Ухвала суду № 65295093, 09.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/901/17

Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О. Л.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Черевка П.М.,

Громік Р.Д.,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів,-

в с т а н о в и л а:

19 вересня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів.

Посилаючись на те, що рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року з нього стягнуто аліменти на користь відповідача на утриманння малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 березня 2013 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Однак у зв'язку із погіршенням його матеріального становища він звернувся до суду із даним позовом та просив суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів з 1/2 частини заробітної плати до 1/4 частини заробітної плати.

В судовому засіданні ОСОБА_6 позов не визнала та пояснила, що позивач вже тривалий час не сплачує аліменти, посилаючись на відсутність роботи, але навіть після офіційного працевлаштування у січні 2016 року аліменти продовжував не платити, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, а тому просила суд відмовити у задоволенні позову.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Суд зменшив розмір аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_5 за рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 16.04.2013 року на користь відповідачки ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, щомісяця, на 1/3 частину всіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення нею повноліття з дня набрання чинності рішенням суду. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції змінити й ухвалити нове рішення в частині вимог про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/4 части всіх видів його заробітку, щомісяця, мотивуючи тим, що суд першої інстанції в цій частині порушив норми процесуального і матеріального права.

У судове засідання не з'явилась позивачка ОСОБА_6, однак вона була сповіщена про розгляд справи належним чином, про що свідчать відповідні дані пошти, тому у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка відповідача по справі не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_5, і його представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення постановлено з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що за рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року з позивача ОСОБА_5 на користь відповідачки ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з 25 березня 2013 року до його повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

Позивач ОСОБА_5 з січня 2016 року працює в Старокульнянській ЗОШ 1-3 ступеня Подільського району Одеської області, вчителем та має дохід за останні три місяця у розмірі 25 676, 44 грн. (а.с. 8).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував матеріальне становище платника аліментів, та обґрунтовано виходив з того, що позивачем ОСОБА_5 не доведено підстав для зменшення аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/4 частини всіх видів заробітку позивача.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Доводи позивача ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_7 до 1/2 частини його заробітку є незаконним і необґрунтованим, оскільки суд безпідставно не врахував, що його матеріальне становище погіршується в наслідок утвореної не з його вини заборгованості по аліментах, не приймаються до уваги судовою колегією, так як ці доводи позивачем належними та допустимими доказами не доведені, та спростовуються доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.ч.3,4 ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку тим доказам, які надано позивачем та у відповідності до положень процесуального законодавства і правильно виходив з того, що позивачем не доведено у судовому засіданні те, що заборгованість по аліментам виникла не з вини ОСОБА_5, тому стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/3 части усіх видів доходу позивача погіршує його матеріальне становище.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_7 до 1/4 частини доходів позивача немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Р.Д. Громік