Постанова № 65295145, 14.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/410/17

Номер справи місцевого суду: 521/594/17

Головуючий у першій інстанції Журик С. В.

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, потерпілого - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 31.01.2017 року, -

встановив:

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 31.01.2017 року, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців та стягнуто судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

Згідно постанови судді районного суду, ОСОБА_3, 28.12.2016 року, о 1650 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Тираспольське шосе, 15Б, виконуючи поворот ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого здійснив зіткнення, за результатами якого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з рішенням судді районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову районного суду скасувати та провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В мотивах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обставини ДТП, не дослідив всіх обставин ДТП, не допитав свідків. Крім того, вказує, що він закінчував маневр з повороту ліворуч та в цей час в його заднє ліве колесо в'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_4 також вказує, що обираючи такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами суд першої інстанції керувався лише його незгодою що визнання провини.

Вислухавши ОСОБА_3, який в апеляційному суді змінив вимоги своєї апеляційної скарги, визнав себе винним, просив змінити постанову районного суду та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу; потерпілого ОСОБА_4, який просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3, зазначивши при цьому, що матеріальних та моральних претензій останнього він не має; вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП справа обов'язково розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про своєчасне повідомлення особи про час та місце розгляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_3 щодо обставин справи, який визнав свою вину повністю та підтвердив обставини скоєння адміністративного правопорушення, які відображені в протоколі.

За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена та рішення суду щодо визнання останнього винним в скоєні адміністративного правопорушення - є законним та обґрунтованим.

В той же час, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, апеляційний суд вважає, що при обранні виду і розміру адміністративного стягнення відносно ОСОБА_3, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог закону, що потягло за собою необґрунтоване призначення найбільш суворого стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП України та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника ступінь його вини майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З постанови судді вбачається, що призначивши адміністративне стягнення ОСОБА_3 у виді 6 (шести) місяців позбавлення права керувати транспортними засобами, суд не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону і, при наявності альтернативних стягнень, передбачених ст. 124 КУпАП, призначив стягнення, яке не відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, мотивуючи своє рішення про позбавлення спеціального права правопорушника, посилаючись на необхідність і достатність накладення саме такого адміністративного стягнення, з метою подальшого запобігання правопорушень, суд першої інстанції не врахував при прийнятті рішення тої обставини, що матеріальну шкоду ОСОБА_3 повністю відшкодував та у потерпілого відсутні претензії до останнього.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, який, відповідно до матеріалів адміністративної справи, вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав себе винним та щиро розкаявся у скоєному, а також ту обставину, що матеріальна шкода в результаті скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення повністю відшкодована і потерпілий підтримав вимоги апеляційної скарги.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, керуючись вимогами ст.ст. 23, 33 КУпАП, суд вважає за можливе задовольнити змінену апеляційну скаргу, змінити постанову суду першої інстанції в частині виду стягнення та призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде достатнім та справедливим, та відповідатиме меті адміністративного стягнення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Змінену апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси, від 31.01.2017 року, якою ОСОБА_3 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - змінити в частині застосування адміністративного стягнення.

Призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 340 (триста сорок) гривень.

В решті постанову судді районного суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Р.І. Котелевський