Постанова № 65294601, 14.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10277/16-п Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/285/17 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 382 14.03.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю захисника ОСОБА_1 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2016 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.

Як зазначено в постанові суду, 23.12.2016 року о 2 годині 30 хвилин в пункті пропуску «Бориспіль» на напрямку «Відліт» під час оформлення рейсу № 4457 «Київ - Шарм Ель Шейх» гр. України ОСОБА_2, пред'явила на паспортний контроль паспорт гр. України для виїзду за кордон, в ході перевірки якого виявлено порушення виїзду з тимчасово окупованої території України АР Крим 30.09.2016 року о 14 годині 30 хвилин здійснила виїзд через тимчасово закритий пункт пропуску «Керч», чим порушила п. 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї, що затверджений ПКМУ від 04.06.2015 року № 367, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 204-2 КУпАП.

На дану постанову ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та зменшити розмір стягнення. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, розгляд справи відбувся того ж дня, коли вона вилетіла за кордон, копію постанови вона отримала 10.02.2017 року. Вважає, що накладення на неї настільки суворого стягнення ставить її у важке матеріальне становище та потребує додаткових зусиль для організації життя та нелегкий пошук додаткових джерел доходів Крім того, ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та її захисника, які просили поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду змінити та зменшити суму стягнення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не була присутньою під час розгляду справи щодо неї в суді першої інстанції, копію постанови від 23.12.2016 року отримала лише 10.02.2017 року, про що свідчать матеріали справи, тому строк апеляційного оскарження постанови їй слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Вважаю, що поскільки в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 з проханням проводити розгляд справи в її відсутності, суд у відповідності до ст. 268 КУпАП мав право проводити розгляд справи у її відсутності, так як нею не подавалося клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі докази по справі та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-2 КУпАП, та наклав стягнення в межах санкції вказаної статті.

Судом встановлено, що 23.12.2016 року о 2 годині 30 хвилин в пункті пропуску «Бориспіль» на напрямку «Відліт» під час оформлення рейсу № 4457 «Київ - Шарм Ель Шейх» гр. України ОСОБА_2, пред'явила на паспортний контроль паспорт гр. України для виїзду за кордон, в ході перевірки якого виявлено порушення останньою порядку виїзду з тимчасово окупованої території України АР Крим, а саме що вона 30.09.2016 року о 14 годині 30 хвилин здійснила виїзд через тимчасово закритий пункт пропуску «Керч», чим порушила п. 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї, що затверджений ПКМУ від 04.06.2015 року № 367, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 204-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами працівників прикордонної служби, поясненнями ОСОБА_2 та ніким не оспорюється.

Вказані докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи суддею районного суду з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_2 доведена повністю, а її дії за 204-2 КУпАП кваліфіковані вірно.

Доводи апелянта та її захисника про те, що ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення ненавмисно, так як не знала порядку в'їзду та тимчасово окуповану територію, вважаю необґрунтованими та безпідставними. Особливий порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї є загально відомим фактом для громадян України і ОСОБА_2 , як студент юридичного ВУЗу, не могла про нього не знати, однак свідомо допустила вказане порушення.

Посилання в апеляційній скарзі на важке матеріальне становище ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та пояснень самої ОСОБА_2, вона на протязі короткого періоду час - з вересня по грудень 2016 року, двічі здійснювала закордонні туристичні подорожі до Туреччини та Єгипту, що не свідчить про її скрутний матеріальний стан.

При призначенні адміністративного стягнення судом належним чином виконані вимоги ст. 33 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ст. 204-2 КУпАП. Суд в постанові належним чином обґрунтував свій висновок про необхідність призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення саме у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

За таких обставин вважаю апеляційну скаргу необгрунтованою та безпідставною і такою, що до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.294, КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2016 року щодо неї.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2016 року щодо неї, без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я :