доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_3 умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, у т.ч. шляхом заподіяння двох ударів у живіт, що підтверджується показаннями потерпілого та висновками експерта, а, отже, обвинувачений ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, у повному обсязі висунутого обвинувачення та підлягає покаранню за його вчинення.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, хоча він і заперечував кількість ударів у живіт потерпілого. Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.65 ККУкраїни враховує межі, установлені у санкції ч. 1 ст. 121 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; положення Загальної частини ККУкраїни; ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким; особу винного; встановлені обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, зокрема щодо неодноразових судимостей за умисні злочини, відсутності роботи, високого рівня ризику повторного вчинення злочину, схильності до агресії у конфліктних ситуаціях, можливості виправлення за умови постійного нагляду та контролю в умовах ізоляції від суспільства.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, ут.ч.щодо причин та мотивів скоєння злочину, не надання допомоги потерпілому, не інтересуванням станом його здоров'я, відсутністю ініціативи щодо примирення, позицією обвинуваченого щодо реальності покарання обвинуваченого, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів має бути призначене обвинуваченому у виді позбавлення волі.

Підстави для застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не предявлено.

Прокурором предявлено позов в інтересах держави в особі фінансового управління ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області до обвинуваченого про відшкодування витрат закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, у сумі 4744,96 грн.

Обвинувачений позов визнав повністю. Захисник не заперечував щодо позиції обвинуваченого.

ОСОБА_5 ЦРЛ від 12.07.2016 зазначено, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні у реанімаційному відділенні лікарні з 29.05.2016 по 01.06.2016, у хірургічному відділенні з 02.06.2016 по 09.06.2016.

Витрати 4744,96 грн, повязані із лікуванням потерпілого ОСОБА_3 у період перебування на стаціонарному лікуванні у реанімаційному відділенні ОСОБА_5 ЦРЛ з 29.05.2016 по 01.06.2016 та у її хірургічному відділенні з 02.06.2016 по 09.06.2016 підтверджено відповідним розрахунком вказаної лікарні від 12.07.2016 № 1206.

Держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (ч. 2 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи зазначене суд повністю задовольняє цивільний позов про відшкодування витрат закладові охорони здоровя на лікування потерпілого, оскільки розмір витрат на лікування підтверджено відповідним розрахунком та довідкою лікарні. Доказів на спростування її правильності та/або обґрунтованості не надано.

Речові докази відсутні.

Види та розмір процесуальних витрат не встановлено.

З метою забезпечення виконання вироку задовольнити клопотання прокурора про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши обвинуваченого під варту у залі судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 373 376, 392 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі.

Цивільний позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області (Полтавська обл., м. Глобине, вул. Леніна, 240/2, код ЄДРПОУ 02315392, МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавській області, р/р №31417544700061, ККД 24060300 "Інші надходження") 4744,96грн як відшкодування витрат закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3.

З метою забезпечення виконання вироку обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши обвинуваченого ОСОБА_1 під варту у залі судового засідання.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 14 березня 2017 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.Ф.Харченко